Розділ 2. Тєологічмд історія...

Німецька Історіографія зосереджувалася на двох значущих темах; стосунках папства з Імперією, східній політиці відносно слов'ян І балпв. Перша тема була представлена творами Ламперта Герсфельдського. Оттона Фрейзшгенського та Інших авторів, котрі, спираючись на теологічне бачення світової історії, захищали папське право духовної зверхності над світською владою. Подібних позицій притримувалась І група істориків, яка описувала просування німців на Схід під приводом поширення християнської цивілізації. Праш Адама Бременського. Гельмольда, Арнольда Любекського подавали тенденційну Інформацію про устрій І звичаї слов'янських народів на Сході Європи, котрі на той час вже створили свої державні об'єднання.

Історична думка Італії не вирізнялась від поширеної у Єврош. Італійські ченщ й теологи компілювали переважно твори, що писалися у Франції та Німеччині. Проте саме в Італії виник такий оригінальний жанр Історичної літератури як "міські хроніки". У містах Північної Італії, що були просякнуті світським духом І де політична боротьба та економічні стосунки були переплетені у міцний вузол суперечностей, "життєві проблеми" чинили поважний вплив на світогляд освічених осіб. Міські хроністи Мілана, Генуї, ПІзи, Венеції та інших описували внутрішню боротьбу партій І кланів, не вдаючись до теологічного обгрунтування подій. На першому плані у них виступали Інтереси "своїх" угруповань. Так, диякон Арнульф (1085 р.) у своїй "Міланській хроніці" описував події з позицій аристократії. Протилежний погляд на міську боротьбу висловлював у одноімениому творі прихильник патаренського єретичного руху Ландульф.

У ХШ ст. міські хроніки Італійських міст-респубяІк досягай значного розвитку, торуючи дорогу світському погляду на сучасні й минулі явища. Серед багатьох такого плану творів заслуговує на увагу "Хроніка Салімбене" (сер. Х!ІІ ст.). написана французьким ченцем з Парми Салімбене з метою висвітлити політичні' боротьбу іі декількох італійських містах. Хроніка була оригінальним твором, який поєднував хронограф, міську хроніку, мемуари і проповіді, свідчив про неабиякий кругозір її автора. Крім того вона була складена т.зв. "народною латиною", містила багато приказок, пісень, а також... величезну кількість цитат з Біблії. Будучи ченцем францисканського ордену, Салімбене критично висловлювався на адресу вищої церковної ієрархії та політичної еліти, за що його твір був "заарештований" в одному з францисканських монастирів.

Назагал Історична література, що виникла у монастирях різноманітних орденів, с обширною. Францисканський орден залишив популярну в середньовіччі історичну компіляцію "Квіти часів", що приписується Марину Мінорні. Домініканський чернець, а пізніше архієпископ в Гіпгзно (Польща) Марин Опавський написав "Хроніку пап та імператорів" — сухий підручник з Історії папства з повним переліком пап та їхніх діянь. Інший домініканець — Вінцентій Бове був автором енциклопедичної пращ ХІТІ ст. "Велике зерцало", цікавим елементом якої було посилання на усі компільовані гвори й виділення окремими ремарками авторських коментарів. З середовища домініканців вийшов твір тулузького Інквізитора Бернарда Гі "Квіти хронік", що також був Історією папства.

■-"—". "