2.Види маркетингу.

Маркетинг і ринок характеризуються такими вихідними поняттями, як:

-нужда-почуття людини, спричинене нестачою чогось;

-потреба-нужда в чомусь об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку організму;

-попит-суспільна або особова потреба в матеріальних благах в цілях, у засобах виробництва і предметах споживання, забезпечена купівельною здатністю, тобто грошима;

-товар-продукт праці, властивості якого задовольняють потреби покупця;

-обмін-процес отримання однією стороною від другої товару, пуслуги, ідеї із зустрічною пропозицією, яка б задовольняла сторону-продавця;

-угода-комерційний обмін товарами, послугами, ідеями між двома організаціями або юридичними особами.

Залежно від стану попиту на ринку розрізняють такі види маркетингу:

1.Конверсійний – попит на товар чи послугу негативний, слід його стимулювати.

2.Стимулюючий – попит на товар чи послугу відсутній, необхідно його створити.

3.Розвиваючий – попит потенційний(він існує але товару чи послуги ще немає), необхідно зробити його реальним.

4.Ремаркетинг – попит знижується, необхідно його поновити, надати йому нового імпульсу.

5.Синхромаркетинг – попит коливається, необхідно його стабілізувати.

6.Підтримуючий – попит відповідає можливостям фірми, потрібно його застабілізувати.

7.Демаркетинг – попит надмірний, необхідно його знизити.

8.Протидіючий – сформувався ірраціональний попит, його слід звести до нуля.

Л -12-с.4-7, В.Г.Герасимчук, Маркетинг, с.7-8

Контрольні питання:

1.Дайте визначення суті маркетингу.

2.Дайте найпоширеніші визначення маркетингу.

3.Якими поняттями характеризуються ринок і маркетинг?

4.Які види маркетингу залежно від попиту на товар відомі вам ?

Заняття 12.

Тема. Сутність, зміст, значення дисципліни «Статитстика»

1. Предмет статистики, її зв’язок з іншими науками.

2. Завдання статистики.

1.Предмет статистики, її зв’язок з іншими науками.

В сучасних умовах термін “статистика” має три значення:

1-статистика  як цілеспрямована практична діяльність по планомірному та систематичному збиранню, обробці, опрацюванню та поширенню даних про суспільні явища та процеси;

2-статистика як чисельні дані, які всебічно характеризують різні аспекти розвитку суспільства;

3-статистика як суспільна наука, і, відповідно, фахова навчальна дисципліна.

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісний бік масових суспільних явищ і процесів із врахуванням їх якісного змісту, місця і часу перебігу.

Статистика відокремилась у самостійну галузь знань у зв'язку з тим, що має специфічний об'єкт і предмет дослідження, а саме кількісні параметри соціально-економічного розвитку суспільства. Це суспільна наука, оскільки вона вивчає явища та процеси розвитку суспільства, причому переважно ті, що мають масовий характер, тобто притаманні великій кількості об'єктів. Слід мати на увазі, що статистика досліджує якісно визначені параметри,  котрі мають певний економічний або соціальний зміст, пов'язані з відповідним показником часу та територією.

Статистична наука вивчає кількісний бік явищ і процесів суспільного життя в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Явища і процеси в області економіки є предметом вивчення статистики. Статистика вивчає: населення, народне багатство, виробництво, обмін суспільного продукту, національний доход та інше. На базі закономірностей, виявлених політекономією та економікою, статистика засновує і обробляє систему показників, з допомогою яких надає кількісний вираз закономірностям і взаємозв’язкам в конкретних умовах місця і часу їх дії. Статистичні показники базуються на даних первинного обліку, що в свою чергу потребує організації обліку у відповідності з запитаннями статистики.