12.3 Системний підхід

та раціональний вибір у плануванні

Планування в умовах ринку служить основою сучасно­го маркетингу, виробничого менеджменту й усієї економічної си­стеми господарювання в цілому. Це означає, що в процесі плану­вання необхідно здійснювати комплексний, системний підхід до вирішення виробничо-економічних та інших проблем, які вини­кають на підприємстві.

Системний підхід у плануванні полягає в тому, що жодна ви­робнича чи підприємницька проблема не повинна розглядатися ізольовано одна від одної і кожна з яких формується з урахуван­ням її належності до системи чи множини взаємопов'язаних за­вдань і цілей, які виступають на кожному підприємстві як єдина економічна система.

Системність планування проявляється вдвох аспектах: 1) в розробці планів для змінної (елемента) організації як інди­відуальної підсистеми і в той же час— цілісної системи. Ефект досягнення мети можливий лише при збалансованому функціону­ванні всіх частин (змінних) організації. Наприклад, продуктово-ринкова стратегія не може бути ефективною, якщо вона розробля­лась ізольовано від обліку стратегії маркетингу, конкурентної стратегії, стратегії капіталовкладень та ін. Тільки цілісний розгляд всіх стратегій дозволяє розробити стратегічний план фірми;

353

2) в наскрізному плануванні взаємозв'язаних показників: стра­тегічних , тактичних, оперативних.

Досліджуваний аспект процесу планування змінює підхід до розробки стратегії фірми. Суть цього підходу полягає у відкритості формулювання стратегії, яка є прерогативою не тільки вузького ко­ла вищого керівництва, але й справою її безпосередніх виконавців.

Названий принцип передбачає організацію процесу плануван­ня та масштаби розробки планів.

Процес планування відбувається, як правило, у декілька ета­пів. У європейському бізнесі прийнято виділяти чотири основні рівні планування: розробка загальної мети, визначення конкрет­них завдань, вибір основних шляхів та засобів їх досягнення, ко­нтроль за їх виконанням.

Планування завжди опирається на фактичні нормативні дані ми­нулого і теперішнього періодів, але намагається встановити та кон­тролювати процес розвитку підприємства в теперішньому та майбу­тньому часі. Міра обгрунтованості будь-яких планів значною мірою залежить від достовірності вихідних показників, які характеризують досягнутий рівень розвитку окремої фірми (підприємства). Оскільки кожне підприємство є лише невеликою частиною загальної ринко­вої системи, то для планування його діяльності необхідно мати яко­мога більше точних мікроекономічних показників.

У внутрішньофірмовому плануванні, як і в мікроекономіці, обгрунтування рішень, які приймаються, повинні спиратися на теоретичні положення і принципи, а також на практичні дані та факти, які використовують для пояснення економічних явищ, що спостерігаються.

При вивченні економічної поведінки виробників та спожива­чів знаходять своє застосування два взаємопов'язаних методи на­укових досліджень: індуктивний і дедуктивний. Індуктивний ме­тод вивчення економічних процесів виходить з фактів до теорії, від часткового явища до загального положення, дедуктивний — навпаки, від загального до окремого.

Для того щоб функція планування досягла своєї мети, вона повинна ґрунтуватися на таких принципах: повноти, точності, економічності, безперервності, гнучкості, масовості.

Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі на­прями діяльності підприємства, а також усі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління.

Принцип точності. Під час планування потрібно максимально досягти високої точності параметрів, кількісних та якісних харак­теристик дій.

354

Принцип економічності. Витрати на планування мають бути меншими за ефект, що очікуються від запланованих показників, дій, процесів.

Принцип безперервності. Планування досягає визначеної мети тоді, коли воно здійснюється не епізодично, а безперервно як у часі, так і у просторі. Цей принцип тісно пов'язаний з принципом гнучкості: якщо плани виявляються недостатньо обґрунтовани­ми, їх потрібно переглядати, оскільки їх використання призведе до погіршення господарської діяльності підприємства.

Принцип масовості. Обґрунтовані плани можуть бути розроб­лені тільки при залученні до процесу планування робітників, які виконуватимуть ці плани, що, в свою чергу, стимулює усвідом­лене їх виконання та активізує ініціативу виконавців.

Таким чином, сучасна економічна теорія і наукові методи до­сліджень, насамперед аналіз та синтез, дедукція та індукція, слу­жать фундаментом зовнішньогосподарського планування і перс­пективного прогнозування розвитку вітчизняних підприємств.

Контрольні питання

1. У чому полягає суть процесу планування? Обґрун­тувати необхідність планування господарської діяль­ності підприємств.

2. Які нормативні акти України регулюють питання планування господарської діяльності підприємств?

3. У чому полягає суть методики планування? Дати загальну характеристику методичних підходів до планування.

4. У чому полягає суть системного підходу в плану­ванні?

5. На яких принципах базується функція планування?

355

ПОТОЧНИЙ ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЙОГО СКЛАДАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