Процес постановки управлінського обліку

Постановка управлінського обліку в організації повинна бути ініційована вищим керівництвом, яке попередньо повинне усвідомити свої потреби в одержанні інформації для керування. Для постановки управлінського обліку доцільно створити робочу групу, керівник якої повинен мати значний авторитет усередині організації, при цьому йому надаються широкі повноваження в частині одержання необхідної інформації від підрозділів. Як правило, процес формалізації потреб і постановки управлінського обліку відбувається за участю зовнішніх консультантів, що також входять до складу робочої групи.

У процесі постановки управлінського обліку в організації необхідно вирішити наступні завдання:

* визначення функціональних областей, у яких передбачається побудова або реструктуризація управлінського обліку;

* виявлення елементів існуючого в організації внутрішнього обліку в межах виділених функціональних областей і оцінка їхньої адекватності реальним господарським процесам, а також інформаційним потребам менеджменту;

* розробка концепції управлінського обліку в організації і плана заходів щодо його побудови;

o розробка структури зон відповідальності менеджерів;

o визначення основних елементів системи управлінського обліку та їх регламентація;

o впровадження системи управлінського обліку в організації і консультаційний супровід процесу дослідної експлуатації.

Найважливішою вимогою для ефективного функціонування системи управлінського обліку в організації є її регламентне забезпечення.

У процесі постановки управлінського обліку розробляється "Положення з управлінського обліку і звітності", у якому повинні бути відбиті:

o цілі і задачі системи управлінського обліку, базові принципи її побудови, основні поняття;

o опис структури центрів відповідальності;

o склад контрольованих показників по центрах відповідальності й алгоритм їхнього визначення;

o форми первинних документів і звітних документів;

o процедури підготовки й обробки первинних документів;

o графік документообігу управлінського обліку.

Після завершення підготовки регламентів починається етап впровадження системи управлінського обліку. Впровадження припускає навчання працівників; апробацію процедур управлінського обліку на реальних даних одного облікового циклу за участю розробників системи; корегування регламентів за результатами їхнього дослідного (пробного) використання; затвердження постійних регламентів; адаптація існуючих або впровадження нових систем автоматизації управління підприємством.

Перевірки контролюючих органів Класифікація фіскальних, контролюючих та правоохоронних органів

На те й кіт, щоб миші не дрімали /народне прислів'я/

В Україні на сьогоднішній день існує велика кількість контролюючих органів, які мають право перевіряти суб'єктів підприємницької діяльності.

їхні повноваження встановлюються законами, підзаконними нормативними актами і є різні в кожного контролюючого органу підстави для проведення перевірок.

Дерегулювання необхідно для спрощення контролю за діяльністю підприємців, скорочення витрат підприємницької діяльності, пов'язаних з виконанням нормативно-правових актів, визначення відповідальності органів державної влади, їх посадових осіб за прийняття незаконних рішень або дій, що призвели до заподіяння шкоди суб'єктам підприємницької діяльності, порушенню їх прав, встановлених законами.

З метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98 було визнане за необхідне здійснити дерегулювання як сукупність заходів, спрямованих на усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва.

Указ визначає два види перевірок - щорічну планову і непланову, що сприятиме легалізації контрольної діяльності з боку державних органів виконавчої влади і управління. Підприємець заводить книгу, в якій реєструє перевіряльників. Якщо контролери відмовляються записатися у книзі, їм можна відмовити у проведенні перевірки.

Відповідно до зазначеного Указу, який частково впорядкував діяльність різноманітних органів контролю, контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їхньої компетенції. Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок із зазначених вище питань іншими державними органами забороняється.

Всі органи можна поділити на три категорії:

1. Фіскальні органи, що покликані забезпечувати інтереси казни і наповнення бюджету:

* органи податкової служби;

* органи контрольно-ревізійної служби;

o органи соціального страхування;

Як окремий перевіряючий орган можна сюди віднести і органи Пенсійного фонду (ПФ), хоча кошти ПФ не включаються до бюджету, але враховуючи особливий статус внесків до ПФ, його органи є контролюючим органом по відношенню до цих внесків.

2.Контролюючі органи, що покликані забезпечувати безпеку життєдіяльності громадян:

* Санітарно-епідеміологічна служба;

* Державна пожежна служба;

* Органи захисту прав споживачів; 9 Органи екологічного контролю.

3. Правоохоронні органи, що покликані забезпечувати інтереси суспільства та держави:

o Органи міліції;

o Органи служби безпеки;

o Органи прокуратури;

o Органи митної служби.

Даний перелік однак не є вичерпним, оскільки в разі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності різних видів провадження бізнесу, можливі й інші втручання зі сторони органів державної влади та управління, наприклад, при здійсненні робіт з підвищеною небезпекою, для чого необхідно отримувати окремий дозвіл Держнаглядохоронпраці, і відповідно Держнаглядохоронпраці має право здійснювати перевірку дотримання умов, визначених дозволом.

Якщо СПД здійснює випуск цінних паперів, то відповідна емісія реєструється в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а отже, комісія може здійснювати відповідні перевірки.

Таких окремих випадків є досить багато, а отже, починаючи свій бізнес, необхідно враховувати, що кількість перевірок буде залежати від конкретної діяльності СПД.

Враховуючи великий об'єм законодавства, що регулює порядок проведення перевірок та повноваження контролюючих органів, зупинимось на найбільш важливих для суб'єктів підприємницької діяльності перевірках та компетенції перевіряючих органів.