18.1. Роль та склад допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств

Необхідними умовами нормального перебігу виробни­чих процесів на підприємстві є: постійна підтримка в робочому стані обладнання та інших засобів праці; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами, енергі­єю; виконання транспортних операцій тощо. Усе це має здійсню­вати ефективно діюча система технічного обслуговування вироб­ництва.

Роботи по технічному обслуговуванню виробництва викону­ються спеціальними господарствами (підрозділами). Сукупність підрозділів, які не беруть безпосередньої участі у створенні про­фільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необ­хідні для роботи основних виробничих цехів, називають виробни­чою інфраструктурою підприємства. Планування обслуговування виробництва безпосередньо впливає на показники ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства, конкуренто­спроможності продукції, а постійне його вдосконалення здійснює суттєвий вплив на економіку кожного підприємства і набуває все більшого значення.

Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури пояс­нюється тим, що:

• підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги та складність робіт з ремонту та екс­плуатації обладнання, зростає потреба в розширенні номенклату­ри технологічної оснастки;

• науково-технічний прогрес та інтенсифікація технологічних режимів роботи обладнання підвищують вимоги до якості та кі­лькості енергії, що використовується;

• удосконалення виробничих процесів та поглиблення внут­рішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують наван­таження на транспортні служби тощо.

419

421

кож страхового і перехідного запасів у центральному й інструмен­тальному складі.

На основі розрахованої потреби підприємства в оснастці роз­робляється програма її виготовлення в інструментальних цехах і складається замовлення на придбання зі сторони.

18.3. Планування ремонтного обслуговування виробництва

Сучасне підприємство оснащене дорогим і різноманіт­ним устаткуванням, автоматизованими системами, поточними лініями. Для надійної роботи потрібно систематичне їх технічне обслуговування і виконання ремонтних робіт, а також вжиття за­ходів по технічній діагностиці.

Вирішення завдань, пов'язаних з технічним обслуговуванням обладнання і виконанням ремонтних робіт, покладено на ремонт­не господарство підприємства, склад якого залежить від типу та обсягів виробництва, характеристик технологічних процесів та обладнання, розвитку кооперації при виконанні ремонтних робіт.

Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового обладнання, модернізацію дію­чих машин та устаткування.

Планування ремонтного господарства і технічного обслуговуван­ня обладнання базується на системі планово-профілактичних ремон­тів (ППР), розробленій за часів Радянського Союзу, яка успішно ви­користовується й у сучасних умовах як в Україні, так і за кордоном. Відповідно до цієї системи плануються строки й обсяги ремонтних робіт і технічного обслуговування усіх видів та груп обладнання.

Трудомісткість і матеріаломісткість ремонту й технічного об­слуговування обладнання залежить від його конструкторських особливостей. За цією ознакою все обладнання розподіляється по категоріях складності. Трудомісткість ремонтних робіт визнача­ється через трудомісткість одиниці складності ремонту.

За одиницю складності ремонту (р.о) механічної частини прий­мають складність ремонту умовного обладнання, трудомісткість капітального ремонту якого в умовах середнього ремонтно-меха­нічного цеху складає 50 год, а за одиницю складності ремонту еле­ктричної частини обладнання— відповідно 12,5 год. Категорія складності ремонту обладнання визначається по кількості одиниць складності ремонту, що і присвоюється цій групі обладнання.

422

3. Назвати типову структуру допоміжних і обслуго­вуючих господарств на промисловому підприємстві.

4. Який порядок планування технологічної оснастки на підприємстві?

5. Як розраховується потреба різального інструменту для масового виробництва машинобудівного профілю?

6. В чому полягає суть єдиної системи технічного обслуговування та ремонту обладнання?

7. Як розраховується трудомісткість ремонтних ро­біт по технічному обслуговуванню обладнання?

8. В чому полягає специфіка енергозабезпечення під­приємства?

9. Як складаються баланси енергоспоживання на під­приємстві?

10. Що таке вантажооборот та вантажний потік? Як здійснюється планування внутрішніх перевезень вантажів?

Задача 18.1

Розрахувати потрібний парк заводських вагонів. Серед­ньодобовий обсяг перевезень (виключаючи перевезення в спеціаль­ному рухомому поїзді) складає 75 000 т. Середня вантажопідйом­ність вагону 50 т. Коефіцієнт нерівномірності перевезень 1,1. Серед­ня тривалість завантаження вагону 3 год. Рух вагона від місця заван­таження до місця розвантаження і назад складає 1 год. Час зважу­вання матеріалів і очікування 2,5 год, коефіцієнт запасу, який вра­ховує непередбачені затримки вагону за час обороту, дорівнює 1,15.

Розв'язання 1. Робочий парк вагонів розраховується так:

427

434