
- •1.1. Сутність поняття «організація»
- •1.2. Функції організації
- •2.1. Особливості виробничих систем
- •2.2. Принципи організації виробничих систем
- •2.3. Принципи розвитку виробничих систем
- •3.1. Виробнича структура підприємства
- •3.2. Виробничий процес
- •3.3. Організаційні типи виробництва
- •3.5. Організація партійного виробництва
- •3.6. Організація одиничного виробництва
- •3.7 Оперативна підготовка виробництва
- •3.8. Організація оперативно-виробничого планування
- •3.9. Диспетчерування та оперативне розпорядництво
- •3.10. Організація технічного контролю
- •4.1. Склад робіт
- •4.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •4.4. Планування технічної підготовки виробництва
- •4.5. Освоєння нових видів продукції
- •4.6. Науково-дослідна
- •4.7. План організаційно-технічних заходів
- •5.1. Вимоги і завдання
- •5.2. Інструментальне господарство
- •5.3. Ремонтне господарство
- •5.4. Енергетичне господарство
- •5.5. Транспортне господарство
- •6.1. Сутність, класифікація та кодування нововведень та інновацій
- •6.2. Організація нддкр
- •6.3. Аналіз та прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва
- •6.4. Формування портфелів нововведень та інновацій
- •6.5. Організаційно-технологічна підготовка виробництва
- •Класифікація технологій
- •6.6. Ефективність інноваційної діяльності
- •7.1. Принципи раціоналізації процесів
- •7.2. Сутність організації виробничого процесу
- •Сутність окремих понять, що входять у структуру системного поняття
- •«Виробничий процес»
- •7.3. Характеристика типів організації виробництва
- •7.4. Форми організації виробництва
- •7.4.3. Комбінування виробництва
- •7.5. Особливості організації основного виробництва в машинобудуванні
- •8.1. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •8.2. Організація енергетичного господарства
- •8.3. Організація інструментального господарства
- •8.4. Організація ремонтного господарства
- •8.5. Організація транспортного і складського господарства
- •8.6. Організація й обслуговування робочих місць
- •9.2. Вітчизняний досвід керування якістю продукції
- •9.3. Закордонний досвід керування якістю продукції
- •9.3.2. Японія
- •9.4. Аналіз концепції загального керування якістю. Система забезпечення кон ку рентосп роможності
- •9.5. Міжнародна система якості: стандарти ісо серії 9000
- •9.6. Інструменти підвищення якості продукції
- •9.7. Організація контролю якості продукції
- •9.8. Сертифікація продукції і систем якості
- •10.1. Функції і структура
- •10.2. Сегментація ринку
- •10.3. Організація реклами товару
- •10.4. Організація і стимулювання збуту товару
- •10.5. Аналіз ефективності маркетингу
- •11.1. Поняття банкрутства. Суб'єкти банкрутства
- •11.2. Аспекти формування механізму банкрутства в Україні
- •11.3. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки
- •11.4. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств
- •11.5. Проблеми механізму банкрутства та шляхи їх вирішення
- •12.1. Сутність та сучасні
- •12.2. Методи та критерії вибору планів
- •12.3 Системний підхід
- •13.1. Система планів підприємства
- •13.2. Інформаційна
- •13.3. Організаційні форми планування
- •14.1. Зміст та основні завдання виробничої програми підприємства
- •14.2. Формування та методика розрахунку показників плану виробництва
- •14.3. Оптимізація та календарний розподіл виробничої програми
- •15.1. Виробнича потужність підприємства і фактори, які її визначають
- •15.2 Методика обчислення виробничої потужності
- •15.3. Динаміка виробничої потужності та ліквідація диспропорцій виробничих потужностей підрозділів підприємства
- •16.1. Зміст та основні завдання плану
- •16.2 Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах
- •16.3. Запаси, їх види та регулювання
- •17.1. Потреба підприємства у трудових ресурсах, основи її планування
- •17.3. Оплата праці. Показники плану, методика обчислення фондів оплати праці за різних систем та форм оплати праці
- •17.4. Матеріальне стимулювання працівників підприємства
- •18.1. Роль та склад допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств
