Розділ 5. Історична теорія "віку історії'...

цивілізованих стадіях розвитку, підкреслював Бокль, природні чинники поступаються впливом розумово-культурним.

У системі поглядів Бокля суспільство зазнавало впливу двох груп закономірностей: природничих географічно-кліматичних, які визначали матеріальні умови життя народів. І розумово-психічних, котрі дозволяли долати залежність людини від географічного середовища, вплив якого, однак, уже відклався у свідомості представників даного народу і закономірно відбивається на наслідках соціальних дій людей. Щоб довести висунеш ідеї на практиці. Бокль намагався сконструювати історію світової цивілізації, взявши еталоном цивітзаційного розвитку Англію (!). Усі відхилення від еталону пояснювалися відмінністю гсографічно-клшатичних умов.

Природознавство вчинило величезний вплив на американських теоретиків. Зокрема, питанням Історіософії багато уваги приділяв відомий американський вчений, широко знаний завдяки голосним відкриттям у галузі хімії, фізики і фізіолога Джон В.Дрепер (1811-1882). Історія теж притягала увагу цього дуже плідного вченого. Він залишив чимало багатотомних Історичних творів з історії США. а також ряд теоретичних робіт. Найвщомішою була 2-томна "Історія розумового розвитку Європи", перекладена багатьма мовами. На думку автора, вона повинна була довести "фізіологічний погляд" на Історію людства. Проводячи через усю книжку Ідею безумовного і закономірного прогресу, він твердив, що суспільний розвиток "так само керований природним законом, як і фізичний ріст людини". Цим законом є фізіологія (!) За ії законами живе людина, утворюються й зникають суспільства, держави, народи тощо. Індивідуальне І суспільне життя фізіологічне с нероздільними. Як живий організм реагує на зовнішні подразнення, так і суспільні утворення — на природно-кліматичні умови, ям змушують їх прагнути до гармонії з оточуючим середовищем. Загальний прогрес має у підставі заіальний принцип "організації І розвитку всього природного світ)-" — "вивести з фізіологічного автоматизму Інстинкт, а потім з Інстинкту розум". Останній забезпечить досягнення людством "фізіологічної -зрілості", за якою, зрозуміло прийде... старість [44 1 1~ 20:2,338-346].

У річищ позитивістських ідей Історики більшості європейських країн зацікавилися різними сторонами суспільного життя і приступили до їхнього спеціального вивчення. Так зародилися окремі напрямки І школи, як от "економічної історії", "соціальної історії", "Історії культури", "істірії держави і права" тощо. Представники кожного з напрямків спиралися на певні теоретичні узагальнення, слабкістю яких була відсутність (принаймні зовнішня) Інтегрального уявлення про загальноістормчиий процес або трактування останнього з позицій передусім природішчо-сощальиих. Спроби філософсько-Історичного підходу наприкінці XIX ст. сприймалися скорше як анахронізм і пережиток "спекулятивної філософії". Теоретики позитивізму в різних країнах концентрували увагу на Історичних фактах і процесах, чрактуючи їх з позицій емпіризму.

В українській історіографії, яка розвивалася в умовах Іншоетнічних держав ! зазнавала політичних обмежень та утисків, позитивізм також отримав поширення і знайшов своїх теоретиків. Серед них, насамперед, слід назвати