Методи бухгалтерського обліку

Облік (як складова процесу управління економічними об'єктами і процесами) можна також розглядати як системний опис, з одного боку, господарських операцій, всього майна, всіх наявних активів підприємства, а з іншого - тих ресурсів, які передані йому іншими підприємствами. При цьому кожну господарську операцію зі збільшення або зменшення майна оформляють спеціальними документами, які з наявними у них реквізитами (обов'язковими даними, відомостями) і підписами відповідальних за правильне проведення цих операцій осіб є письмовим доказом отримання правдивої інформації для бухгалтерського обліку.

Оскільки в процесі функціонування підприємств частина майна, матеріальних ресурсів може зменшуватися (наприклад, при зберіганні сільськогосподарської продукції, розкраданні власності), то результати господарської діяльності, відображені в документах бухгалтерського обліку, часто не збігаються з наявними ресурсами. Щоб встановити цю розбіжність, на підприємстві проводять інвентаризацію.

Інвентаризація - періодичний переоблік (опис) наявного майна у натуральній формі з метою перевірки його наявності, виявлення законності здійснених операцій та відповідності документам бухгалтерського обліку"

У разі виявлення розбіжностей їх документують, вносять в інвентарний опис.

Способом грошового вимірювання господарських процесів, руху майна підприємства в бухгалтерському обліку є їх оцінка. Вона дає змогу перевести натуральні та трудові показники у грошові, а отже, визначати витрати виробництва, ефективність господарської діяльності підприємства, коригувати на цій основі принципи господарського розрахунку та ін.

Одним із способів сумарної оцінки витрат на виготовлення товарів і послуг є калькуляція,

Калькуляція - бухгалтерський розрахунок витрат на виробництво і збут одиниці продукції, усієї партії товарів, а також виконання робіт і послуг у грошовому вираженні, або спосіб визначення собівартості. Елементами собівартості є матеріальні витрати, заробітна плата основного і допоміжного персоналу, амортизація основних фондів та ін. Калькуляція здійснюється за даними бухгалтерського обліку у формі таблиці. Важливим засобом ведення бухгалтерського обліку є складання бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс-кількісне співвідношення сукупності господарських засобів (майна підприємства) з джерелами їх формування та цільовим призначенням у грошовому вираженні.

Обидві частини бухгалтерського балансу повинні бути рівними, оскільки вони відображають збільшення і зменшення одного і того самого об'єкта - майна підприємства. Внаслідок цього бухгалтерський баланс виступає як рівність активів і пасивів підприємства. Бухгалтерський баланс складається на підставі записів на рахунках.

Бухгалтерський рахунок - сукупність записів бухгалтерського обліку, в кожному з яких у грошовому вираженні фіксується збільшення або зменшення однакових за своєю сутністю засобів підприємства, джерел їх утворення і використання.

На кожний об'єкт бухгалтерського обліку відкривають окремий рахунок, З метою упорядкування однакових за своєю сутністю основних засобів підприємства розроблена така їх класифікація: !. Будівлі.

2. Споруди.

3. Передавальні пристрої.

4. Машини і устаткування.

5. Транспортні засоби.

6. Інструмент.

7. Виробничий інвентар і приладдя.

8. Господарський інвентар.

9. Робоча і продуктивна худоба.

10.Багаторічні насадження.

11.Капітальні витрати на поліпшення земель.

12.Інші основні фонди.

Основні засоби записують на окремих рахунках відповідно до величини вартості їх придбання, тобто за балансовою вартістю, і фіксують у бухгалтерському обліку цифрою 01.

Зношування основних засобів позначається цифрою 02, в тому числі зношування власних основних засобів - 02-1, а основних засобів із тривалим терміном зношування - 02-2. Щоб визначити, наскільки зношені основні засоби, із балансової вартості вираховують суму зношування (цю суму одночасно зараховують у собівартість продукції, яка виробляється за допомогою цих засобів виробництва).

