Товариства з необмеженою відповідальністю

Просте товариство - це асоціація двох або більшої кількості людей як співвласників бізнесу. Члени товариства можуть поділяти прибуток кожним з обраних ними способів, але у випадку відсутності угоди вони зобов'язані поділяти її нарівно.

Основним для всіх товариств є угода між його членами. Вона може бути усною, письмовою або ж у виді яких-небудь спільних дій сторін.

Звичайна угода про товариство включає наступні пункти:

o повноваження кожного партнера;

o тривалість угоди;

o сума засобів, інвестованих кожним партнером;

o опис схеми поділу прибутку І можливих збитків;

o спосіб, за допомогою якого кожний партнер одержить компенсацію;

o обмежена сума засобів, що може бути вилучена з капіталу товариства одним з партнерів;

o заява про фінансові процедури, необхідні у товаристві;

o процедура прийняття нових партнерів;

o процедура ліквідації товариства. Переваги

Фінансова сила. У порівнянні з одноособовою формою підприємництва товариства звичайно могутніше у фінансовому відношенні і звичайно легко і швидко приймають управлінські рішення без контролю з боку вищих органів.

Додаткові можливості в менеджменті. У товариствах, де найчастіше збираються досвідчені люди, що доповнюють один одного, менеджерські функції можуть бути розділені.

Недоліки

Необмежена відповідальність партнерів. Якщо товариство зазнає невдачі, кожний партнер несе відповідальність пропорційно своїй частці в інвестиціях. При відсутності засобів в одного з партнерів, Інші партнери повинні за свій рахунок покрити збитки.

Імовірність взаємної недовіри. Великий прорахунок одного з партнерів може розорити Інших.

Нестача досвіду. Товариство є самою непостійною формою підприємництва. Смерть або ж вихід зі справи одного з партнерів ведуть до ліквідації товариства. Така невизначеність утрудняє висновок довгострокових угод.

Товариством з обмеженою відповідальністю вважається таке, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність в межах їхнього внеску (за законом один рік для створення статутного фонду, мінімальний розмір якого складає 100 мінімальних заробітних плат).

В Україні найбільшу популярність мають приватні підприємства, а серед господарських товариств - акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Тому обираючи організаційно-правову форму для господарського товариства, зверніть увагу на ці два види господарських товариств (особливо на товариство з обмеженою відповідальністю, оскільки мінімальний статутний фонд такого товариства, за законом, може бути відносно невеликим порівняно з мінімальним розміром статутного фонду акціонерного товариства).

Товариства з обмеженою відповідальністю - це такий вид товариства, в угоді про утворення якого фігурують один або кілька партнерів, чия відповідальність не обмежена, і один або декілька партнерів, відповідальність яких обмежена в межах інвестованого ними капіталу, якщо інше не обговорено в угоді. Партнерами можуть виступати як індивідуальні підприємці, так і корпорації. Для утворення такого товариства необхідна формальна угода.

Товариство з обмеженою відповідальністю (TOB) - товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх вкладів. Розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 100 мінімальним заробітним платням. Величину мінімальної заробітної платні визначають за ставкою, яка діяла на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Головна перевага обмеженого партнерства: воно привабливо для тих, хто може інвестувати капітали. Як обмежені партнери вони ризикують тільки утратити свої первісні інвестиції. Подібне партнерство залучає людей, що хочуть укласти свої капітали, але не бажають брати участь у менеджменті цього підприємства.

Товариство з додатковою відповідальністю - товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів, а його учасники відповідають за зобов'язання своїми внесками до статутного фонду.

Це товариство, яке є аналогічним товариству з обмеженою відповідальністю, але в разі виникнення боргів учасник відповідає своїм внеском до статутного фонду, а за недостатністю суми, додатково належним Йому майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника (тобто середнє між повним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю).

У разі недостатності цих сум учасники товариства відповідають за його борги додатково належним їм майном у розмірі, кратному до внеску кожного учасника.

Отже, учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду а в разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний рівень відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) - товариство, учасники якого формують статутний фонд зі своїх вкладів, займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть необмежену і спільну (солідарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства (тобто відповідальність усім своїм майном).

Повне товариство є юридичною особою, а отриманий прибуток розподіляється між учасниками відповідно до величини їх внесків. Учасник товариства відповідає за його борги незалежно від того, виникли вони після до чи його вступу до товариства.

Командитне товариство - вид змішаного товариства, в якому поєднуються риси товариств повного і з обмеженою відповідальністю. Тобто, це товариство, яке поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства. Тобто має місце поєднання двох форм відповідальності. Особа, яка несе обмежену відповідальність, називається командит. Особа, що має повну відповідальність - доповнюючий.

Його дійсними (повними) членами є комплементарі, які займаються від імені товариства підприємницькою діяльністю і повністю відповідають за його зобов'язання всім своїм майном. Інша частина учасників, або вкладників, - командисти, які не беруть участі у підприємницькій діяльності, зокрема в управлінні товариством, і відповідають за неї лише у межах свого вкладу. Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50% майна товариства, зазначеного в установчому договорі. Свої вклади вони здійснюють у грошовій або матеріально-речовій формі. Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть повну відповідальність за борги товариства.

Отже, командитне товариство - товариство, у якому крім одного учасника або більшої кількості учасників, що провадять від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства (вкладників).

Назва командитного товариства складається з прізвища всіх або кількох дійсних членів. Якщо у назву не входять всі прізвища, то вона набуває вигляду: "Скібіцька й К°", "Скібіцький та сини".

Негласним товариством є товариство, де один офіційний засновник, який працює частково або повністю на капіталі негласного (таємного) засновника. Ця форма підприємницької діяльності в багатьох країнах заборонена.

Цільове товариство - товариство, яке створюється задля єдиної мети. Коли мета досягається, товариство розпадається. Це єдина форма, яка не реєструється.

Проблеми партнерства в порівнянні з одноосібним володінням.

1. Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність.

2. Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент - негнучке управління товариством.

3. Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску.