9.7. Організація контролю якості продукції

Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів контролю і регулювання компонентів зовніш­нього середовища, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, НДЦКР і виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого проце­су. Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості продукції для рівня підприємства є результати маркетин­гових дослідженні, НДЦКР, сировина, матеріали, комплектні ви­роби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва і системи менеджменту підприємства.

Однією з умов підвищення ефективності контролю є ведення регулярного функціонування системи менеджменту. Облік по­винний бути організований по виконанню всіх планів, програм, завдань по таких параметрах, як кількість, якість, витрати, вико­навці і терміни. Облік витрат ресурсів бажано організувати по усіх видах ресурсів, товарах, що випускаються, стадіях їхнього життєвого циклу і підрозділах фірми. По складній техніці ще не­обхідно організувати автоматизований облік відмовлень, витрат на експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт. Вимоги до обліку:

1. забезпечення повноти, тобто ведення обліку по всіх підсис­темах системи менеджменту, показниках якості, кількості і ре-сурсоємності товарів, підрозділах фірми, товарних ринках і т. ін.;

2. забезпечення динамічності, тобто облік показників у дина­міці і використання результатів обліку для аналізу;

3. забезпечення системності, тобто облік показників системи менеджменту і її зовнішнього середовища (макросередовище, ін­фраструктура регіону, мікросередовище фірми);

237

4. автоматизація обліку на основі комп'ютерної техніки;

5. забезпечення наступності, застосовності і перспективності обліку;

6) використання результатів обліку в стимулюванні якісної праці.

Якщо в основному ведеться облік кількісних показників, і йо­го результати де-небудь фіксуються, то контрольна функція ме­неджменту трохи розширюється. Контроль, по-перше, може охо­плювати кількісні показники і якісні вимоги, документи й інші предмети праці, по-друге, він може здійснюватися в різні періоди.

Контроль можна класифікувати по наступних ознаках:

• стадія життєвого циклу об'єкта — контроль на стадії страте­гічного маркетингу, НДЦКР, ОТПП, виробництва, підготовки об'єкта до функціонування, експлуатації, технічного обслугову­вання і ремонту;

• об'єкт контролю — предмет праці, засоби виробництва, тех­нологія, організація процесів, умови праці, праця, навколишнє середовище, параметри інфраструктури регіону, документи, ін­формація;

• стадія виробничого процесу — вхідний, операційний конт­роль, контроль готової продукції, транспортування і збереження;

• виконавець — самоконтроль, контроль з боку менеджера, контрольного майстра, відділу технічного контролю, інспекцій­ний контроль, державний і міжнародний контроль;

• можливість подальшого використання об'єкта контролю — що руйнує і не руйнує контроль;

• прийняте рішення — активний (попереджуючий) і пасивний (по відхиленнях) контроль;

• ступінь охоплення контролем — суцільний і вибірковий кон­троль;

• режим контролю — посилений (прискорений) і нормальний контроль;

• ступінь механізації — ручний, механізований, автоматизо­ваний і автоматичний контроль;

• час контролю — попередній, поточний і заключний контроль;

• спосіб одержання й обробки інформації — розрахунково-аналітичний, статистичний і реєстраційний контроль;

• періодичність виконання контрольних операцій — безперер­вний і періодичний контроль.

Порушення вимог, пропонованих до якості виготовленої про­дукції, приводить до збільшення витрат виробництва і споживан­ня. Тому своєчасне попередження можливого порушення вимог

238

до якості є обов'язковою передумовою забезпечення заданого рі­вня якості продукції при мінімальних витратах на її виробництво. Ця задача вирішується на підприємствах за допомогою технічно­го контролю.

Технічніш контролем називається перевірка дотримання тех­нічних вимог, пропонованих до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, що забезпе­чують необхідну якість [19]. Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство з бо­ку, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва. Техні­чний контроль покликаний забезпечувати випуск продукції, що відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовленню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути вико­ристані з метою розробки заходів щодо підвищення якості про­дукції і скороченню витрат.

