Взаємодія попиту та пропозиції

Їх рівновага. На ринку особливе значення має рівноважна ціна, що є результатом взаємодії ціни попиту і ціни пропозиції.

Ціна попиту на кожну кількість товару - це ціна, за якою кожна окреме порція товару здатна залучити покупців протягом визначеного періоду часу, ціна попиту на кожен товар зменшується в міру збільшення його пропозиції

Ціна пропозиції - це ціна, за якою товар надходить у продаж на конкретний ринок; у міру скорочення або зростання щорічної кількості товару, ціна пропозиції може або підвищуватися, або знижуватися, вона може навіть поперемінно підвищуватися і падати. Ціна пропозиції даної кількості товару залежить від витрат зусиль робітників. Виробництво товару вимагає додавання різних видів праці і застосування капіталу в багатьох його формах. Витрати всіх різних видів праці, прямо або побічно зайнятих у виробництві продукції, разом з накопиченням застосовуваного в її виробництві капіталу Маршалл називає реальними витратами виробництва. Суми грошей, що приходиться платити за ці зусилля і жертви, називаються грошовими витратами виробництва. Можна поділити елементи, що необхідні для виготовлення товару, на групи і назвати їх факторами виробництва. У такому випадку витрати виробництва визначеної кількості даного товару будуть дорівнювати цінам пропозиції відповідних кількостей факторів його виробництва. А сума цих цін пропозиції складе ціну пропозиції зазначеної кількості товару. Отже, вихідна позиція Маршалла така: на ринку представлені нормальний попит та нормальна пропозиція. Сили попиту та пропозиції діють вільно, не існує міцного об'єднання торговців, широко розгортається вільна конкуренція. На ринку в той самий час існує лише одна ціна. Загальна кон'юнктура ринку залишається незмінною протягом усього прийнятого періоду, за цей час не змінюється мода або смаки, ніякий новий замінник товару не впливає на попит, ніякий новий винахід не впливає на пропозицію. Зміст такого підходу полягає в тому, щоб у спокійному, нормальному, звичайному, постійно повторюваному явищі виявити істотні риси аналізованого предмета.

Нормальна ціна визначається станом стійкої рівноваги нормального попиту та нормальної пропозиції. Нормальна ціна пропозиції як для довгих, так і для коротких періодів визначається розподілом сукупних витрат виробництва на кількість товару, тобто це середні витрати. Сукупні витрати на виробництво можуть бути отримані або шляхом множення граничних витрат на число одиниць товару, чи шляхом додавання усіх фактичних витрат виробництва, його окремих частин і додавання всіх рент, отриманих за рахунок диференціальних переваг виробництва.

Нижньою границею ціни товару є граничні витрати виробництва. Ціна повинна бути достатньою, щоб відшкодувати граничні витрати виробництва товарів, що знаходяться на грані доцільності їх виробництва.

Приймаючи до уваги посилення взаємозв'язків у макроекономіці, тобто доповнюючи аналіз ціни новими умовами, можна стверджувати, що ціна в кінцевому рахунку залежить не від граничних, а від сукупних витрат праці й капіталу і, отже, ціни визначаються загальним рівнем попиту та пропозиції..

Розглянемо механізм формування рівноважної ціни в концепції Маршалла. Взаємодію між попитом та пропозицією найкраще можна зрозуміти, якщо спільно розглядати криві попиту та пропозиції. Попит зростає, коли ціна товару знижується, а пропозиція збільшується з ростом ціни. Взаємодію попиту та пропозиції можна представити шляхом сполучення графіків цих кривих. Криві попиту та пропозиції перетинаються в точці, що називають точкою рівноваги. Вона характеризує такий стан ринкових цін, коли обсяг попиту на товар дорівнює обсягу його пропозиції. Якщо пропозиція перевищить попит, то товар перестануть купувати, і тому про давці змушені будуть знижувати ціни. Коли ж попит перевищить пропозицію, то ціна підвищиться.

Ринкова рівновага, яка обумовлена рівністю обсягів продажів і по купок, припускає дотримання визначених умов.

По-перше, ми розглядаємо його стосовно якогось окремого вид; товару, а від зміни цін інших товарів при цьому абстрагуємося, вважаючи їхні ціни незмінними. Ясно, що в реальному ринковому механізм ця умова не дотримується, проте для теоретичного аналізу завжди при ходиться розглядати спочатку явища або фактори відокремлено, по одному, і тільки потім вводити виправлення й ускладнення.

По-друге, варто враховувати, що при цьому не відбувається збільшення доходів покупців, ціни конкуруючих з даним товаром предметі в і інших факторів. Звичайно, коли формулюють зміну попиту ті пропозиції, а також умов ринкової рівноваги, то обмовляють, що зазначені співвідношення мають місце лише "за інших рівних умов". Останні фраза саме і вказує, що розглянуті ринкові відносини застосовні до якого ідеального ринку конкуренції, у якому відсутні монопольні ціни. Крім того, завжди мається на увазі, що інші фактори, про які говорилося вище при цьому не враховуються. Тому рівновагу між попитом та пропозицією в даному випадку прийнято називати частковою, оскільки воно стосується тільки деякого конкретного товару і не розглядає процес зміни рівноважної ціни з часом.

