3.3. Організаційні типи виробництва

Під типом виробництва розуміють ступінь постійнос­ті завантаженості робочих місць однією і тією ж самою виробни­чою роботою та зв'язані з нею особливості в економіці, техноло­гії, організації та плануванні виробництва.

Залежно від ступеня постійності завантаженості робочих місць, обумовленого масштабом та трудомісткістю виробництва, вирізняють три типи виробництва — масове, серійне та одини­чне (табл. 3.1).

Серійне виробництво розподіляється на три підтипи: дрібно-серійне, середньосерійне та великосерійне. За своїми техніко-економічними особливостями дрібносерійне виробництво на­ближається до одиничного, а великосерійне — до масового.

Дослідне та експериментальне виробництво є типовим при­кладом одиничного виробництва.

В одному цеху на окремих дільницях можуть бути різні типи виробництва, що викликає необхідність специфічного вирішення планово-організаційних, технічних та технологічних завдань на кожній із дільниць.

Зростання серійності та масовості виробництва має такі осно­вні переваги:

1. підвищення продуктивності праці за рахунок поглиблення продуктивних навичок та кращого оснащення робочих місць;

2. зниження собівартості продукції за рахунок раціонального підбору заготівок, скорочення питомої ваги заробітної плати в одиниці продукції, точного нормування матеріальних та трудо­вих затрат;

3. поліпшення використання обладнання та скорочення часу виготовлення виробів.

Серійне та масове виробництво дозволяють втілювати най­більш досконалу форму організації— поточне виробництво, більш високим різновидом котрого є автоматичні лінії та цехи.

з^п

Практично швидкість конвеєру приймають рівною:

• при роботі без знімання предметів зі стрічки — від 0,2 до 0,8 м/хв;

• зі зніманням предмета зі стрічки (конвеєри перервної дії) — до 2,5 м/хв.

Вибираючи вид організації поточного виробництва, слід пам'ятати, що при довжині однієї операції до 3 хв доцільна орга­нізація безперервно-поточного виробництва, при довжині опера­цій більше 3 хв — перервно-поточного.

На підприємстві будь-якого поточного виробництва особливо­го значення набуває нормальний рівень заготівель. Без достатньої насиченості заготівлями усіх фаз виробничого процесу неможли­во забезпечити планомірне та безперебійне виконання програми.

Класифікація заготівель у поточному виробництві наведена у табл. 3.4. Заготівлі розпізнаються за місцеположенням на внут-рішньолінійні, або циклові, та міжлінійні (міжцехові), або склад­ські. Вони підраховуються за кожним видом, їх величини суму-ються і результат приймається за основу для розрахунку програмних завдань.

Таблиця 3.4 КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАГОТІВЕЛЬ У ПОТОЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

При поточній організації виробництва необхідно:

1. стежити за величиною заготівель, підтриманням розрахун­кового такту та завчасною подачею транспортних партій деталей на конвеєр;

2. додержуватись регламентованих перерв на відпочинок;

3. вимагати засвоєння робітниками суміжних професій та опе­рацій на лінії;

4. здійснювати періодичне пересування робітників по опера­ціях ліній.