2.1. Процес за умови безперервності використання обладнання (верстатів)

Порядок розрахунку матричної моделі.

1. Знаходять розрахунковий час роботи кожного з верстатів, підсумовуючі тривалості обробки на ньому кожного виробу ( ).

2. Умовою безперервного використання верстатів є рівність величин розрахункової і фактичної тривалості їх роботи , тому в обох відповідних стовпчиках матриці проставляють однакові цифри, і відповідно весь стовпчик дорівнює нулю.

3. Знаходять терміни початку і закінчення кожної операції обробки виробів на кожному верстаті. Для цього початок роботи першого верстата з обробки першого виробу приймають за нуль, і ведуть розрахунки по кожному верстату (рядки). В першому рядку терміни початку і закінчення окремих операцій, знайдені за формулою (1), не потребують коригування.

4. В другому рядку термін початку першої операції по обробці приймають таким, що співпадає з терміном закінчення першої операції на першому верстаті, і далі ведуть розрахунок аналогічно викладеному вище для першого рядка.

При цьому слід дотримуватись умови, зафіксованої формулою (2.1). Для цього може бути використаним наступний прийом розрахунку. Дивляться на цифри розрахункової тривалості роботи кожного з верстатів (стовпчик ). Якщо тривалість даного рядка дорівнює або більше попередньої, розрахунок цього рядка ведуть, починаючи з першої (лівої) чарунки. Спочатку розрахунок ведуть, звертаючи увагу лише на термін початку першої операції і тривалість кожної з операцій. Далі коригують терміни початку і закінчення операцій, виконуючи умови формули (2.2), тобто цифра у верхньому куту даної чарунки не може бути меншою за цифру в нижньому куту чарунки, що розташоване вище у відповідному стовпчику матриці. Коригуючи цифри, їх закреслюють і пишуть поруч нову цифру. Таке коригування іде відповідно по всьому рядку. Коригування може бути одне чи декілька, до потрібного взаємозв’язку роботи всіх верстатів.

Якщо тривалість даного рядка менше попередньої, розрахунок ведуть, починаючи з останньої чарунки (зворотнім ходом) в сторону першої чарунки, дотримуючись вищевказаних правил.

5. На останньому етапі знаходять розрахункову тривалість обробки кожного з виробів (підсумовуючи цифри у відповідних стовпчиках), визначають фактичну тривалість як різницю між моментом закінчення обробки (цифри в нижньому куту останньої чарунки стовпчика) і моментом її початку (цифра в верхньому куту першої чарунки стовпчика).

Загальну тривалість перерв при обробці кожного з виробів знаходять як відповідну різницю між фактичною і розрахунковою тривалістю обробки.

Приклад розрахунку матричної моделі за розглянутих умов наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Матрична модель виробничого процесу за умови безперервної роботи верстатів

		Вироби
		1	2	3	4	5
Верстати	І	0 3 3	3 5 8	8 4 12	12 15 3	15 5 20	20	20	0
	ІІ	3 4 5 4 9 8 7	7 8 9 3 12 11 10	10 11 12 5 17 16 15	15 16 17 6 23 22 21	21 22 23 3 26 25 24	21	21	0
	ІІІ	14 15 3 18 17	17 18 2 20 19	19 20 3 23 22	22 23 4 27 26	26 27 2 29 28	14	14	0
	ІV	18 4 22	22 3 25	25 5 30	30 3 33	33 3 36	18	18	0
		14	13	17	16	13	73
		22	22	22	21	21
		8	9	5	5	8

На рис. 2.1. показано побудовану на основі цієї матричної моделі циклограму потоку роботи верстатів із наведеними виробами, лінійний графік їх роботи з зазначенням кількості працюючих робітників і побудований на цій основі графік використання трудових ресурсів. На останньому позначають максимальну кількість працюючих і їх середню величину, яку знаходять, перемножуючи кількість працюючих на термін їх роботи по відповідних періодах часу, підсумовуючи ці величини і розділивши отримане значення (трудомісткість процесу) на загальну тривалість роботи верстатів в обраних одиницях часу.

Рис.2.1. Графічні зображення виробничого процесу за умови безперервної роботи верстатів