- •Актуалізація теми
- •Лабораторні методи дослідження. Участь медичної сестри
- •Взяття крові із вени для біохімічного дослідження Зразок направлення
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові на наявність алкоголю
- •Інструкція про порядок забору та зберігання біологічних середовищ для токсикологічних наркологічних лабораторних досліджень
- •1. Порядок відбору проб біологічних середовищ:
- •2. Зберігання і доставка проб біологічних середовищ у лабораторії:
- •Направлення № _____ на дослідження зразків сироваток крові на наявність антитіл до віл
- •Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу
- •Направлення на культуральне дослідження тб 06
- •Збирання харкотиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Направлення на мікроскопічне дослідження тб 05
- •Збирання харкотиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Збирання сечі для загального клінічного аналізу
- •Сеча за методом Нечипоренка
- •Сеча за методом Амбурже
- •Сеча за методом Аддіса-Каковського
- •Сеча для визначення активності 17 кетостероїдів
- •Сеча на наявність глюкози
- •Сеча на визначення кількості діастази
- •Бактеріологічне дослідження сечі
- •Аналіз сечі на фенілкетонурію.
- •Сеча за методом Зимницького
- •Збирання калу на дослідження
- •Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Кал на наявність прихованої крові
- •Кал на яйця гельмінтів
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •Ендоскопічні методи дослідження
- •Мета ендоскопічних методів обстеження
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Хромоцистоскопія
- •Рентгенологічні методи дослідження
- •Рентгенологічне дослідження шлунка і верхнього відділу тонкої кишки.
- •Рентгенологічне дослідження товстої кишки (іригоскопія)
- •Пероральна холецистографія і холангіографія.
- •Внутрішньовенна холецистографія.
- •Рентгенологічне дослідження нирок і сечових шляхів (урографія).
- •Ультразвукове дослідження
- •Підготовка до узд органів черевної порожнини:
Рентгенологічне дослідження нирок і сечових шляхів (урографія).
При рентгенологічному дослідженні нирок застосовують
оглядову внутрішньовенну ретроградну
рентгенографію (екскреторну) пієлографію нирок урографію
Підготовка пацієнта до оглядової урографії:
За 3 доби до дослідження з раціону пацієнта виключають продукти, що спричиняють утворення газів у кишках (молоко, чорний хліб, бобові, капуста).
За призначенням лікаря пацієнту дають карболен (по 1 таблетці 3 рази на день).
З другої половини дня напередодні пацієнт обмежує вживання рідини.
Попереджають пацієнта, що вечеря має бути легкою і не пізніше 1900.
Увечері о 2000 і вранці за 2 год. До дослідження проводять очисні клізми до чистої води.
Безпосередньо перед дослідженням пацієнту пропонують спорожнити сечовий міхур.
Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії:
Підготувати пацієнта так, як до оглядової орографії.
Крім того, за 2 – 3 дні до дослідження провести пацієнту внутрішньовенну пробу на чутливість до водовмісних препаратів за допомогою тест-ампули, вміст якої розводять 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Запам’ятайте! Контрастні речовини треба вводити внутрішньовенно, оскільки потрапляння їх у прилеглі тканини може призвести до пери флебіту і некрозу підшкірної жирової клітковини.
Для рентгенологічного дослідження нирок використовують водовмісні речовини: уротраст, урографін, верографін, трийодотраст та ін.
За відсутності ознак йодизму безпосередньо перед дослідженням внутрішньовенно повільно вводять 40-60 мл (за призначенням лікаря) контрастної речовини.
П
ідготовка
пацієнта до ретроградної пієлографії:
Підготувати пацієнта так, як і до оглядової урографії.
За призначенням лікаря підготувати контрастний препарат і підготувати все необхідне оснащення для проведення цистоскопії.
Примітка: ретроградну пієлографію проводять рентгенолог і уролог. За допомогою цистоскопа і сечовідного катетера контрастну речовину вводять безпосередньо в ниркову миску, після чого роблять рентгенівський знімок.
Ультразвукове дослідження
Сучасна техніка ультразвукового дослідження (УЗД) дозволяє з високою діагностичною точністю оцінити форму, розміри і розміщення органів черевної порожнини (печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки і ін.), виявити очагові новоутворення в них (рак печінки, підшлункової залози, метастази пухлин, абсцеси, кисти, гематоми, аденоми і т. ін.) оцінити щільність і структуру паренхіми внутрішніх органів, діагностувати навіть незначні кількості (100 – 200 мл) вільної рідини в черевній порожнині, виявити конкременти в жовчовивідних шляхах, оцінити зміни у судинах, жовчних протоках і т. п.
Підготовка до узд органів черевної порожнини:
1. За 3 дні до обстеження пацієнту рекомендують виключити із харчового раціону молоко, чорний хліб, фрукти, овочі, солодкі соки і інші продукти, які викликають газоутворення у кишечнику.
2. При схильності до метеоризму призначають ферментативні препарати (фестал, панзінорм та ін.) і адсорбенти (активоване вугілля, настій квітів ромашки).
3. Ввечері напередодні дослідження і вранці безпосередньо перед дослідженням ставлять дві очисні клізми. До речі, ця процедура не є обов’язковою при відсутності у пацієнта метеоризму.
На дослідження приходять натще. Не можна курити перед УЗД, оскільки це може призвести до скорочення жовчного міхура і тим самим спотворити результати дослідження.
Примітка: За необхідності термінового УЗД спеціальна підготовка ШКТ не проводиться.
Необхідно пам’ятати, що УЗД органів черевної порожнини доречно проводити не раніше, ніж через 2 – 3 дні після рентгенологічного дослідження ШКТ з контрастною речовиною або езофагогастродуоденоскопії і через 3 – 5 днів після проведення лапароскопії.
Примітка: У гінекологічній практиці УЗД використовується для діагностики захворювань і пухлин матки, придатків, виявлення аномалій розвитку матки. Необхідною умовою для дослідження органів малого таза є наповнення сечового міхура, який збільшуючись у розмірах, дозволяє чітко візуалізувати внутрішні статеві органи.