- •18.3. Планування ремонтного обслуговування виробництва
- •19.1. Складання плану збуту, його зміст та призначення
- •19.2. Планування реклами та комунікаційна політика у здійсненні планів збуту продукції
- •20.1. Змісті плану
- •20.2. Калькулювання собівартості продукції і кошторис витрат на виробництво
- •20.3. Планування зниження собівартості продукції
- •21.1. Зміст і завдання фінансового плану
- •21.3. Планування прибутковості підприємства
- •22.1. Формування планів
- •23.1. Завдання та зміст плану організаційного і технічного розвитку підприємства. Система показників плану, методика їх розрахунку
- •24.1. Бізнес-план, його призначення та зміст
- •25.3. Оперативно-календарне планування у масовому виробництві
- •26.3. Планування
10.3. Організація реклами товару
У науковій літературі приводиться безліч визначень поняття «реклама». Наприклад, реклама являє собою неособисті форми комунікації, здійснювані за посередництвом платних засобів поширення інформації, із чітко зазначеним джерелом фінансування [Ф. Котлер]. «Реклама — це діалог між продавцем і
261
споживачем, де продавець виражає свої наміри через рекламні засоби, а споживач — зацікавленість у даному товарі. Якщо інтерес покупця не виявився, виходить, діалог не відбувся, а мета рекламодавцем не досягнута».
«Реклама — це засіб комунікації, що дозволяє фірмі передати повідомлення потенційним покупцям, прямий контакт із якими не встановлений. Удаючись до реклами, фірма створює імідж марки й формує капітал популярності в кінцевих споживачів, домагаючись співробітництва з боку торговців. Реклама — основний інструмент комунікаційної стратегії втягування, подібно торговельному персоналу для стратегії вштовхування» [Ж.-Ж. Ламбен].
В «Словнику-довіднику менеджера» дається таке визначення: «Реклама — розповсюджувана в будь-якій формі, за допомогою будь-яких засобів — інформація про фізичну і юридичну особу, товари, ідеї і починання (рекламна інформація), що призначена для невизначеного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес цим до фізичної, юридичної особи, товарів, ідей, починань і сприяти реалізації товарів, ідей і починань». В «Сучасному економічному словнику» реклама трактується як «...відкрите оповіщення фірмою потенційних покупців, споживачів товарів і послуг про їхню якість, достоїнства, переваги, а також про заслуги самої фірми».
З урахуванням елементів вищенаведених визначень дамо таке визначення реклами. Реклама— функція маркетингу як сукупність психологічних, правових, економічних і управлінських методів сумлінного впливу на людину й засобів оповіщення потенційних покупців про якість, ціну, достоїнства, особливості, зручності, безпеки й економічність застосування об'єктів, а також про імідж об'єкта й продавця з метою продажу об'єкта або підтримки в покупців інтересу до нього.
В умовах твердої конкуренції за покупця ефективність інвестицій у рекламу щорічно підвищується. Це доведено шляхом дослідження економетричних функцій реакції обсягу продажів на інвестиції в рекламу.
Мета реклами для рекламодавця — довести інформацію до споживачів і домогтися їхньої прихильності для розширення попиту на товар. Споживачеві реклама дозволяє заощаджувати час і засоби при з'ясуванні заявлених відмітних властивостей товару. Можна виділити такі взаємозалежні цілі реклами:
формування в споживача певного рівня знань про даний товар (послугу);
формування потреби в даному товарі (послузі);
262
формування доброзичливого ставлення до фірми;
спонукання споживача звернутися до даної фірми;
спонукання до придбання саме даного товару в даної фірми;
стимулювання збуту товару (послуг);
прискорення товарообігу;
прагнення зробити даного споживача постійним покупцем даного товару, постійним клієнтом фірми;
формування в інших фірм образу надійного партнера;
• допомога споживачеві у виборі товарів і послуг. Розрізняють такі п'ять форм (типів) реклами:
Реклама іміджу товару для розширення обсягу продажу у перспективі.
Реклама, що спонукує, націлена не на відношення покупця до товару, а на його поводження.
