
- •1.1. Сутність поняття «організація»
- •1.2. Функції організації
- •2.1. Особливості виробничих систем
- •2.2. Принципи організації виробничих систем
- •2.3. Принципи розвитку виробничих систем
- •3.1. Виробнича структура підприємства
- •3.2. Виробничий процес
- •3.3. Організаційні типи виробництва
- •3.5. Організація партійного виробництва
- •3.6. Організація одиничного виробництва
- •3.7 Оперативна підготовка виробництва
- •3.8. Організація оперативно-виробничого планування
- •3.9. Диспетчерування та оперативне розпорядництво
- •3.10. Організація технічного контролю
- •4.1. Склад робіт
- •4.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •4.4. Планування технічної підготовки виробництва
- •4.5. Освоєння нових видів продукції
- •4.6. Науково-дослідна
- •4.7. План організаційно-технічних заходів
- •5.1. Вимоги і завдання
- •5.2. Інструментальне господарство
- •5.3. Ремонтне господарство
- •5.4. Енергетичне господарство
- •5.5. Транспортне господарство
- •6.1. Сутність, класифікація та кодування нововведень та інновацій
- •6.2. Організація нддкр
- •6.3. Аналіз та прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва
- •6.4. Формування портфелів нововведень та інновацій
- •6.5. Організаційно-технологічна підготовка виробництва
- •Класифікація технологій
- •6.6. Ефективність інноваційної діяльності
- •7.1. Принципи раціоналізації процесів
- •7.2. Сутність організації виробничого процесу
- •Сутність окремих понять, що входять у структуру системного поняття
- •«Виробничий процес»
- •7.3. Характеристика типів організації виробництва
- •7.4. Форми організації виробництва
- •7.4.3. Комбінування виробництва
- •7.5. Особливості організації основного виробництва в машинобудуванні
- •8.1. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •8.2. Організація енергетичного господарства
- •8.3. Організація інструментального господарства
- •8.4. Організація ремонтного господарства
- •8.5. Організація транспортного і складського господарства
- •8.6. Організація й обслуговування робочих місць
- •9.2. Вітчизняний досвід керування якістю продукції
- •9.3. Закордонний досвід керування якістю продукції
- •9.3.2. Японія
- •9.4. Аналіз концепції загального керування якістю. Система забезпечення кон ку рентосп роможності
- •9.5. Міжнародна система якості: стандарти ісо серії 9000
- •9.6. Інструменти підвищення якості продукції
- •9.7. Організація контролю якості продукції
- •9.8. Сертифікація продукції і систем якості
- •10.1. Функції і структура
- •10.2. Сегментація ринку
- •10.3. Організація реклами товару
- •10.4. Організація і стимулювання збуту товару
- •10.5. Аналіз ефективності маркетингу
- •11.1. Поняття банкрутства. Суб'єкти банкрутства
- •11.2. Аспекти формування механізму банкрутства в Україні
- •11.3. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки
- •11.4. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств
- •11.5. Проблеми механізму банкрутства та шляхи їх вирішення
- •12.1. Сутність та сучасні
- •12.2. Методи та критерії вибору планів
- •12.3 Системний підхід
- •13.1. Система планів підприємства
- •13.2. Інформаційна
- •13.3. Організаційні форми планування
- •14.1. Зміст та основні завдання виробничої програми підприємства
- •14.2. Формування та методика розрахунку показників плану виробництва
- •14.3. Оптимізація та календарний розподіл виробничої програми
- •15.1. Виробнича потужність підприємства і фактори, які її визначають
- •15.2 Методика обчислення виробничої потужності
- •15.3. Динаміка виробничої потужності та ліквідація диспропорцій виробничих потужностей підрозділів підприємства
- •16.1. Зміст та основні завдання плану
- •16.2 Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах
- •16.3. Запаси, їх види та регулювання
- •17.1. Потреба підприємства у трудових ресурсах, основи її планування
- •17.3. Оплата праці. Показники плану, методика обчислення фондів оплати праці за різних систем та форм оплати праці
- •17.4. Матеріальне стимулювання працівників підприємства
- •18.1. Роль та склад допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств
- •18.3. Планування ремонтного обслуговування виробництва
- •19.1. Складання плану збуту, його зміст та призначення
- •19.2. Планування реклами та комунікаційна політика у здійсненні планів збуту продукції
- •20.1. Змісті плану
