- •Курсова робота
- •1.Вступ
- •1.1 Методика уроку компаративного аналізу.
- •2.1. Порівняння головних жіночих образів романів Мирного «Повія» та Толстого «Воскресіння».
- •2.2 Розробка уроку з української літератури з використанням компаративного аналізу.
- •Хід уроку
- •Поезії.
- •Опорний конспект за новелами о. Генрі «Останній листок» та в.Стефаника «Кленові листки»
- •Тест за матеріалами уроку компаративного аналізу новел о Генрі «Останній листок» та в. Стефаника «Кленові листки»
- •Ключ до тесту за новелами «Останній листок» та «Кленові листки»
- •4. Використана література.
Ключ до тесту за новелами «Останній листок» та «Кленові листки»
№ Варіант відповіді |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки.
Як дисципліна, літературна компаративістика завжди була специфічною. У багатьох відношеннях не так дисципліна, як інтердисципліна чи трансдисципліна, якщо не метадисципліна, чи, можливо, поєднуючи всі три іпостасі, вона не має ані чітко визначеного предмета, ані чіткої методології, ані навіть окресленого корпусу текстів. Однак як таке можливе? Подібно до фізичного всесвіту довкола нас текстуальний усесвіт порівняльного літературознавства розширюється з неймовірною швидкістю, і нові компаративні / інтердисциплінарні сузір´я з´являються щодня.
Досвід еволюційного розвитку порівняльної галузі переконує, що універсальної методології не існує. Кожна концепція має свій предмет, своє пояснення. Кожна має ті чи ті вади, обмеження. І все ж є raisons d´être - певні підстави, загальні принципи чи методологічні стратегії, на яких може базуватися сучасне порівняльне дослідження. Це фахові досліди в обраній галузі, які не заперечують визнання методологічного плюралізму і відмову від замикання у вузькій спеціалізації на користь міждисциплінарного підходу, тобто практично необмежених контекстуальних і культуральних студій.
Тому перспективними в сучасній науці є не стабільні структури і громіздкі таксономії, а мобільні поняття, гнучкі й комбіновані методики, які оперативно реагують на мінливий предмет, легко перебудовуючись та оновлюючись у безперервному контакті з реальністю.
Компаративний підхід допоможе усвідомити культуру як єдину систему текстів, причому систему діалогічну, багаточасову, відкриту. Тому назріла потреба спеціального цілеспрямованого дослідження
закономірностей компаративного вивчення шкільного курсу літератури.
Мета — сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності української та світової літера тури в культурно історичному розвитку суспільства, розкрити ідейно естетичну сутність кожного з порівнюваних
творів, літературних явищ чи понять. Реалізація мети потребує вирішення
основних завдань: — формувати та розвивати навички порівняльного аналізу літературних творів; — розвивати вміння порівнювати різнонаціональні
літературні явища на рівні їх походження, різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики; — розвивати такі прийоми мислення учнів, як аналіз, порівняння, узагальнення; — створити базу для подальшого ефективного вивчення предметів гуманітарного циклу.
Результативність вивчення творів залежить від уміння вчителя добирати важливий за змістом матеріал, визначати оптимальні методи, прийоми, види і форми роботи над художніми творами, створювати навчальні ситуації, спрямовані на активізацію асоціативного мислення учнів.
Пріоритетними є методи творчого читання, евристичний, дослідницький, прийом компаративного аналізу художніх творів, інтегровані форми навчання.
Мета уроку компаративного аналізу або уроку з елементами компаративного аналізу полягає в тому, щоб підвести учнів до усвідомлення ідейно-художньої своєрідності кожного з порівнюваних творів, знайти історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств, сформувати уявлення про духовну єдність і національну своєрідність різних літератур у динамічному полікультурному світі. Такі уроки сприяють актуалізації необхідних для порівняння знань, умінь та навичок, набутих учнями на заняттях з української та зарубіжної літератур, допомагають учням усвідомити закономірності розвитку різних національних письменств, вчать розуміти генетичні зв’язки художнього твору з іншими творами та літературним розвитком у цілому, допомагають осмисленню національної самобутності літературного явища, впливають на формування гуманістичного світогляду учнів, на виховання загальнолюдських ціннісних орієнтацій та почуття національної гідності.
