Леонід Зашкільняк. Методологія історії

найбільше прихильників (можливо правильніше було б назвати напрям "новою соціальио-поттичною Історією"). Поява ЕОМ І гучні успіхи Інформатики сприяли виникненню надій, що квантифїкашя розв'яже усі теоретичні проблеми в Історії, перетворить її у сувору науку на зразок природничих, устає суб'єктивізм і описовість, Багато американських І європейських Істориків у 60-70-х. роках зацікавилися квантифікашєго Історичних досліджень Т тими можливостями, які вона відкриває. Це торкалося насамперед прискорення нагромадження та обробки масових даних з сошально-економічної, політичної і культурної історії. Розпочалося активне створення "банків даних" у ЕОМ, які дозволяли ставити до нагромаджених фактів найрізноманітніші дослідницькі питання І отримувати точт відповіді.

У 60-80-ті роки у країнах Європи. Америки 1 Азії виникни десятки асоціацій і товариств Із кваитифІкашї історичної інформації. 1976 р. у США повстала Асоціація сошально-науковоі Історії, яка нині об'єднує понад тисячу дослідників. У Європі крупні кліометричщ центри діють у Франції. Бельгії, Голландії. Великобританії. ФРН та інших країнах. У 80-х роках перша науково-дослідна лабораторія Із застосування математичних методів в історії була створена в Україні — у Дніпропетровському університеті (керівник — В.Підгаєцький). Тоді ж виникли Й міжнародні осередки з кліомегрики як от: Міжнародна асоціація "Історія І комп'ютеризація" у Голландії, Об'єднання з історії та Інформатики у Бельгії.

Якщо у більшості країн Європи математичні методи відіграли допоміжну роль у Історичних дослідженнях, то у США мали місце спроби побудувати на підставі матметодів І ЕОМ "нову наукову Історію" — клі о метрику [72, 21-45]. Теоретичною підставок? для неї послужили положення соціальної психології, які у США отримали назву "біхевіористської" теорії, і.[я теорія описувала закономірності поведінки людини або групи людей у певних соціальних ситуаціях. Застосування біхевіористської теорії до Історії дало можливість задовільно пояснити поважні політичні події американської історії, наприклад, результати виборів президентів, губернаторш, прийняття законодавчих актів, визначити головні чинники, що впливали на політику США у той чи Інший період. Так, дослідження Д.Сундквиста. А.Д.Боуга, Л.Бенюна, Д.Сілбі, 11.Г.ФІлда та інших виявили, що на політичну їсгорію США у 'ЮС ст. переважний вплив чинили етно-культурш фактори, а не партійні. реліїтйпі або якісь Інші.

У методологічному плані кліомєтристи намагалися створити окрему теорйо. уникаючи при цьому загально історичного синтезу. Суспільство вони розглядали як систему, в якій окремі структурні елементи функціонують майже цілком автономно від цілого суспільства. Тому активно пропагувалося створення різноманітних моделей структур, використання для цього теорій соціальних наук.

Разом з тим, великі сподівання, які покладалися на кліометрику, повністю не виправдались. Особливо це стосується теоретичного аспекту Історичних досліджень з використанням комп'ютерної техніки. Виявилося, що історична теорія потрібна як при постановці гіпотез і створенні моделей, так 1 при Інтерпретації отриманих результатів. У цих випадках Історик не може

__^__ Розділ 7. Теоретична історія другої половини XX ст.

обійтися без того чи іншого розуміїшя суспільства та його організації на певних Історичних етапах, ролі І місця окремих його структурних складових. Це змусило одного з Ініціаторів кліометрики А.Боуга ствердити: "Наївні очікування піонерів квантифікації, шо вони своїми точними результатами негайно розв'яжуть старі спори... І "закриють розкриті книги" в окремих галузях знання, не підтвердилися. Більше того, отримані з допомогою кількісних методів результати, як правило, підносять нові питання... Ми потребуємо професіонального визнання цього факту..." Справді, клюметрика шачно розширила обрії І можливості Історичного дослідження, проте не усунула, а, навпаки, загострила проблему світоглядної позиції вченого.

Окреме місце у західній історіографії посіла "психоїсторія" — поєднання Історії з психоаналізом. Прихильники цього напряму розглядають свою дисципліну, як галузь сошальпо-Історичних досліджень. Теоретичною підставою для "психоїсторії" послужив психоаналіз, засновником якого вважається австрійський лікар-психіатр Зигмунт Фрейд (3856-1939). Його вчення про підсвідомі психологічні процеси, властиві людській особистості. послужило базою для ф і лософсько-антро по логічних теорій, які отримали назву "фреІідизму" (пізніше — "неофрейдизму"). Це вчення зводило форми культурного І соціального життя до проявів первісних підсвідомих потягів людини: статтевого і самоутвердження.

"Психоїсторія" виявилася придатною для вивчення Історичних особистостей І певних соціальних груп. Так, 1958 р. вийшла праця американського Історика Е.Ершсопа "Молодий Лютер", яка дала зразок пояснення діяльності німецького реформатора з допомогою психоаналізу. Незабаром з'явилися теоретичні праці У.Ленгнера з обгрунтуванням метолу. Поступово склалися методологічні засади "психоїсторії". основою яких послужив біхевіоризм, про який згадувалося вище. Головним дослідницьким завданням прибічники напряму вважають "осмислення Історії через мотиви, а мотивів — через Історію" (В.ЕрІкеон). Мотиви є суб'єктивними реакціями людей на подразнення зовнішнього середовиша 1 визначають їхню поведінку у конкретних соціальних ситуаціях. Добрі результати дає "психоїсторія" при вивченні екстремальних суспільних ситуацій, коли реакція особистостей зумовлюється мотивами самозбереження (люди під час голоду, війни тощо).

Філософсько-пізнавальні засади "неофрейдизму" розробив американський філософ і соціолог Еріх Фромм (1900-1980), послідовник Франкфуртської філософської школи (див. пункт 2.3. розділу 6). 1941 р. побачила світ книга Фромма "Втеча від свобода", в якій він піддав психоаналітичному дослідженню феномен фашизму. Пізніше вчений опублікував десятки монографій, в яких розвинув теоретичні положення своєї "гуманістичної соціальної філософії" ("Людина для самої себе", 1947, "Розумне суспільство", 1955, "Мистецтво любові", 1956, "Без ланцюгів Ілюзій", 1962, "Анатомія людської дедуктивпості", 1973, "Мати чи бути'?", 1976 та ш.).

Стрижнем філософії Фромма є концепція людини, згідно якої виникнення людської свідомості було переломовим актом, що порушив споконвічну гармонію з природою І народив екзистенціальну суперечність людського Існування. Свідомість зробила людину чужою у світі, викликала