22.Ф. Петрарка

Ф. Петра́рка— італійський поет та літописець, ранній гуманіст. Один із засновників гуманізму, його називають «батьком гуманізму».

Особливо відомі сонети Петрарки, котрі вважаються зразком жанру. Мова творів Петрарки заклала основу сучасної італійської мови.

Опис життя

народився в 1304 р. в місті Ареццо, де знайшли притулок багато політичні вигнанці після перемоги "чорних" гвельфів над "білими". В Авіньйоні він навчався у вчителя-латиніста, який прищепив йому смак до античної культури (див. нижче). Слави у Петрарки при житті було багато, навіть занадто. Був увінчаний у Римі лавровим вінком (мабуть, це було в 1337 р.). В Авіньйоні тоді перебував папський престол. Після Риму жити в Авіньйоні, це "новому Вавилоні", П. вже не зміг. Звичаї папської курії він викриває в сонетах 136-138. В 1333 р. зробив подорож з освітньою метою по Франції, Фландрії та Німеччини, перше такого роду подорож в історії нового часу. Помер він в 1374 р. у містечку Арква, схилившись над древнім манускриптом.

Історичне значення лірики П. полягає у звільненні їм італійської поезії від містики, аллегорізма і абстрагованості. Вперше у П. любовна лірика стала служити прославлянню реальної земної пристрасті.

Характерною особливістю поетичного стилю П. порівняно з Д. є те, що П. надає поет. формі самостійне значення, тоді як для Д. поет. Форма була тільки знаряддям думки. Лірика П. завжди артистична, вона відрізняється шуканням витонченості, невпинним прагненням до зовнішньої краси. Цей останній момент вносить у його поезію зачатки естетизму і навіть манірності.

Петрарка є родоначальником гуманістичної культури епохи Відродження

Твори Петрарки розподіляються на дві нерівні частини: італійську поезію і різноманітні твори, написані латиною.

Якщо латинські твори Петрарки мають велике історичне значення, то світова слава його як поета заснована винятково на його італійських віршах. Сам Петрарка ставився до них із зневагою, як до «дрібниць», «дрібничок», які він писав не для публіки, а для себе, прагнучи «як-небудь, не заради слави, полегшити скорботне серце». Безпосередність, глибока щирість італійських віршів Петрарки обумовила їхній величезний вплив на сучасників і пізніші покоління.

23. «Канцоньере»

Фр. Петрарка вважається «першим гуманістом», його називають «батьком гуманізму». Великий пропагандист античної культури збирав справжні латинські тексти. Його зібрання класичних латинських текстів було свого часу унікальним.

Він вважається засновником класичної філології в Європі, фундатором європейської лірики. Петрарка займався, поетичною творчістю, написав багато поезій італійською мовою та ряд творів на латині. "Канценьєра" (Книга пісень) – збірка віршів італійською мовою, справа всього творчого життя поета. Головна тема "Канценьєра" – кохання поета до Лаури (це почуття поет проніс через усе життя). Їй і присвячена більшість віршів. При їх написанні Петрарка використав досвід любовної лірики своїх попередників.

Значення Петрарки в історії гуманізму полягає в тому, що він заснував всі напрямки ранньої гуманістичної літератури з її глибоким інтересом до всіх сторін внутрішнього життя людини, з її критичним відношенням до сучасності й до минулого, з її спробою знайти в древній літературі засади й опору для вироблення нового світогляду й виправдання нових потреб.