Література:

1. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.

2. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. — 360 с.

3. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.

4. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.

5. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Підручник / О.С. захарова. В.С. Ковальський, В.С. Лукомський та ін.; Відп. ред. В. Маляренко. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.

6. Суди і судочинство в Україні: Нормат. правове регулювання / упоряд. О.М. Роїна. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.

7. Фіолевський Д.П. Судова влада : правоохоронна система України: Навч. посіб., 2006. – 316 с.

8. Історія становлення судової системи в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/sydovi-orgonu/502-tuxui/10729-12------.html. Назва з екрану.

Тема № 2. Судова влада і судова система в Україні. Принципи організації і діяльності суддів.

Питання до самостійної роботи

1. Система нормативних актів, що регламентують діяльність судів.

2. Рекомендація R (84)5 щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на удосконалення судової системи.

(1. Діяльність судових і правоохоронних органів України : Нормативно-правове регулювання. – Алерта ; ЦУЛ, 2011 – 424 с.

2. Молдован В. В. Судоустрій України : навч. посіб. для вузів [Рекомендовано МОН України] / В. В. Молдован. – К.: Алеут, 2010. — 360 с.

3. Судоустрій України : підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан; за ред . С. В. Ківалова. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 384 с.

4. Судові та правоохоронні органи України: навчальний посібник / П.Д. Біленчук, І.І. Котюк, А.П. Гель, Г.С. Семаков, Н.М. Ахтирська, С.М. Круль / За заг. ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 2011. – 328 с.

5. Проблеми доступності судової влади: соціально-правовий аналіз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/56267D170B5E60C0C325726D003EA0A7. Назва з екрану).

Методичні рекомендації для самостійної підготовки до теми:

1.Конституція України, прийнята 28.06.1996 р.

1. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 2001 р.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 1984 р.

4. Кримінальний кодекс України: Чинне зак-во зі змінами та допов. на 18 січня 2011 року.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012.

6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

7. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року.

8. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р.

9. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23 грудня 1993 р.

10. Про доступ до судових рішень : Закон України від 22 грудня 2005 р.

11. Про Конституційний Суд України : Закон України від 16 жовтня 1996 р.

12. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р.

13. Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин від 15 травня 2003 р.

14. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 серпня 2010 р.

15. Про третейські суди: Закон України від 11 квітня 2004 р.

16. Концепція судово-правової реформи в Україні. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року.

17. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 .

18. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10 травня 2006 р.

19. Висновок Венеціанської комісії стосовно Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (повна версія) від 25 жовтня 2010 р.

20. Європейська хартія про статус суддів від 10 липня 1998 р.

21. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 р.

22. Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 і 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 19 грудня 1985 р.

23. Резолюція (77) Комітету Міністрів держав — членів Ради Європи про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади.

24. Рекомендація К(89)8 Комітету Міністрів державам—членам Ради Європи стосовно судового захисту в адміністративних справах.

25. Статут Ради Європи від 5 травня 1949 р.

2. Судочинство зазвичай має складатися не більше ніж з двох судових засідань: перше засідання може бути попередніми слуханням підготовчого характеру, а в ході другого засідання можуть представлятися докази, заслуховуватися доводи сторін і, якщо можливо, прийматися рішення. Суд повинен вживати заходів для того, щоб всі дії, необхідні для проведення другого засідання, приймалися своєчасно і щоб, в принципі, не допускалися затримки.

Відносно будь-якої сторони повинні застосовуватися санкції, якщо вона, отримавши судове повідомлення, не вживе процесуальних дій у строки, встановлені законом або судом. залежно від обставин до таких санкцій можуть ставитися позбавлення права на процесуальні дії, рішення про відшкодування збитків та покритті витрат, накладення штрафу і залишення заяви без розгляду.

Суд повинен мати можливість викликати свідків, а при неявці свідків без поважних причин на таких свідків повинні накладатися відповідні санкції (у вигляді штрафів, відшкодування збитків та т. д.). У разі неявки свідка суд самостійно вирішує питання про продовження розгляду без заслуховування його показань свідків. Щоб полегшити порядок заслуховування показань свідків, слід передбачити у відповідних випадках використання таких сучасних технічних засобів, як телефонний зв'язок або відеоапаратура.

Якщо експерт, призначений судом, не подасть свою доповідь або без поважних причин затримає його уявлення, проти нього повинні застосовуватися відповідні санкції. вони можуть складатися в зменшенні розміру гонорару, вирішенні про оплату витрат або відшкодування збитку, а також прийнятті дисциплінарних заходів судом або професійною організацією, в залежності від обставин.

Рішення має виноситися на заключному засіданні суду або в максимально короткі терміни після його закінчення. рішення повинно бути максимально коротким. В ньому може міститися посилання на будь-яку норму права, однак у ньому, безумовно, повинні бути вирішені, явно або неявно, всі питання, пов'язані зі скаргами сторін.

Судові органи повинні мати в своєму розпорядженні самі сучасні технічні засоби для того, щоб вони могли відправляти правосуддя найефективнішим чином, зокрема, шляхом полегшення доступу до різних джерел права, а також шляхом прискорення відправлення правосуддя.