Загальна система оподаткування

На загальну систему оподаткування (або авансові платежі) підприємець змушений перейти у разі, коли він не може бути платником фіксованого або єдиного податків, або також може обрати її самостійно. Основну суму платежів податків до бюджету становитимуть податок з доходів фізичних осіб (13 % чистого доходу), податок на додану вартість (обов'язково лише у випадку досягнення обороту більше 6120000 грн., а також у випадках, коли цього вимагає вид діяльності (передбачених ст. 2 Закону "Про ПДВ"), плата за торговий патент, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (32 % чистого доходу) та збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Чистий оподаткований дохід - це різниця між доходами від реалізації та документально підтвердженими витратами (якщо документального підтвердження витрат немає, витрати визначаються процентною ставкою від доходу в залежності від виду діяльності підприємця - мінімальна 25 %).

Аналіз ставок єдиного податку в залежності від виду діяльності суб'єкта підприємницької діяльності (спд)

Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності" у редакції від 28.06.99 р. № 746 (далі - Указ № 746) приватні підприємці мають право самостійно вибрати спосіб оподатковування доходів по єдиному Податку шляхом одержання свідчення про сплату єдиного податку.

Приватний підприємець відповідно до Указу № 746 може перейти на сплату єдиного податку за умови, якщо число осіб, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини, не перевищує 10 чоловік і розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень. Згідно п. 1 Указу № 746 виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктами підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок по здійсненню операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг). У випадку здійснення операцій із продажу основних фондів виторгом від реалізації вважається різниця між сумою, отриманої від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент продажу.

Указом № 746, а також Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. № 2063-Н1 установлений перелік приватних підприємців, що навіть при виконанні перерахованих вище умов не можуть перейти на сплату єдиного податку.

До них відносяться:

o приватні підприємці, що здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними напоями, тютюновими виробами і паливо - мастильними матеріалами;

o приватні підприємці, що придбали спеціальний патент відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. № 98/96-ВР, зі змінами і доповненнями;

o приватні підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері ігорного бізнесу.

До лікеро-горілчаних напоїв не відносяться слобкоалкогольні напої (міцністю менше 12 % чистого спирту), шампанське, коньяки, вина виноградні (у тому числі ігристі та кріплені), вермути і пиво. Тому продаж таких напоїв приватними підприємцями не може розглядатися як невиконання умов, встановлених Указом № 746 для переходу на сплату єдиного податку.

В даний час існує два документи, що регулюють порядок переходу приватних підприємців на сплату єдиного податку. Це Указ № 746 і Порядок видачі свідчення про сплату єдиного податку, затверджений наказом ГНАУ від 29.10.99 р. № 599 (далі - Порядок № 599).

Указом № 746 передбачена можливість переходу на сплату єдиного податку, починаючи з наступного звітного кварталу. Новостворені суб'єкти малого підприємництва мають право перейти на сплату єдиного податку з того кварталу, у якому здійснювалася їхня державна реєстрація.

Для переходу до спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності суб'єкт малого підприємництва повинний не пізніше чим за 15 днів до початку наступного звітного кварталу подати в органи податкової служби по місцю своєї державної реєстрації письмову заяву про право застосування спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності, форма якого затверджена наказом ГНАУ від 29.10.99 р. № 599. Обов'язковою умовою для переходу на сплату єдиного податку є відсутність заборгованості по податках і обов'язкових платежах.

СПД може прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку не більш одного разу за календарний рік.

На підставі заяви, а також платіжного документа (квитанції, копії платіжного доручення з оцінкою банку) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менш чим календарний місяць приватному підприємцеві видається посвідчення про сплату єдиного податку, форма якого затверджена наказом ГНАУ від 29.10.99 р. № 599. Зазначене посвідчення або письмове мотивоване відмовлення видається органом державної податкової служби протягом 10 робочих днів після подачі заяви.

Посвідчення видається приватним підприємцям безкоштовно терміном на квартал. Воно є документом строгої звітності і не може бути передано іншим особам. Протягом календарного року термін дії посвідчення може щокварталу продовжуватися, але тільки за умови відсутності податкової заборгованості по податках і обов'язкових платежах. Підставою для продовження терміну дії посвідчення є заява, що складається аналогічно і по тій же формі, як і при переході на сплату єдиного податку, а також наявність платіжних документів про сплату єдиного податку за попередні періоди і наступний період, не менший чим календарний місяць. Заява подається не пізніше чим за 15 днів до початку кварталу, на який продовжується термін дії посвідчення.

При втраті посвідчення податкові органи на підставі письмової заяви платника єдиного податку видають йому дублікат. Видача дубліката здійснюється тільки при наявності довідки органів внутрішніх справ України.

Якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, то на кожну особу, включаючи членів його родини, видається довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку. Форма такої довідки затверджена вищезазначеним наказом.

У випадку продовження терміну дії посвідчення в ньому робиться відповідний запис за підписом керівника органа державної податкової служби або його заступника і засвідчується печаткою. Аналогічні записи робляться в довідках найманих робітників, що продовжують здійснювати діяльність у платника єдиного податку.