- •20.2. Калькулювання собівартості продукції і кошторис витрат на виробництво
- •20.3. Планування зниження собівартості продукції
- •21.1. Зміст і завдання фінансового плану
- •21.3. Планування прибутковості підприємства
- •22.1. Формування планів
- •23.1. Завдання та зміст плану організаційного і технічного розвитку підприємства. Система показників плану, методика їх розрахунку
- •24.1. Бізнес-план, його призначення та зміст
- •25.3. Оперативно-календарне планування у масовому виробництві
- •26.3. Планування
17.4. Матеріальне стимулювання працівників підприємства
Матеріальне стимулювання працівників підприємства здійснюється додатково до діючих систем погодинної та відрядної оплати праці з метою стимулювання працівників до високопродуктивної праці, досягнення високих кінцевих результатів виробництва та прискорення науково-технічного прогресу тощо.
Преміювання працівників на підприємстві повинно бути організовано так, щоб розмір премій безпосередньо залежав від величини трудового внеску премійованого працівника чи колективу в результаті виробництва для заохочення високоякісної праці, ініціативи і творчого ставлення до справи.
Система преміювання працівників на підприємствах промисловості в сучасних умовах складається з преміювання колективу за досягнення основних результатів діяльності (цеху, дільниці, підрозділу) та окремо за досягнення певних специфічних для підприємства показників. Згідно з цим на підприємстві розробляються і діють «Положення про преміювання за досягнення основних результатів», що поширюються на всіх працівників відповідно до їх внеску в результати роботи, і ряд «Спеціальних положень за досягнення визначених конкретних результатів». Спеціальні положення про преміювання застосовуються не для тих груп працівників, які безпосередньо забезпечують досягнення конкретних результатів.
У преміюванні застосовується система основних і додаткових показників та умов виплати премії, які фіксуються в преміальних положеннях. Основні— це такі показники, досягання яких має вирішальне значення для ефективності та якості роботи, покращання кінцевих результатів. При їх невиконанні премія не виплачується. Додаткові— це показники, які стимулюють різні строки трудової діяльності окремих працівників (колективів). Невиконання цих показників служить підставою для зменшення розміру премій (до 50 %). Умови преміювання — це вимоги до працівників, при недотримання яких премія не може бути виплачена чи виплачена частково.
410
Преміювання робітників за основні результати роботи здійснюється за рахунок фонду оплати праці і тієї частини фонду матеріального заохочення, що визначається розподілом прибутку від господарської діяльності.
Розміри премій встановлюються диференційовано по професіях і групах робітників залежно від вагомості та складності виконуваних робіт. Розмір виплачуваних працівникам премій за економію матеріально-технічних ресурсів (матеріалів, інструменту, палива тощо), як правило, не повинен перевищувати 50 % суми отриманої економії.
Максимальні розміри премій, що виплачуються робітникам за рахунок фонду оплати праці в промисловості зазвичай не перевищують 40 % тарифної заробітної плати. Преміювання робітників із фонду матеріального заохочення здійснюється без обмежень. Показники, умови та розміри преміювання встановлюються керівником підприємства за погодженням відповідного представника трудового колективу (профспілковим комітетом, радою трудового колективу).
За спеціальними системами передбачається преміювання: за освоєння нової техніки і технологій; за економію матеріальних ресурсів та енергоресурсів; за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо.
Преміювання керівних, інженерно-технічних працівників, спеціалістів і службовців за основні результати господарської діяльності здійснюється з відповідної частини фонду матеріального заохочення. Працівники апарату управління підприємства преміюються за результати роботи в цілому з урахуванням підсумків діяльності відповідного відділу й особистих показників праці. Додатковими показниками й умовами преміювання керівних працівників можуть бути: ритмічність випуску продукції, зменшення трудомісткості виробництва, збільшення випуску нової високоефективної продукції, впровадження сучасного провідного досвіду, дотримання стандартів і технічних вимог на продукцію, яка виготовляється, та ін.
