1.Ціна як інструмент економіки.

2.Суть процесу ціноутворення.

1.Ціна як інструмент економіки.

Ціна – економічне поняття, економічна категорія. Ціна як і гроші є історична категорія, що виникла і сформувалася в процесі зародження і розвитку обміну. Ціни використовувалися як обмінні пропорції, що забезпечували еквівалентність обміну. Ціна являє собою не тільки індивідуальну, особисту, а й суспільну, соціальну категорію. Ціна є еквівалентом обміну товарів. Через ціну формується більшість економічних відносин у суспільстві. Економічна суть ціни проявляється через виконання нею окремих функцій:

- облікової;

- збалансування попиту і пропозиції;

- стимулюючої;

- розподільчої;

- засобу розміщення виробництва.

Під єдиним поняттям ціна розуміється безліч різновидів цін: оптові, роздрібні, регульовані, договірні, вільні ринкові, державні, контрактні, прогнозні, лімітні, світові і ряд інших. Вони являють собою тонкий гнучкий інструмент і досить могутній важіль управління економікою.

За визначення економічної енциклопедії ціна – це сума коштів, яку сплачує покупець за товар, який він купує, що представлений у вигляді продукту або послуги.

2.Суть процесу ціноутворення.

Для розуміння процесу ціноутворення прийнятним є таке визначення ціни: ціна – це грошовий вираз вартості товару.

Ціноутворення – це процес встановлення цін на товари та послуги.

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології. Методологія - це

сукупність найбільш загальних правил формування ціни. Найважливішими

елементами методології ціноутворення є принципи ціноутворення:

- науковість;

- цільова спрямованість;

- безперервність;

- єдність процесу ціноутворення.

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці безпосередньо на підприємстві потрібні певні умови. Основні з них:

- економічна самостійність;

- комерційні умови діяльності;

- захищеність;

- конкуренція на ринку;

- рівновага ринку.

Методика ціноутворення – це сукупність більш конкретних правил побудови ціни, які відображають специфіку галузей, виробництв, продуктів.

Л-18-с.5-7, Шкварчук Л.О. Ціноутворення, К.,2008, с.10-23

Контрольні питання:

1.Дайте визначення ціни як економічної категорії.

2.Через які функції проявляється суть ціни?

3.Дайте характеристику процесу ціноутворення.

4.Які існують принципи ціноутворення?

5.Які умови визначають цінову поведінку учасників господарського процесу?

6.Що розуміють під поняттям «методологія ціноутворення»?

7.Що розуміють під поняттям «методика ціноутворення»?

Заняття 5.

Тема. Сутність, зміст, значення дисципліни «Фінанси».

1.Історичний аспект розвитку фінансової науки.

2.Визначення фінансів як економічної категорії.

3.Необхідністьфінансів у суспільному виробництві.

4.Призначення і роль фінансів в економічній системі держави.

1.Історичний аспект розвитку фінансової науки.

Фінансова наука як соціальне явище досить молода. Вона виникла у середині 14 століття, коли досягли повного розвитку товарно-грошові відносини й уможливилося створення фондів грошових засобів для задоволення різноманітних потреб держави. Під час становлення політичної економії як науки фінансова наука виділяється в окрему науку. Не застосовуючи терміна «фінанси», до джерел багатства нації включаються три джерела – земля, праця, капітал. Такий підхід дав змогу створити для фінансової науки міцне економічне підґрунтя, оскільки капітал, будучи джерелом багатства, створює фінансові умови функціонування економіки, забезпечуючи її фінансовими ресурсами. Найбільший розвиток фінансової науки припадає на 19 століття, саме в цей час вона стає самостійною сферою знань.