У випадку збільшення чисельності найманих робітників протягом терміну дії отриманого посвідчення платник єдиного податку повинний здійснити доплату за кожного додаткового найнятого працівника не менш чим за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати довідки для них.

Якщо чисельність працівників протягом терміну дії посвідчення зменшилася, платник єдиного податку повинний повернути довідки. Однак, якщо довідка на працюючого по найманню в приватного підприємця загублена, то навіть у тому випадку, якщо такий працівник у підприємця вже не працює, доплата на нього може бути припинена тільки починаючи з наступного кварталу.

По закінченню терміну дії посвідчення воно підлягає поверненню разом із усіма довідками в 5-денний термін у їхній податковий орган, що видав.

У випадку припинення діяльності (зняття з державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) платник єдиного податку повинний подати в п'ятиденний термін заяву про це в податкові органи, здати посвідчення і всі довідки.

Платник єдиного податку, що прийняв рішення відмовитися від застосування спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності й повернутися до загальної системи оподатковування або перейти на сплату фіксованого податку, може це зробити з початку наступного кварталу. При цьому необхідно подати заяву в податкові органи не пізніше чим за 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу, здати посвідчення та всі довідки.

Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації в залежності від виду діяльності і місця її здійснення і не може складати менше 20 і більше 200 грн. на місяць.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлені різні ставки єдиного податку, він отримує тільки одне посвідчення й сплачує єдиний податок за більшою ставкою, встановленою на ці види діяльності місцевою радою за місцем державної реєстрації цієї фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.

Для платників єдиного податку, що займаються підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або при участі в його діяльності членів його родини, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожного працівника.

Проілюструємо диференціацію ставок єдиного податку на прикладі ставок єдиного податку для фізичних осіб, що здійснюють торгову діяльність на території Дніпровського району м. Києва. Найвища ставка єдиного податку, що сплачують підприємці Дніпровського району, складає 180 грн.

Дана ставка стягується з наступних видів діяльності:

o виготовлення одягу з хутра;

o виготовлення та друк фотографій;

o виготовлення хлібобулочних виробів;

o виготовлення та ремонт ювелірних виробів;

o виготовлення, установка та ремонт охоронних систем, аудіо-систем, тонування скла для автотранспорту;

o виробництво кріотехніки;

o газові заправки;

o здавання в найом (оренду) автотранспорту;

o здавання в найом (оренду) нерухомості;

o надання гральних послуг, більярд, тир та інше;

o обробка металу;

o оптова виїзна торговельно-закупівельна діяльність:

а) вантажопідйомністю понад 10 т;

б) автобусами;

o майже всі види роздрібної торгівельної діяльності (крім торгівельної діяльності для пільгових категорій населення)

o переробка та реалізація сільськогосподарських продуктів;

o посередницька діяльність;

o послуги сауни, солярію;

o ремонт та технічне обслуговування автотранспорту;

o рихтування, зварювання та фарбування автотранспорту;

o розробка та впровадження програмного забезпечення;

o стоматологічні послуги;

o юридичні послуги.

Найменша ставка єдиного податку 20- 27 грн. стягується з таких видів діяльності:

o Виготовлення інвентарю для саду, городу

o Виготовлення кліток для птахів

o Ремонт годинників

o Ремонт телерадіоапаратури, фотоапаратури

o Послуги з технічного обслуговування житлового фонду, санітарного очищення внутрішньо-будинкових місць загального користування, при-будинкових територій

o Магазини та відділи, які обслуговують пільговий контингент, а також пенсіонерів в рахунок погашення заборгованості по пенсіях

o Шкільні їдальні, буфети та їдальні, буфети при лікарнях

o Гравіювання

o Ремонт побутових приладів

o Слюсарні роботи

o Виготовлення риболовних снастей

Середня ставка єдиного податку за всіма видами діяльності складає 108,29 грн.

Отже, аналізуючи диференціацію ставок єдиного податку можна зробити висновок, що районна адміністрація намагається знизити ставки єдиного податку для підприємців зайнятих виробничою діяльністю, або ремонтними роботами, а максимальними ставками обкладав посередницькі послуги, торгівельну діяльність та індустрію розваг, тобто найдохідніші сфери бізнесу.

Єдиний податок приватними підприємцями може сплачуватися попередньо за весь квартал або за місяць. Якщо протягом терміну дії отриманого свідчення місцевою радою змінюються ставки єдиного податку, то перерахування сум платежів за період, за який зроблена оплата, не провадиться. У випадку щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що випливає за тим, у якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.

Основна перевага спрощеної системи оподатковування полягає в спрощенні оподатковування приватних підприємців. Це спрощення торкнулося не тільки самого прибуткового податку, але і всієї системи оподатковування діяльності підприємців.

Приватний підприємець, що перейшов на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, звільняється від сплати наступних податків і зборів:

o податку на додану вартість;

o прибуткового податку;

o плати (податку) за землю;

o збору на обов'язкове соціальне страхування;

o відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і зміст автомобільних доріг загального користування України;

o збору в Пенсійний фонд;

o внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

o збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

o плати за патенти.