Технічний контроль являє собою комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку контрольних опе­рацій. Переважна більшість контрольних операцій є невід'ємною й обов'язковою частиною виробничого процесу і тому покладається на робітників, що виконують відповідну виробничу операцію. Разом з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і по­передження втрат у виробництві ряд контрольних операцій викону­ється бригадирами, майстрами і спеціальним персоналом — праців­никами заводського відділу технічного контролю (ВТК).

Загальні принципи раціональної організації технічного конт­ролю зводяться до таких:

• технічний контроль повинний охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

• техніка, методи й організаційні форми контролю повинні ціл­ком відповідати особливостям техніки, технології й організації виробництва;

• ефективність раціональної організації технічного контролю в цілому й окремих його елементів повинна бути обґрунтована належними економічними розрахунками;

• система контролю повинна забезпечувати чіткий і обґрунто­ваний розподіл обов'язків і відповідальності між окремими вико­навцями і різними підрозділами підприємства;

• система контролю повинна використовувати ефективні ме­тоди статистичного контролю мотивації.

239

Залежно від конкретних задач, що стоять перед технічним ко­нтролем, розрізняють такі основні його види: профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний. Профілактичний конт­роль має на меті попередження появи браку в процесі виробниц­тва продукції. Приймальний контроль здійснюється з метою ви­явлення й ізоляції браку. Комплексний контроль вирішує обидві задачі: і профілактики і приймання. Спеціальний контроль вирі­шує специфічні задачі, наприклад, інспекційний контроль, конт­роль експлуатації продукції і т. ін.

Методи контролю якості: контроль налагодження; летучий контроль; статистичні методи контролю; вибірковий або суціль­ний контроль; статистичний аналіз технологічного процесу, уста­ткування, якості продукції.

Поряд з викладеною вище класифікацією видів і методів кон­тролю, використовується і класифікація контрольних операцій по наступних ознаках. Залежно від особливостей контрольованих параметрів розрізняють:

• контроль геометричних форм і розмірів;

• контроль зовнішнього вигляду продукції і документації;

• контроль фізико-механічних, хімічних і інших властивостей матеріалів і напівфабрикатів;

• контроль внутрішнього браку продукції (раковини, тріщини і т. ін.);

• контроль технологічних властивостей матеріалів;

• контрольно-здавальні випробування;

• контроль дотримання технологічної дисципліни. Залежно від стадії виробництва виділяють:

• попередній (вхідний) контроль;

• проміжний контроль;

• остаточний контроль.

Залежно від ступеня охоплення контролем виробничих опера­цій розрізняють:

• поопераційний контроль;

• груповий контроль, виконуваний після декількох виробни­чих операцій.

По місцю виконання контрольні операції підрозділяються:

• на стаціонарні;

• ковзні контрольні операції, виконувані безпосередньо на робочих місцях.

Залежно від об'єкта контролю виділяють операції по пере­вірці:

• вихідних матеріалів;

240

• покупних напівфабрикатів і комплектних виробів;

• продукції на різних стадіях виробництва;

• засобів виробництва;

• технологічних процесів;

• документації, методів, систем забезпечення (керування) яко­сті продукції.

Для перевірки фактичної відповідності якості продукції, що поставляється, використовуються різні організаційно-технічні про­цедури, форми і методи, у тому числі контроль, діагностування, іспит, аналіз причин браку, відмовлень, рекламацій та ін. Усі ці процедури виконуються, як правило, виготовлювачем або по йо­го замовленню — сторонньою організацією. Тому в споживача мо­же виникнути сумнів у об'єктивності представлених йому ре­зультатів. Іншим видом контрольних процедур, що забезпечують одержання інформації про якість, є державний нагляд, здійсню­ваний Держстандартом України, Держепідемнаглядом України й ін.