
- •1.1. Сутність поняття «організація»
- •1.2. Функції організації
- •2.1. Особливості виробничих систем
- •2.2. Принципи організації виробничих систем
- •2.3. Принципи розвитку виробничих систем
- •3.1. Виробнича структура підприємства
- •3.2. Виробничий процес
- •3.3. Організаційні типи виробництва
- •3.5. Організація партійного виробництва
- •3.6. Організація одиничного виробництва
- •3.7 Оперативна підготовка виробництва
- •3.8. Організація оперативно-виробничого планування
- •3.9. Диспетчерування та оперативне розпорядництво
- •3.10. Організація технічного контролю
- •4.1. Склад робіт
- •4.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •4.4. Планування технічної підготовки виробництва
- •4.5. Освоєння нових видів продукції
- •4.6. Науково-дослідна
- •4.7. План організаційно-технічних заходів
- •5.1. Вимоги і завдання
- •5.2. Інструментальне господарство
- •5.3. Ремонтне господарство
- •5.4. Енергетичне господарство
- •5.5. Транспортне господарство
- •6.1. Сутність, класифікація та кодування нововведень та інновацій
- •6.2. Організація нддкр
- •6.3. Аналіз та прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва
- •6.4. Формування портфелів нововведень та інновацій
- •6.5. Організаційно-технологічна підготовка виробництва
- •Класифікація технологій
- •6.6. Ефективність інноваційної діяльності
- •7.1. Принципи раціоналізації процесів
- •7.2. Сутність організації виробничого процесу
- •Сутність окремих понять, що входять у структуру системного поняття
- •«Виробничий процес»
- •7.3. Характеристика типів організації виробництва
- •7.4. Форми організації виробництва
- •7.4.3. Комбінування виробництва
- •7.5. Особливості організації основного виробництва в машинобудуванні
- •8.1. Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва
- •8.2. Організація енергетичного господарства
- •8.3. Організація інструментального господарства
- •8.4. Організація ремонтного господарства
- •8.5. Організація транспортного і складського господарства
- •8.6. Організація й обслуговування робочих місць
- •9.2. Вітчизняний досвід керування якістю продукції
- •9.3. Закордонний досвід керування якістю продукції
- •9.3.2. Японія
- •9.4. Аналіз концепції загального керування якістю. Система забезпечення кон ку рентосп роможності
- •9.5. Міжнародна система якості: стандарти ісо серії 9000
- •9.6. Інструменти підвищення якості продукції
- •9.7. Організація контролю якості продукції
- •9.8. Сертифікація продукції і систем якості
- •10.1. Функції і структура
- •10.2. Сегментація ринку
- •10.3. Організація реклами товару
- •10.4. Організація і стимулювання збуту товару
- •10.5. Аналіз ефективності маркетингу
- •11.1. Поняття банкрутства. Суб'єкти банкрутства
- •11.2. Аспекти формування механізму банкрутства в Україні
- •11.3. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки
- •11.4. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств
- •11.5. Проблеми механізму банкрутства та шляхи їх вирішення
- •12.1. Сутність та сучасні
- •12.2. Методи та критерії вибору планів
- •12.3 Системний підхід
- •13.1. Система планів підприємства
- •13.2. Інформаційна
- •13.3. Організаційні форми планування
- •14.1. Зміст та основні завдання виробничої програми підприємства
- •14.2. Формування та методика розрахунку показників плану виробництва
- •14.3. Оптимізація та календарний розподіл виробничої програми
- •15.1. Виробнича потужність підприємства і фактори, які її визначають
- •15.2 Методика обчислення виробничої потужності
- •15.3. Динаміка виробничої потужності та ліквідація диспропорцій виробничих потужностей підрозділів підприємства
- •16.1. Зміст та основні завдання плану
- •16.2 Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах
- •16.3. Запаси, їх види та регулювання
- •17.1. Потреба підприємства у трудових ресурсах, основи її планування
- •17.3. Оплата праці. Показники плану, методика обчислення фондів оплати праці за різних систем та форм оплати праці
- •17.4. Матеріальне стимулювання працівників підприємства
- •18.1. Роль та склад допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств
- •18.3. Планування ремонтного обслуговування виробництва
- •19.1. Складання плану збуту, його зміст та призначення
- •19.2. Планування реклами та комунікаційна політика у здійсненні планів збуту продукції
- •20.1. Змісті плану
- •20.2. Калькулювання собівартості продукції і кошторис витрат на виробництво
- •20.3. Планування зниження собівартості продукції
- •21.1. Зміст і завдання фінансового плану
- •21.3. Планування прибутковості підприємства
- •22.1. Формування планів
- •23.1. Завдання та зміст плану організаційного і технічного розвитку підприємства. Система показників плану, методика їх розрахунку
- •24.1. Бізнес-план, його призначення та зміст
- •25.3. Оперативно-календарне планування у масовому виробництві
- •26.3. Планування
9.7. Організація контролю якості продукції
Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів контролю і регулювання компонентів зовнішнього середовища, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, НДЦКР і виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу. Компонентами зовнішнього середовища системи контролю якості продукції для рівня підприємства є результати маркетингових дослідженні, НДЦКР, сировина, матеріали, комплектні вироби, параметри організаційно-технічного рівня виробництва і системи менеджменту підприємства.