Інтерактивна реклама— персоналізоване рекламне повідомлення, що ставить метою встановлення діалогу з потенційним покупцем шляхом заохочення його відгуку, на основі якого фірма намагається потім налагодити комерційні стосунки. Даний вид реклами прагне сполучати завдання двох попередніх форм: створити імідж й одночасно домогтися вимірного поведінкового відгуку, що дозволяє негайно оцінити ефект повідомлення. Ця форма реклами одержує швидкий розвиток.
Реклама організації (фірмова реклама), що ставить за мету сформувати або підсилити в різних аудиторій позитивне відношення до фірми шляхом формування її іміджу, створення клімату довіри. При цьому необхідно знайти особливий шлях комунікації в середовищі, насиченим рекламою. Така реклама орієнтована на відношення, і її ефект позначиться в перспективі.
Спонсорство й меценатство як метод поліпшення іміджу фірми.
Виділяють такі умови підвищення ефективності реклами:
а) роль реклами як складової маркетингового тиску невідділь на від інших факторів продажу. Як правило, для успішної рекла ми потрібний диференційований товар, продаваний за привабли вою ціною через добре адаптовану збутову мережу;
6) реклама задовольняє потребу в інформації, а отже, буде особливо корисна, коли покупцеві треба бути прийняти складне рішення про покупку відносно малознайомих товарів, властивос ті яких не розкриваються при простому огляді;
в) реклама ефективна, коли вона фокусується на відмітній властивості товару, що дає йому перевагу над іншими товарами й «позиціює» його у свідомості покупця. Такими властивостями
263
можуть стати «обіцянка», закладена в марці, а також її особливості або символічна цінність;
г) найбільший вплив реклама здатна зробити на ринки із гло бальним попитом, що розширюється: вона прискорює дифузію товару, служить каталізатором попиту. На ринках у стадії зрілос ті реклама служить цілям діалогу й діє лише на якусь частину ринку;
д) базовий ринок рекламованого товару повинен бути до сить великим, щоб компенсувати витрати на рекламну кампа нію, і фірма повинна мати необхідні фінансові ресурси, щоб інтенсивність реклами допомогла перебороти бар'єри сприй няття.
Серйозне рекламне повідомлення повинне бути кінцевим продуктом цілого ряду досліджень:
вивчення об'єкта реклами фірми;
вивчення споживачів і передбачуваного ринку збуту;
планування реклами (визначення цілей, завдань, забезпечення робіт);
визначення кошторису витрат;
вибір форми реклами і її строків;
складання текстів, сценарію й інших рекламних повідомлень;
виготовлення рекламного повідомлення;
організація реклами;
аналіз і стимулювання ефективності реклами.
Залежно від виконуваних цілей рекламу можна об'єднати в три групи:
імідж реклами — реклама по створенню сприятливого образу (іміджу) фірми І її товару (рекламні ролики на телебаченні, рекламні щити, реклама на транспорті, реклама в популярних газетах і журналах, участь у благодійних акціях);
стимулююча реклама — реклама по стимулюванню потреби в придбанні товару (послуг) фірми (повторювана в газетах і журналах реклама, пряме поштове розсилання, реклама на радіо, участь у виставках, телереклама);
реклама стабільності, закріплення досягнутих результатів (схована реклама у вигляді статей про товари й діяльність фірми, участь у виставках, пряме поштове розсилання постійним партнерам проспекту про діяльності фірми).
По інтенсивності впливу реклама може бути рівною, наростаючою, спадною. Наведемо кілька принципів ефективної реклами:
1. В основі гарної реклами завжди лежить гарна ідея — стрижень реклами.
264
Наведіть аргументи на користь своєї реклами.
Розповідайте покупцеві про достоїнства свого товару.
Не можна купити те, чого не знаєш.
Говорите про товар правду, але вмійте сказати її красиво.
Вартість реклами повинна відповідати вартості товару (дорогий товар вимагає дорогої реклами).
Використайте в рекламі позитивні емоції.
Створіть свій рекламний образ і стиль.
Не гоніться за модними прийомами, ураховуйте смак своєї аудиторії.
