8

до семінарських занять

Методичні рекомендації до теми «Первісна культура»

Розглядаючи перше питання семінарського заняття насамперед слід звернути увагу на виникнення мислення і мови. Формування людського суспільства було б неможливим без без виникнення усної мови – найважливішого засобу комуніка-ції, вкрай необхідного для соціальної взаємодії людей. Мова нерозривно пов’яза-на з абстрактним мисленням, здатністю формулювати певні поняття, осмислю-вати свої дії, ставити перед собою певні завдання і вирішувати їх. Далі слід звер-нути увагу на процес виникнення і ранні прояви ідеологічних уявлень та мистецт-ва, окресливши дискусійні моменти в інтерпретації цих явищ стосовно неандер-тальської людини.

Друге і третє питання семінару присвячуються розгляду явищ духовної куль-тури в періоди ранньопервісної та пізньопервісної общини. Процес зростання ду-ховного потенціалу в суспільстві був складним і суперечливим, зумовлювався ба-гатьма чинниками і мав різні прояви. Спробуйте відтворити відповідні аспекти буденного життя первісної людини, звернувши, зокрема, увагу на накопичення раціональних знань та розвиток релігійних уявлень.

Особливу увагу слід приділити первісному мистецтву. Доцільно окреслити його специфіку, його багатофункціональність (ідеологічну, загальноосвітню, со-ціальну, комунікативно-меморіальну, пізнавальну, естетичну, магічно-релігійну функції). Рекомендовано звернути увагу на різні аспекти найдавнішого мистецт-ва: мону­ментальне мистецтво (зображен­ня на стінах печер, гротів, на скелях) та мистецтво малих форм, мо­більне переносне мистецтво (фігуративні зображення, виготовлені з каменю, кістки, рогу тощо). Слід навести приклади відповідних ві-домих пам’яток первісного мистецтва.

Методичні рекомендації до тем «Культура Стародавнього Єгипту», «Культура Стародавньої Месопотамії», «Культура Індії», «Китайська культура».

Дані чотири теми присвячені характеристиці окремих великих культур Схо-ду, які у значній мірі репрезентують культуру Стародавнього і частково Серед-ньовічного Сходу. Схема, яка пропонується для розгляду кожної з них, передба-чає, по-перше, з’ясування специфіки релігійних уявлень – тієї важливої складової, яка передусім формувала особливості даних цивілізацій.

У давньоєгипетських релігійних віруваннях доцільним уявляється звернути увагу на такі риси: переважаючий зооморфізм, політеїзм (дуже коротким виклю-ченням з нього була релігійна реформа Ехнатона), величезна роль уявлень про за-гробне життя та їх вплив на розвиток культури.

Характеризуючи індійські релігії слід окреслити еволюцію їх розвитку (зокрема згадати ведизм та брахманізм як етапи у розвитку індуїзму), з’ясувати головні ідеї індійських релігій, їх спільні та відмінні риси, вплив релігії на форму-вання базових засад індійської культури.

З цим питанням органічно пов’язане попереднє питання семінару – «Соціаль-но-духовні основи індійської культури». В ньому рекомендуємо звернути увагу на чотири її фундаментальні засади (у формулюванні відомого російського вченого-індолога С. Ольденбурга): 1) індійське село (сільська община, як первинний осе-редок культури); 2) каста (станово-кастовий лад, як специфічний індійський со-ціокультурний феномен); 3) брахманство (виключна роль брахманів, які змогли, незважаючи на розділяючі ознаки касти, згутрувати Індію в країну єдиної культу-ри); 4) санскрит (давньоіндійська літературна мова – мова науки і мистецтва).

У питанні, яке присвячене міфології, віруванням, релігійно-філософським вченням Китаю, доцільно окреслити: 1) основні види міфів у традиційній китайсь-кій культурі (космогонічні міфи, міфи про героїв, міфи про першопредків та ін.); 2) розкрити сутність розвинутих анімістичних уявлень та культу предків; висвіт-лити роль основних релігійно філософських вчень (конфуціанства, даосизму, буд-дизму) у китайській культурі та їх синкретичне поєднання.

Розглядаючи питання про розвиток наукових знань у різних із зазначених культур, слід, насамперед, звернути увагу на пріоритетність важливих винаходів і відкриттів, які належать певним культурам.

У питанні про особливості мистецтва Стародавнього Єгипту необхідно наго-лосити на стимулюванні розвитку окремих його видів специфікою релігійних уяв-лень про загробне життя і розкрити логіку цього.

Серед особливостей індійського мистецтва доцільно підкреслити його тісний зв’язок з домінуючими в різні часи релігіями та переважно оптимістичний, життє-радісний характер мистецтва, відображення в ньому повноти і радощів життя.

Розкриваючи своєрідність китайського мистецтва, слід відзначити особливу роль у ньому живопису, поезії і каліграфії та їх поєднання.

Особливе місце у традиційній китайській культурі (як і в інших культурах да-лекосхідного регіону) займає етико-ритуальний комплекс, що в значній мірі базу-ється на засадах конфуціанства. Слід окреслити його характерні прояви.

Бажано, щоб у кожній темі в тій чи іншій мірі прозвучало значення великих культур Сходу для розвитку світової культури. Зокрема, що ряд досягнень давніх єгипетської та месопотамської культури увійшли до арсеналу європейської куль-тури через греко-римську культуру; Південно-Східна Азія і Далекий Схід сприй-няли з Індії буддизм; свою роль індійська культура відіграла на Заході. Необхідно наповнити цю констатацію конкретикою фактів щодо впливу східних культур на розвиток європейської літератури, мистецтва, філософії, інших галузей культури.