Порядок преміювання інженерно-технічних працівників, спеціалістів і службовців визначається чинними положеннями про матеріальне заохочення, які затверджуються керівником підприємства за погодженням уповноваженого органу трудового колективу.
Премії, як правило, нараховуються за фактично відпрацьований час: робітникам — відповідно до заробітної плати, розрахованої за відрядними розцінками, чи тарифної ставки, окладу; керівникам, спеціалістам — до посадового окладу.
411
Контрольні питання та задачі
Дати класифікацію працівників підприємств за категоріями та їх коротку характеристику.
Як здійснюється розрахунок потреби у кадрах по окремих категоріях працюючих?
Які є методи розрахунку продуктивності праці та в чому їх суть?
Що таке плановий фонд оплати праці і на чому ґрунтуються його розрахунки?
В чому полягає суть нормативного методу розрахунку планового фюнду оплати праці?
Надати класифікацію планових фондів оплати праці та їх коротку характеристику.
Як розраховується фонд відрядної оплати праці основних і допоміжних робітників?
Як розраховується фонд погодинної оплати праці основних і допоміжних робітників?
Як розраховується фонд оплати праці керівників, спеціалістів, непромислового та неспискового складу?
Як здійснюється матеріальне стимулювання працівників підприємства?
З яких елементів складається система преміювання працівників на підприємствах промисловості?
З яких джерел здійснюється преміювання працівників підприємства?
Задача 17.1
Вихідні дані:
На робочому місці встановлений двозмінний режим роботи з восьмигодинним робочим днем. По даним проведеної на протязі двох змін фотографії роботи обладнання планові простої його склали 40 хв (на профілактичний огляд і ремонт обладнання), а непланові — 152 хв.
Визначити показник продуктивної (корисної) роботи, урахувати, що на протязі двох змін 118 хв затрачено на виробництво продукції, котра була забракована, 126 хв склали затрати на зняття надлишку допусків при обробці деталей (застосовувався пруток діаметром 30 мм замість 22 мм).
412
416
Задача 17.14
Визначити заплановане зростання продуктивності праці по факторах підвищення технічного рівня виробництва, організації виробництва і праці за такими даними:
Таблиця 17.4
Показники |
Базовий рік |
Плановий рік |
Товарна продукція, тис. грн. |
43 500 |
47 500 |
Чисельність ПВП, чол. |
5050 |
|
Загальне зниження трудомісткості продукції, тис. н-год |
— |
18,0 |
Методичні вказівки. При розрахунку можливого зменшення чисельності ПВП рішення про значення дійсного фонду робочого часу одного робітника і коефіцієнт виконання норм студент приймає самостійно.
Задача 17.15.
Розрахувати річний фонд оплати праці основних робітників та їх середню заробітну плату за такими даними:
Трудомісткість виробничої програми — 180 тис. н-год,
Середня годинна тарифна ставка — 86 коп.
Премії за виконання виробничих завдань — 30 %.
Доплати за роботу в нічний час — 0,2 тарифної ставки за одну годину роботи у нічний час.
Доплата бригадирам за керівництво бригадою— 0,21% до НЗП з премією.
Доплати за скорочений робочий день і перерви в роботі, передбачені законодавством, — 0,1 % до НЗП з премією.
Середня тривалість чергових і додаткових відпусток — 26,5 днів.
Задача 17.16
Розрахувати ефективність витрат на вдосконалення організації праці робітників дільниці.
Дані: річний виробіток одного робітника 60 тис. грн.; чисельність робітників дільниці— 10 осіб; нормативний прибуток — 35 %; податок на прибуток— 30 %; ставка дисконту— 6 %; витрати на впровадження заходів — 35 тис. грн; норма амортизації — 15 %; економія витрат часу зміни — 90 хв.
417
418