
- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Класифікація та основні методи відновлення деталей механічною обробкою та обробкою тиском
- •1.1 Класифікація способів відновлення зношених деталей
- •1.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •1.2.1 Метод ремонтних розмірів
- •1.2.2 Метод додаткових ремонтних деталей
- •1) Корпус крейцкопфа; 2) ремонтна втулка під палець; 3) ремонтна втулка під надставку штока
- •1.2.3 Метод заміни частини деталі
- •1.3 Відновлення деталей обробкою тиском
- •2 Відновлення деталей зварюванням та наплавленням
- •2.1 Технологічні способи відновлення деталей зварюванням
- •2.1.1 Електрична дуга між електродами
- •2.1.2 Способи розробки кромок При стиковому з'єднанні розроблення кромок залежить від товщини зварюваного листового матеріалу.
- •2.2 Технологія зварювання чавуну
- •2.2.1 Холодне і напівгаряче зварювання для отримання у шві сірого чавуну
- •2.2.2 Отримання у шві низьковуглецевої сталі
- •2.2.3 Отримання у металі шва кольорових і спеціальних сплавів
- •2.3 Технологічні особливості наплавлення та властивості наплавлених шарів
- •2.3.1 Будова і властивості наплавлених шарів
- •2.3.1.1 Матриця сплаву
- •2.3.1.2 Зміцнюючі фази
- •2.3.1.3 Вплив легуючих елементів на перетворення у сталях
- •2.4 Автоматичне наплавлення під шаром флюсу
- •2.5 Вібродугове наплавлення
- •2.6 Наплавлення у середовищі захисних газів
- •2.7 Електроконтактне наплавлення та наплавлення тертям
- •2.8 Плазмове наплавлення
- •3 Відновлення деталей методами напилення
- •3.1 Технологічні особливості методу напилення, його різновидності
- •3.2 Електродугове напилення
- •3.2.1 Матеріали для напилення
- •3.2.2 Обладнання для електродугової металізації
- •3.2.3 Технологія електродугової металізації
- •3.3 Газополуменеве напилення
- •3.3.1 Матеріали для напилення
- •3.3.2 Технологія газополуменевого напилення
- •3.3.2.1 Підготування поверхні деталі
- •3.3.2.2 Підготування порошкових матеріалів
- •3.3.2.3 Напилення покриття
- •3.3.2.4 Обладнання для газополуменевого напилення
- •3.4 Плазмове напилення
- •3.4.1 Матеріали для напилення
- •3.4.2 Обладнання для плазмового напилення
- •3.4.3 Технологія плазмового напилення
- •4 Відновлення деталей електрохімічними та хімічними покриттями
- •4.1 Технологічні особливості електрохімічних та хімічних методів
- •4.2 Технологічні операції при відновленні деталей гальванічними методами
- •4.2.1 Підготування поверхонь деталей до покриття
- •4.2.2 Шліфування і полірування
- •4.2.3 Галтування
- •4.2.4 Віброобробка
- •4.2.5 Крацювання
- •4.2.6 Струминно абразивна і гідроабразивна обробка
- •4.2.7 Ізоляція поверхонь, які підлягають покриттю
- •4.2.8 Знежирення
- •4.2.9 Знежирення розчинниками
- •4.2.10 Знежирення у лужних розчинах
- •4.2.11 Хімічне знежирення
- •4.2.12 Електрохімічне знежирення
- •4.2.13 Травлення і активація
- •4.2.14 Хімічне травлення
- •4.2.15 Електрохімічне травлення
- •4.2.16 Активація
- •4.2.17 Промивання
- •4.3 Залізнення
- •4.4 Нікелювання
- •4.5 Хромування
- •4.6 Цинкування
- •4.7 Контроль якості покрить
- •4.8 Зовнішній огляд покрить
- •4.9 Вимірювання товщини покриття
- •4.10 Визначення пористості покрить
- •4.11 Вимірювання твердості покрить
- •4.12 Визначення міцності зчеплення покриття з основою
- •4.13 Нейтралізація
- •4.14 Пасивування (хроматування)
- •4.15 Сушіння деталей
- •4.16 Зневоднення
- •4.17 Механічна обробка покрить
- •Список рекомендованих джерел
3.3.2.4 Обладнання для газополуменевого напилення
Для газополуменевого напилення у даний час існує велика кількість обладнання. Для ручного нанесення покрить (порошків, сплавів, що самофлюсуються) газополуменевим напиленням на циліндричні поверхні, концентрично і ексцентрично розміщені відносно осі обертання, використовуються пальники ГАЛ, розроблені ВНИИавтогенмашем і ЦНИИТмашем. Для нанесення покриття методом газопорошкового наплавлення найчастіше використовують пальники типу ГН.
Пальники ГАЛ–4–72, ГН–1, ГН–2, ГН–3 і ГН–4 працюють за принципом інжектування порошку. У пальниках ГАЛ–5–72, ГАЛ–6, розроблених ЦНИИТмашем, подача порошку у полум'я і на зріз сопла мундштука відбувається під дією сил ваги.