Однією з умов підвищення ефективності контролю є ведення регулярного функціонування системи менеджменту. Облік повинний бути організований по виконанню всіх планів, програм, завдань по таких параметрах, як кількість, якість, витрати, виконавці і терміни. Облік витрат ресурсів бажано організувати по усіх видах ресурсів, товарах, що випускаються, стадіях їхнього життєвого циклу і підрозділах фірми. По складній техніці ще необхідно організувати автоматизований облік відмовлень, витрат на експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт. Вимоги до обліку:
забезпечення повноти, тобто ведення обліку по всіх підсистемах системи менеджменту, показниках якості, кількості і ре-сурсоємності товарів, підрозділах фірми, товарних ринках і т. ін.;
забезпечення динамічності, тобто облік показників у динаміці і використання результатів обліку для аналізу;
забезпечення системності, тобто облік показників системи менеджменту і її зовнішнього середовища (макросередовище, інфраструктура регіону, мікросередовище фірми);
237
автоматизація обліку на основі комп'ютерної техніки;
забезпечення наступності, застосовності і перспективності обліку;
6) використання результатів обліку в стимулюванні якісної праці.
Якщо в основному ведеться облік кількісних показників, і його результати де-небудь фіксуються, то контрольна функція менеджменту трохи розширюється. Контроль, по-перше, може охоплювати кількісні показники і якісні вимоги, документи й інші предмети праці, по-друге, він може здійснюватися в різні періоди.
Контроль можна класифікувати по наступних ознаках:
стадія життєвого циклу об'єкта — контроль на стадії стратегічного маркетингу, НДЦКР, ОТПП, виробництва, підготовки об'єкта до функціонування, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту;
об'єкт контролю — предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, праця, навколишнє середовище, параметри інфраструктури регіону, документи, інформація;
стадія виробничого процесу — вхідний, операційний контроль, контроль готової продукції, транспортування і збереження;
виконавець — самоконтроль, контроль з боку менеджера, контрольного майстра, відділу технічного контролю, інспекційний контроль, державний і міжнародний контроль;
можливість подальшого використання об'єкта контролю — що руйнує і не руйнує контроль;
прийняте рішення — активний (попереджуючий) і пасивний (по відхиленнях) контроль;
ступінь охоплення контролем — суцільний і вибірковий контроль;
режим контролю — посилений (прискорений) і нормальний контроль;
ступінь механізації — ручний, механізований, автоматизований і автоматичний контроль;
час контролю — попередній, поточний і заключний контроль;
спосіб одержання й обробки інформації — розрахунково-аналітичний, статистичний і реєстраційний контроль;
періодичність виконання контрольних операцій — безперервний і періодичний контроль.
Порушення вимог, пропонованих до якості виготовленої продукції, приводить до збільшення витрат виробництва і споживання. Тому своєчасне попередження можливого порушення вимог
238
до якості є обов'язковою передумовою забезпечення заданого рівня якості продукції при мінімальних витратах на її виробництво. Ця задача вирішується на підприємствах за допомогою технічного контролю.