Рекламне повідомлення повинне бути: коротким, цікавим, достовірним, зрозумілим, динамічним, повторюваним, образним, оригінальним.
Основні види інформаційно-рекламних матеріалів:
інформаційний листок;
комерційна пропозиція;
рекламний листок;
буклет;
проспект;
каталог;
прес-реліз.
Реклама підрозділяється на неналежну, контррекламу й соціальну. Неналежної є несумлінна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова й інша реклама, в якій допущені порушення вимог до її змісту, часу, місця й способу поширення, установлених законодавством Україну. Під контррекламою розуміється спростування неналежної реклами, розповсюджуваної з метою ліквідації викликаних нею наслідків. Соціальна реклама представляє суспільні й державні інтереси й спрямована на досягнення благодійних цілей.
Несумлінною є реклама, що: дискредитує юридичних або фізичних осіб, що не користуються рекламованими товарами, містить некоректні порівняння рекламованого товару з товаром (товарами) інших осіб, а також містить висловлення, образи, що ганьблять честь, достоїнство або справу, ділову репутацію конкурента (конкурентів); уводить в оману щодо рекламованого товару за допомогою імітації (копіювання або наслідування) загального проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних або звукових ефектів, використовуваних у рекламі інших товарів, або за допомогою зловживання довірою фізичних осіб або нестачею у них досвіду, знань, у тому числі у зв'язку з відсутністю в рекламі частини істотної інформації. Несумлінна реклама не допускається.
265
Неетичною
є реклама, що містить текстову, зорову,
звукову інформацію,
що порушує загальноприйняті норми
гуманності й моралі шляхом
уживання образливих слів, порівнянь,
образів відносно раси,
національності, професії, соціальної
категорії, вікової групи, статі,
мови, релігійних, філософських, політичних
і інших переконань фізичних
осіб; ганьбить об'єкти мистецтва, що
становлять національне або світове
культурне надбання; ганьбить державні
символи (прапори, гімни, герби), національну
валюту України або іншої держави,
релігійні символи; ганьбить яку-небудь
фізичну або юридичну
особу, яку-небудь діяльність, професію,
товар. Неетична реклама
не допускається. Свідомо помилковою є
реклама, за допомогою
якої рекламодавець навмисно вводить в
оману споживача реклами.
Схованою є реклама, що робить
неусвідомлюваний споживачем
вплив на його сприйняття шляхом
використання в радіо-, теле-,
відео-,
аудио-
і
кінопродукшї, а також в іншій продукції
спеціальних способів
поширення інформації. Така реклама не
допускається.
Відповідно до законодавства не допускається, зокрема:
реклама товарів, реклама про самого рекламодавця, якщо здійснювана їм діяльність вимагає спеціального дозволу (ліцензії), але такий дозвіл не отриманий, а також реклама товарів, заборонених до виробництва й реалізації відповідно до законодавства України;
несумлінна, недостовірна, неетична, свідомо помилкова й схована реклама;
переривання рекламою демонстрації фільму, за винятком перерв між серіями (частинами), у кінотеатрах і відеосалонах;
гарантування розміру дивідендів по звичайних іменних акціях;
рекламування цінних паперів до реєстрації проспектів їх емісії;
надання будь-якого роду гарантій, обіцянок або припущень про майбутню ефективність (прибутковість) діяльності, у тому числі шляхом оголошення росту курсової вартості цінних паперів;
реклама всіх видів зброї, озброєння й військової техніки (за винятком реклами бойової й службової зброї, озброєння й військової техніки, внесених у перелік продукції військового; призначення, експорт й імпорт якої в Україні здійснюється по ліцензії, а також дозволеної цивільної зброї, у тому числі мисливської й спортивної). Реклама не повинна спонукати громадян до насильства, агресії, збуджувати паніку, а також спонукати до небезпечних дій, здатних завдати шкоди здоров'ю фізичних осіб або загрозливих їхній безпеці, не повинна спонукати до дій, що порушують природоохоронне законодавство. Законом «Про рекламу» установлена відповідальність за порушення законодавства.
266