Тема 5. Сфери реалізації соціально-економічних технологій бізнесу
Соціально відповідальний бізнес є системною цінністю для суспільства і як такий потребує відповідного поважного ставлення з боку держави, громадськості та засобів масової інформації. Соціальна відповідальність бізнесу є необхідною складовою успішного соціально-економічного розвитку України, важливою умовою конструктивної взаємодії бізнесу та суспільства.
Ключовим аспектом вибудови результативної політики соціальної відповідальності є планування і реалізація соціальних технологій за сферами реалізації, які доцільно згрупувати в такий спосіб (рис. 1.11):
споживачі;
права людини;
трудові відносини;
соціальні інвестиції;
територіальна громада;
навколишнє середовище;
корпоративне управління.
Рис. 1.11 - Сфери реалізації соцільних технологій бізнесу
Завдання конструктивного діалогу між бізнесом та групами стейкхолдерів полягають у систематизації і оприлюдненні досвіду впровадження соціально-економічних технологій як інструменту соціально відповідальної дільності бізнесу, а саме:
створення ефективної фахової системи комунікацій між соціально активними бізнесами, владою, громадськістю та засобами масової інформації на всіх рівнях і у всіх регіонах;
сприяння роботі всіх заінтересованих сторін щодо впровадження довгострокових спільних соціальних проектів та програм;
ведення банку даних соціальних проектів і програм, в реалізації яких могли б брати участь як бізнес, громадські організації, так і державні органи влади;
узагальнення досвіду реалізації соціальних проектів.
1. Споживачі
Бізнес, що провадить продукцію, має відповідальність точно інформувати споживачів щодо товарів/ робіт/ послуг, використовувати чесну і прозору маркетингову інформацію, заохочувати відповідальне споживання, декларувати і постійно підтверджувати на практиці зобов'язання щодо виробництва і реалізації безпечних і якісних товарів/ робіт/ послуг.
Доцільним також є постійний діалог з органами державної влади з питань формування і реалізації державної політики гарантування якості товарів/ робіт/ послуг і розвиток конкурентного і прозорого ринку.
У цьому контексті соціально-економічні технології спрямовані на:
надання інформації щодо товарів/ робіт/ послуг, необхідної для усвідомленого вибору;
гарантування задовільної якості пропонованих споживачеві товарів/ робіт/ послуг;
конструктивний діалог із споживачами щодо незадовільної якості товарів/ робіт/ послуг і гарантійного обслуговування;
отримання справедливої компенсації позовів, зокрема за неякісну продукцію або незадовільні послуги тощо.
2. Права людини
Існує дві широкі категорії прав людини. Перша категорія - цивільні та політичні права, яка включає право на життя і свободу, рівність перед законом і свободу слова. Друга категорія - економічні, соціальні і культурні права людини - включає право на роботу, право на здоров'я, право на освіту, право на соціальний захист.
Основну відповідальність за дотримання прав людини несе, безперечно, держава, але щодо заходів з уникненн пасивного сприйняття або активної участі в порушенні прав акценти відповідальності зміщуються на бізнес.
Основною сферою відповідальності за дотримання прав особистості на підприємствах і в організаціях є безпосереднє забезпечення пошани до прав і свобод людини і недопущення дискримінації.
Таким чином, соціально відповідальна спрямованість бізнесу упереджує порушення прав і свобод людини, сприяє викорінюванню будь-яких форм дискримінації. Слід підкреслити, що заохочення або просте непротивлення виникненню будь-яких відмінностей, виключень або переваг, яке зводить нанівець рівність у відносинах персоналу, керівництва і персоналу або представників бізнесу з третіми особами, є неетичними і такими, що суперечать ідеології соціальної відповідальності. Отже, слід вживати заходи із запобігання дискримінації стосовно працівників, партнерів, споживачів, заінтересованих сторін і всіх, з ким бізнес має комунікації або на кого може впливати.
Права людини є одним з фундаментальних принципів міжнародного законодавства. Відповідну політику слід визначати на рівні корпоративного управління (у корпоративному кодексі, політиках або відповідних процедурах) і у повсякденній діяльності підтверджувати заборону будь-якої форми дискримінації та безумовну пошану до прав і свобод людини, підтримку Декларації Організації Об'єднаних Націй про права людини.
У цьому контексті соціально-економічні технології спрямовані на упередження дискримінації за расовими ознаками, кольором шкіри, статтю, зростом, сімейним станом, національністю або походженням, релігією, економічними умовами, недієздатністю, сексуальною орієнтацією, станом здоров'я, захворюваннями ВІЛ/СНІД, вагітністю, членством в партіях або за політичними поглядами.