Леонід Здшкїльняк. Методологія Історії

2.Грецька і римська антична історіографія

Давіш Історіографія, як послідовна картина минулих людських діянь, народилася у античній Греції. Вона виникла 3 прагнення грецьких мислителів встановлювати і записувати для нащадків те. шо вони вважали правдивим і потрібним для осмислення сучасного життя, Греки вперше поставилися до минулого не як до міфа, легенди, а як до знання, яким варто оволодіти задля кращої орієнтації в оточуючій дійсності.

Доантичну міфологічну історію можна вважати "протоісторіосрафією". оскільки згадані оішіе "аннали '. написи правителів, епічні івори ще не містили пласке історичного мисяент. Окремі Мою елементи зустрічалися у кепських 1 ассирійських "анналах.". Старому Завіті Біблії. На перешкоді стояла невизначеність поняття "історичного часу", невміння Його вимірювати. Тільки поступово окремі записані події стали віхами, котрі дозволяли відрізняти одні роки під Інших.

Вперше систему ви іначекня років застосувати давш єгиптяни, назвавши період від 3400 до 2700 року до н.е. "Історичнім часом". Пізніше час лічили відповідно до панування царів І династій. Хронологія Старого Завіту :іасповуніілась на лінійності часу, лічила покоління під створення світу. Проблеми з хронологією мала також антична Історіографія, рахуючи роки від початку олшгаад.

Відкриття й усвідомлення лінійності часу дозволило впорядкувати запис потій за їх послідовним розгортанням. Пізніше не призвело до зауваження повторення та іалежіюсті між ними. Спроби об'єднання окремих подій в більшу [плість 1 встановлення між ними причинного зв'язку з'явилися саме в давньогрецькій Історіографії.

Утворення 1 розвиток 5 УШ-УІ ст. до н.е. грецьких міст-полісш, заснованих на громадській демократії, активний розвиток торгівлі і колонізація узбережжя Середземною та Чорного морів, широкі контакти з народами Близького Сходу поклали крий замкненості грецькою суспільства, спрняди його ознайомленню з культурними здобутками сушених народів [ держав, стимулюнали творчу переробку цих здобутків. Греки виявили великий Інтерес до практичного повсякденного життя ! його проблем. У УІІ-У1 ст, до п.е. стався "духовний стрибок" у житті та світобаченні давніх греків: було розірвано пута міфологічного синкретизму й перенесено погляд на людину га ЇЇ внутрішній світ, який с иобуджеппям до ДІи. Наслідком цього була поява античної культури — поезії, драми, літератури, філософії.

Філософське осмислення снігу відсунуло богів на другий план. зосередивши ;і5агу на реальних взаєминах людей і природою І між собою. При цьому основним принципом ошшаї людських стосунків стала засада рівноваги, міри, симетрії добра І зла. Проте розрив з міфологією відбувся далеко не ьідразу, йому передували градиційні твори давньогрецької міфологічної літератури, записані у пізніші часи з усних переказів.

Уже у творах, шо приписуються Гомеру (ІХ-УПІ ст. до н.е.), — "Іліаді" та "Однссї" - спостерігається певний відхід сід міфологічного мислення І