3.9. Диспетчерування та оперативне розпорядництво

Завдання диспетчерування — централізоване опера­тивне виробництво по виконанню плану; мета — організація ри­тмічного і комплексного випуску продукції згідно з завчасно розробленим графіком. Диспетчерування виявляє, попереджує і ліквідує виробничі неполадки і відхилення від плану, а також спрямовує рух виробничого процесу в рамки встановленого ор­ганізаційно-технологічного режиму, забезпечуючи умови для ви­конання виробничих завдань.

Для більшої оперативності диспетчерування здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів зв'язку і сигналі­зації. В даний час в арсеналі диспетчерських служб підпри­ємств є в наявності багато різновидів різних приладів і апара­тів як дротових, так бездротових засобів зв'язку, телевізійні установки, мережеві табло, блоки автоматичного рахунку й обліку випуску виробів, апаратура магнітного запису і звуко­підсилювальні станції.

Організація диспетчерування. Уся інформація, отримувана від цехів і відділів, поділяється на три групи:

• перша— це інформація, спрямована на ліквідацію непола­док на тих ділянках виробництва, котрі затримують або зривають добовий план випуску продукції;

• друга — інформація, використовувана для ліквідації непола­док, котрі порушують запланований хід виробництва, однак не зривають добового плану випуску продукції;

• третя — систематична інформація про хід виробництва, ви­користовувана для контролю за процесом виробництва.

Найбільш характерними для підприємств є такі відхилення від запланованого ходу виробництва:

• порушення термінів поставки заготовок у механічні цехи;

• порушення термінів поставки готових деталей і комплек­туючих виробів у збірні цехи;

• відсутність транспорту для перевозу деталей і заготовок;

• порушення термінів виготовлення спеціального інструмен­ту й оснастки;

• вихід з ладу верстатного обладнання;

58

• порушення термінів закінчення планового ремонту облад­нання;

• відсутність електроенергії, води, стиснутого повітря, газу іт. ін.;

• відсутність основних і допоміжних матеріалів;

♦ невихід або передчасне відбуття робочих. Диспетчерами береться до уваги і виконується не все, а

тільки ті претензії, які безпосередньо впливають на виконання плану зборки за поточний день; не входять в компетенцію це­хів; входять в компетенцію цехів, але по них не були досягнуті узгоджені рішення.

Робота по регулюванню ходу виробництва по запитах і прете­нзіях цехів проводиться, як правило, в чотири етапи по селектор­ному зв'язку згідно з розкладом:

• на першому етапі приймаються по черзі претензії від всіх цехів і служб підприємства. Для цього кожному підрозділу від­водиться до 3 хв;

• другий етап — передача претензій цехам і службам-виконавцям;

• на третьому етапі узгоджуються з безпосередніми виконав­цями терміни усунення недоліків, про які сповіщали інші цехи та інші служби підприємства;

• четвертий етап — доведення встановлених термінів до заці­кавлених цехів.

Диспетчерування зводиться до безперервного контролю за ходом виконання плану виробництва і до поточного роз-порядництва, спрямованих на виконання планових завдань (табл. 3.19).

Контроль виробництва здійснюється на основі обліку вико­нання номенклатурного плану і ведеться в табличній формі за допомогою графіків (табл. 3.20). Графік складається позмінно і нарощуваним підсумком з початку місяця в абсолютних величи­нах. Наочність обліку досягається застосуванням елементів лі­нійного графіку: виконання відмічається по кожній позиції сумар­ної лінії з початку місяця (ширина графи приймається за 100 % змінного завдання). По такому графіку легко визначити, по яке число виконано планове завдання і чи є на даний день випере­дження або відставання у виконанні плану.

Аналогічний характер мають графіки і для збірних цехів. Дис­петчер цеху в усіх випадках періодично контролює організацію забезпечення робочих місць усім необхідним.

59

62

Оперативне розпорядництво націлене на ліквідацію непола­док і відхилень від плану. Дії диспетчера можуть бути зведені до корегування завдань змінно-добового плану, а при необхід­ності прийняття невідкладних заходів можуть носити характер безпосередньої команди диспетчера виконавцю. В кожному конкретному випадку диспетчер вирішує, чи може завдання бу­ти включеним до наступного змінного плану і виконане на про­тязі 1—3 днів або ж через його терміновість повинно бути ви­конано негайно за рахунок наявних резервів або за рахунок іншої роботи.

Примітка: однією лінією вказаний заділ по даній деталі, що був у наявності на по­чаток місяця в збірному цеху

Якщо диспетчер не може негайно або за нетривлий термін відновити порушений стан, перед ним постають два завдання: за­безпечити виготовлення даного предмета (деталі) в зазначений термін для підтримки комплексного ходу виробництва і заванта­жити обладнання і робочих, котрі можуть виявитися незабезпе-ченими роботою.

Для цієї мети в розпорядженні диспетчера повинен бути стра­ховий запас деталей, завдяки якому можна швидко локалізувати прорив, забезпечити тимчасове живлення наступних операцій за рахунок даного резерву. Виграний при цьому час диспетчер може використати на мобілізацію людських і матеріальних ресурсів для ліквідації причин прориву. Якщо такої можливості немає, не­обхідно залучити ресурси сусідньої ділянки, а в деяких випадках навіть іншого цеху.

Основні види неполадок, які викликають відхилення ходу ви­робництва від плану, і типові рішення, котрі можуть бути прийн­яті в тих чи інших випадках, перелічені в табл. 3.21.

63