Технічніш контролем називається перевірка дотримання технічних вимог, пропонованих до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, що забезпечують необхідну якість [19]. Об'єктами технічного контролю є матеріали і напівфабрикати, що надходять на підприємство з боку, продукція підприємства як у готовому вигляді, так і на всіх стадіях її виробництва, технологічні процеси, знаряддя праці, технологічна дисципліна і загальна культура виробництва. Технічний контроль покликаний забезпечувати випуск продукції, що відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації, сприяти виготовленню продукції з найменшими витратами часу і засобів, надавати вихідні дані і матеріали, що можуть бути використані з метою розробки заходів щодо підвищення якості продукції і скороченню витрат.
Технічний контроль являє собою комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку контрольних операцій. Переважна більшість контрольних операцій є невід'ємною й обов'язковою частиною виробничого процесу і тому покладається на робітників, що виконують відповідну виробничу операцію. Разом з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і попередження втрат у виробництві ряд контрольних операцій виконується бригадирами, майстрами і спеціальним персоналом — працівниками заводського відділу технічного контролю (ВТК).
Загальні принципи раціональної організації технічного контролю зводяться до таких:
технічний контроль повинний охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;
техніка, методи й організаційні форми контролю повинні цілком відповідати особливостям техніки, технології й організації виробництва;
ефективність раціональної організації технічного контролю в цілому й окремих його елементів повинна бути обґрунтована належними економічними розрахунками;
система контролю повинна забезпечувати чіткий і обґрунтований розподіл обов'язків і відповідальності між окремими виконавцями і різними підрозділами підприємства;
система контролю повинна використовувати ефективні методи статистичного контролю мотивації.
239
Залежно від конкретних задач, що стоять перед технічним контролем, розрізняють такі основні його види: профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний. Профілактичний контроль має на меті попередження появи браку в процесі виробництва продукції. Приймальний контроль здійснюється з метою виявлення й ізоляції браку. Комплексний контроль вирішує обидві задачі: і профілактики і приймання. Спеціальний контроль вирішує специфічні задачі, наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації продукції і т. ін.
Методи контролю якості: контроль налагодження; летучий контроль; статистичні методи контролю; вибірковий або суцільний контроль; статистичний аналіз технологічного процесу, устаткування, якості продукції.
Поряд з викладеною вище класифікацією видів і методів контролю, використовується і класифікація контрольних операцій по наступних ознаках. Залежно від особливостей контрольованих параметрів розрізняють:
контроль геометричних форм і розмірів;
контроль зовнішнього вигляду продукції і документації;
контроль фізико-механічних, хімічних і інших властивостей матеріалів і напівфабрикатів;
контроль внутрішнього браку продукції (раковини, тріщини і т. ін.);
контроль технологічних властивостей матеріалів;
контрольно-здавальні випробування;
• контроль дотримання технологічної дисципліни. Залежно від стадії виробництва виділяють:
попередній (вхідний) контроль;
проміжний контроль;
остаточний контроль.
Залежно від ступеня охоплення контролем виробничих операцій розрізняють:
поопераційний контроль;
груповий контроль, виконуваний після декількох виробничих операцій.
По місцю виконання контрольні операції підрозділяються:
на стаціонарні;
ковзні контрольні операції, виконувані безпосередньо на робочих місцях.
Залежно від об'єкта контролю виділяють операції по перевірці:
• вихідних матеріалів;
240
покупних напівфабрикатів і комплектних виробів;
продукції на різних стадіях виробництва;
засобів виробництва;
технологічних процесів;
документації, методів, систем забезпечення (керування) якості продукції.
Для перевірки фактичної відповідності якості продукції, що поставляється, використовуються різні організаційно-технічні процедури, форми і методи, у тому числі контроль, діагностування, іспит, аналіз причин браку, відмовлень, рекламацій та ін. Усі ці процедури виконуються, як правило, виготовлювачем або по його замовленню — сторонньою організацією. Тому в споживача може виникнути сумнів у об'єктивності представлених йому результатів. Іншим видом контрольних процедур, що забезпечують одержання інформації про якість, є державний нагляд, здійснюваний Держстандартом України, Держепідемнаглядом України й ін.