Розділ 2. Теологічна історія...

справа відбувалась так як сказано, хоча б це було зовсім не так"(!) Пізніше церковні авторитети освячували лжу в "інтересах справи", тобто церкви І віри. Тому І хроніки, І житія були сповнені описів "див", бачених авторами "на власні очі", котрі повинні були утвердиш читача у питаннях віри.

Теологічна Історія стада єдиною методологією опису і розуміння минулого, обов'язковим світоглядом освічених європейців, які намагалися наповнити "священу Історію" живими прикладами реального життя. Проте, як зазначалося вище, християнське світобачення розвивалось І видозмінювалось в залежності від політичних, ідеологічних ї культурних умоп. стану церкви та Інших чинників. Нагромаджуваний досвід освоєння дійсності І осмислення минулого неодмінно вносив нові елементи у Історичну картину світу. Доцільно коротко прослідкувати головні етапи еволюції європейської історичної думки, врахувавши кристалізацію поступового поділу континенту на Захід І Схід, які мали особливості у суспільно-політичному й культурно-духовному розвитку.

2.Етапи та ідеї західноєвропейської історіографії у1-хіу ст.

Після падіння Римської Імперії у V ст. рівень культури нового суспільства, що формувалося у Європі, триваліш час залишався невисоким. Письменність 1 освіченість були достоїнством небагатьох й зосереджуваіись переважно у церквах І монастирях — центрах християнської віри і теології. Тут перетісувались давні манускрипти, створювалась література релігійного змісту. У середньовіччя були написані численні твори релігшно-церковного призначення, які пізніше отримали назву "патрістики" (від "расег" — отець). Наукова література — різноманітні трактати — знаходилась шд безпосереднім впливом християнських догматів.

Більшість творів середньовіччя записувались на пергаменті, зрідка -папірусі; патр з'явився у Єврот лише у ХІІ-ХШ ст.. куди його завезли араби. Використання паперу дозволило значно полегшити І здешевити виготовлення книг. Звичай гшеати книги у монастирях був запозичений на Сході: Ьенедикт НурснйсИШЙ (480-543) заснував у Європі перший чернечий орден, який пізніше на його честь назвали бенедиктинським, і написав його статут, у якому зобов'язав ченшв окрім молитв займатися фізичною й розумовою працею — читати й переписувати книги. Цей статут мав величезне значення для перетворення монастирів у центри освіти й культури середньовічної Європи.

Фундатором першої європейської майстерні письма вважають Кассіодора (VI ст.) —■ "останнього римлянина І першу людину середньовіччя", який перейшов на службу до остготів. Наприкінці життя він перетворив свій маєток на монастир, при якому заснував школу і майстерню письма, в якій ченш переписували книги. У підсумку була створена поважна бібліотека. З кінця УІ сі. у Свроні одна за одною почати з'являтися майсіерні письма, які незабаром були взяті тд контроль церкви І отримали назву "скритггоріїв". У них переписувались І тим самим поширювалися книги найрізноманітніших жанрів. Вони осідати у монастирських, капіту.тьпих, а потім й королівських

'