З метою упорядкування, класифікації усієї сукупності записів на рахунках виділено окремі розділи плану рахунків бухгалтерського обліку. Такими розділами є:

1) основні засоби та інші довготермінові активи;

2) виробничі запаси;

3) витрати на виробництво;

4) готова продукція, товари й реалізація;

5) грошові кошти;

6) розрахунки;

7) фінансові результати і використання прибутку;

8) фонди й резерви;

9) кредити й фінансування;

10) запасний розділ (збалансовані рахунки).

Внаслідок взаємообумовлених І взаємопов'язаних змін у складі засобів підприємств при здійсненні господарських і фінансових операцій виникла потреба у використанні подвійного запису, тобто запису не менше, ніж на двох рахунках. Так, витрати сировини або матеріалів на виробництво товарів означає, з одного боку, збільшення витрат виробництва, а з іншого - зменшення запасів матеріалів або сировини на складах.

Узагальнюючим засобом бухгалтерського обліку, який застосовують для підведення підсумків господарської діяльності підприємства, є складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерська звітність - періодично складувана система узагальнених, взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих показників про наслідки господарської та фінансової діяльності підприємства, які надаються в державні органи.

У бухгалтерських звітах водночас наводять планові показники, що дає можливість визначити рівень виконання програми господарської діяльності підприємства, слабкі сторони такої діяльності, проаналізувати їх причини і намітити шляхи покращення. Механізм ведення бухгалтерського обліку

На кожний об'єкт бухгалтерського обліку відкривають окремий рахунок. Розглянемо структуру і ведення таких рахунків.

На кожному бухгалтерському рахунку на певну дату фіксують початковий стан об'єкта, а також збільшення або зменшення засобів підприємства. Залежно від категорії рахунків збільшення або зменшення таких засобів позначають поняттями "дебет" (від лат. debet - він винен) і "кредит" (від лат. credit - він вірить).

Щоб зафіксувати на бухгалтерських рахунках кожну господарську операцію, а отже,кожну суму, а також для зручності ведення рахунків кожний рахунок відображають у вигляді двосторонньої таблиці, в якій зверху посередині записують назву рахунка, в лівій частині - дебет, а в правій - кредит:

В бухгалтерському обліку налічується 97 балансових рахунків І 5 позабалансових (які знаходяться в JF запасному розділі). Збільшення нумерації від 1 до 97 відображає послідовний процес формування на підприємстві засобів виробництва, виготовлення на них товарів, їх збуту, стан фінансів тощо.

Розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Активний рахунок (лат. aktivus - діяльний,) - рахунок, на якому ведеться облік засобів і майна підприємства, тобто активів (матеріальних цінностей, грошових ресурсів тощо).

При цьому збільшення засобів на рахунку записують у дебет, а їх зменшення - в кредит.

Пасивний рахунок (лат. passivus - бездіяльний) - рахунок, на якому ведеться облік джерел фінансування придбаних підприємством засобів.

На пасивних рахунках збільшення засобів на рахунку записується в кредит, а їх зменшення - в дебет. З урахуванням цього бухгалтерський баланс можна розглядати як рівність записів за дебетом і кредитом.

Активно-пасивний рахунок - рахунок, на якому ведеться облік розрахунків (поточних операцій).

Такі рахунки можуть бути і активними, І пасивними. Водночас за дебетом переважно відображають збільшення засобів підприємства (отримані або затрачені ним засоби), а за кредитом - перераховані за придбання ним засобів кошти або компенсацію витрат.

Відкриваючи рахунок, у ньому спочатку фіксують початковий залишок, або початкове сальдо. Згодом при здійсненні операцій із збільшення або зменшення засобів підприємства чи ведення поточних операцій за певний проміжок часу підводять підсумок по кожній стороні рахунку, який називається оборотом. Різницю між сумами на кожній із сторін рахунку називають кінцевим сальдо.