У пальниках ГН–1, ГН–2, ГН–3 порошок поступає у зону нагрівання разом з горючою сумішшю. Пальник ГН–2 середньої потужності рекомендується для газопорошкового наплавлення деталей середніх габаритів. Пальник ГН–1 малої потужності – для газопорошкового наплавлення деталей малих розмірів. Основні режими наплавлення, номер наконечника вибирають у залежності від товщини стінки у місці пошкодження деталі. Пальник ГН–3 має більшу потужність, ніж пальники ГН–1 і ГН–2, і відрізняється конструкцією вузла подачі порошку (у нижній частині знаходиться пристрій для всмоктування повітря з атмосфери і регулювання його якості).
У пальнику ГН–4 порошок інжектується і транспортується у зону нагрівання киснем по центральному каналу. Зона нагрівання утворюється концентричним полум'ям багатофакельного пальника. Цей пальник з успіхом використовується при наплавленні тіл обертання з наступним оплавленням шару. Напилення можна виконувати як звичайними порошками, так і сплавами на основі композицій, які реагують екзотермічно. Технічні характеристики пальників типу ГН з різними наконечниками приведені у таблиці 3.9
Пост 01.05–149 "Ремдеталь" призначений для відновлення деталей типу "вал" методами газополуменевого напилення і газопорошкового наплавлення.
Для газополуменевого напилення покрить з твердосплавних матеріалів, які самофлюсуються, що піддаються наступному оплавленню, а також нанесення порошків з ніхрому, окису алюмінію і інших, доцільно використовувати установку УПН–8–68. У ній порошкові матеріали напиляються при допомозі ацетилен–кисневого полум'я. Вона має порошковий живник інжекційного типу без вібратора. В якості транспортуючого газу використовується кисень, кількість якого регулюється вентилем. Установка комплектується розпилювальним пістолетом, редукторами ДКП–1–65, ДАП–1–65 і пальником ГЗ–02 з двома сітчастими мундштуками для наступного оплавлення покрить. Установку використовують при ручному і механізованому нанесенні покрить. Основним її недоліком є низьке використання енергії згорання ацетилену у кисні.
Для газополуменевого напилення тугоплавких покрить використовується розроблена ВНИИавтогенмашем установка УГПТ. Вона призначена для ручного нанесення покрить з твердосплавних матеріалів, що самофлюсуються, типу ПГ–10Н, ПГ–12Н з наступним оплавленням покрить., а також матеріалів з температурою плавлення не більше 2050 0С(оксид алюмінію і інші). Установка складається з пульта керування, стояка, пальника розпилювального з змінними мундштуками, трьох живників, ацетиленового (БАО–5), кисневого(ВКО–5–1) редукторів і рукавів. Розпилювальна головка комплектується трьома газовими мундштуками наступних типорозмірів:
–"К" – для напилення найбільш тугоплавких матеріалів, таких, як окис алюмінію, ніхром, хром, алюміній, нікель і ін.;
–"М" – для напилення порошків типу ПГ–10Н, ПГ–12Н і інших, які самофлюсуються;
"ММ" – трисопловий газовий мундштук для напилення порошків, які самофлюсуються, з забезпеченням максимальної продуктивності.
Таблиця 3.9 – Технічні характеристики пальників типу ГН
|
ГН–1 |
ГН–2 |
|
ГН–4 |
|||
Назва параметра |
наконечник |
наконечник |
ГН–3 |
наконечник |
|||
|
№ 1 |
№ 2 |
№ 3 |
№ 4 |
|
№ 1 |
№ 2 |
Рекомендована товщина шару, який напиляється, мм |
0,1- 1,5 |
0,1- 1,5 |
0,3– 2 |
0,3– 2 |
1 – 5 |
1 – 5 |
1 – 5 |
Витрата порошку при безперервній подачі, кг/год |
1,0 |
1,0 |
2 |
2 |
до 5 |
3 |
3,6 |
Коефіцієнт використання порошку, % |
75 |
75 |
75 |
75 |
70 |
60 |
65 |
Грануляція порошку, мкм |
40 – 100 |
40 – 100 |
40– 100 |
40 – 100 |
40 – 100 |
40 – 100 |
40 – 100 |
Витрата газів, дм3/год: кисню
ацетилену |
220
220 |
300
300 |
350
350 |
600
600 |
1500 – 1750 1500 – 1750 |
1000
800 |
1400
1100 |
Тиск газів, МПа кисню, не більше ацетилену, не менше |
0,2 0,01 |
0,2 0,01 |
0,2 0,01 |
0,2 0,01 |
0,4 0,02 |
0,4 0,03 |
0,6 0,03 |
Габаритні розміри, мм |
485 85 163 |
485 85 163 |
510 85 210 |
510 85 210 |
685 255 75 |
470 140 90 |
470 140 90 |
Маса комплекту, кг |
0,9 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
1,4 |
1,5 |
1,5 |