Коли ціна попиту дорівнює ціні пропозиції, обсяг виробництва не виявляє тенденції ні до збільшення, ні до скорочення; у наявності с рівновага. Коли попит та пропозиція перебувають у рівновазі, кількість товару, виробленого в одиницю часу, можна назвати рівноважною кількістю, а ціну, за якою він продається, рівноважною. Характерною рисою стійких рівноваг, на думку Марі на. їла, є те, що ціна попиту перевищує ціну пропозиції на величину трохи меншу, ніж величина рівноважної кількості, і навпаки. Зі зміною цін відбувається зміна попиту та пропозиції. Точки перетинання функцій попиту та пропозиції відбивають різні рівні рівноважних цін і рівноважні кількості товарів у часі.

Формування ринкової ціни Маршалл розглядав у трьох періодах часу де параметри пропозиції мають різну динаміку. Відповідно до цього розрізняють миттєву, короткочасну і тривалу рівновагу. У трьох різню типах рівноваги товаровиробники можуть або не приймати ніяких заходів, або пристосують перемінні фактори виробництва до умов, що змінилися, або пристосують до ціни, що змінилася, усі фактори виробництва. Для коротких періодів парк засобів виробництва практично постійний, але його використання коливається в залежності від попиту. Пропозиція товарів зростає без збільшення устаткування. Довгий період повинен представляти досить часу, щоб можна було пристосувати до попиту не тільки фактори виробництва даного товару, але й фактори виробництва цих факторів виробництва тощо. У цих умовах виробники заміняють і купують додаткове устаткування, а кількість самих виробників може змінюватися за рахунок їх вільного входу і виходу з галузі.

В умовах миттєвої рівноваги пропозиція товарів фіксована. При даній фіксованій пропозиції товарів, ціна цілком залежить від попиту. Збільшення попиту призводить до росту ціни, і навпаки, його зниження - до падіння ціни.

В умовах короткострокової рівноваги може раптом змінитися попит, крива попиту зростає. Обсяг випуску може збільшитися за рахунок більш інтенсивного використання устаткування. Протягом короткого періоду інші фірми не можуть ввійти в цю галузь. З іншого боку, попит може і знизитися, що призведе до скорочення обсягу випуску товарів і пропозиції. У короткому періоді фірма може понести збитки, але вона може продовжувати працювати.

Розбіжності між пропозицією в довгостроковому і короткостроковому періодах полягають у тому, що в довгостроковому періоді кожна фірма може розширити своє виробництво, і нові фірми можуть ввійти в цю галузь. Такі процеси відбуваються в умовах росту цін, або ціна забезпечує наднормальний прибуток. Наднормальний прибуток не сумісний з рівновагою у відкритій індустрії. Як тільки загальна пропозиція зросте, ціни впадуть. Нові фірми будуть продовжувати входити в цю галузь доти, поки ціна не повернеться у свій нормальний стан, і усяка фірма не буде мати нормальний прибуток. Цей процес формування ціни в довгому періоді відповідає закону переливу капіталів. Ціна може коливатися в межах короткого періоду, але у довгостроковому періоді вона постійна.

Істотний вплив на пропозицію товарів робить рівень ціни і прибутку, що змінюється в часі. Якщо ціна, наприклад, полуниці, висока цього року, то в наступному році пропозиція полуниці може різко зрости. Унаслідок значного росту пропозиції полуниці ринкова ціна може знизитися, і виробники втратять доход. Частина виробників піде з галузі, що призведе у наступному році до скорочення пропозиції полуниці і підвищенню рівня ринкової ціни. Це стимулює збільшення виробництва в наступному році. З цього випливає три можливих варіанти зміни ринкової ціни. У першому випадку, ринкова ціна в успішних періодах відхиляється усе далі від цін рівноваги. В другому, ринкова ціна невиразно варіюється навколо цін рівноваги у певних межах. У третьому випадку, ринкова ціна поступово досягає рівноваги, оскільки варіація постійно зменшується. Наприклад існує регулярний цикл коливань пропозиції сільськогосподарської продукції та її ринкових цін. Але самий звичайним є хід подій, наведений третьому випадку. Але підприємці не вчаться на минулому досвіді. Одна вони, з нагромадженням досвіду, пристосовуються до варіацій цін. Змін цін і пропозиції все зменшуються, і вже тільки це робить досягнення рівноваги більш ймовірним. У тривалому періоді пропозиція пристосовується до зміни попиту шляхом розширення або скорочення обсягу виробництва. Чим більше період часу, тим більше повна пропозиція зможе пристосуватися до зміни попиту. Таким шляхом відбувається утворення нормальної ціни довгого періоду. Нормальна ціна-це не середня ціна визначеного періоду, а ціна наприкінці того періоду, у якому змінилася пропозиція. Очевидно, що ця нормальна ціна формується в умовах відтворення, причому варіація цін наближається до мінімальної рівноважне ціни.