Законодавство, яке регулює діяльність господарських товариств

Треба зазначити наявність ряду слабких аспектів в законодавстві України, яке регулює діяльність товариств, при цьому такі недоліки були втілені в Законі "Про підприємства" і Законі "Про господарські товариства". В Україні було вирішено деякі з цих проблем шляхом скасування Закону "Про підприємства". Однак серйозні проблеми в законодавстві України, яке регулює діяльність товариств, продовжують порушувати нормальний хід економічного життя України.

Бажано здійснити розробку абсолютно нового законодавства для різних видів підприємств на підставі відповідних положень проекту цивільного кодексу. Цього також було досягнуто шляхом прийняття нового Цивільного Кодексу.

Однак, на думку опитаних представників підприємств, в українське законодавство, яке регулює діяльність товариств, ще можна внести додаткові поліпшуючі зміни, зосередивши основну увагу на наступних трьох питаннях:

1. Порядок вирішення проблеми дублюючих і неузгоджених положень Цивільного і Господарського Кодексів, які регулюють одні й ті самі питання; роз'яснення щодо неясної термінології; і проблеми з ефективним застосуванням багатьох важливих положень Кодексів;

2. Можливе вилучення суперечливих положень і законодавчих прогалин в Законі "Про господарські товариства" - основному українському законі, який регулює діяльність товариств;

3. Можливе вилучення непрактичних і недоцільних положень, виявлених в Кодексах"

Всі ці проблеми перешкоджають розвитку підприємництва і здійсненню господарської діяльності в Україні. Вони часто створюють бюрократичні перешкоди вільній діяльності компаній, створюють можливості для використання недобросовісними конкурентами правових лазівок для недобросовісної конкуренції й створюють родючий фунт для розповсюдження корупції в державних органах і судах.

Наступні законодавчі вдосконалення розглядаються як засоби сприяння розвитку підприємництва і діяльності в Україні:

o аналіз законодавства про діяльність товариств, особливо у випадках, коли регулювання здійснюється Кодексами, з метою виявлення як внутрішніх протиріч в окремих законах, так і протиріч між різними законами. Незважаючи на те, що в Доповіді визначено багато найбільш важливих протиріч і суперечностей, необхідні подальше вивчення і додатковий час для ретельного аналізу всіх бажаних змін;

o скасування Господарського Кодексу, який в даний час має внутрішні протиріччя і суперечності стосовно інших законів, які регулюють сферу законодавства про товариства;

o прийняття висловленої в Огляді ОЕСР з питань інвестиційної політики рекомендації "здійснити розробку абсолютно нового законодавства для різних видів підприємств на підставі відповідних положень проекту цивільного кодексу" на один крок далі порівняно із тим, що було зроблено в момент, коли ці положення були внесені в Цивільний Кодекс. Як це вже було успішно реалізовано в Росії, так і в Україні необхідно прийняти окремі нові закони про регулювання кожної з найбільш важливих організаційно-правових форм, наприклад: акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств тощо. Положення кожного такого закону повинні бути узгоджені з положеннями Цивільного Кодексу (оскільки в даний час відповідний Закон "Про господарські товариства" часто не відповідає таким положенням) і одночасно передбачати додаткові подробиці щодо функціонування окремих видів організаційно-правових форм.

Протиріччя і розбіжності між положеннями різних законодавчих актів в сфері законодавства про товариства є особливо шкідливими для розвитку підприємництва і інвестиційного клімату в Україні. Таким чином, закони слід привести у відповідність один з одним. Найбільш ефективним засобом досягнення цієї мети було б прийняття спеціалізованих законів, які б регулювали кожний з ряду різних видів товариств.

В цьому відношенні треба зазначити, що в існуючому тексті законопроекту "Про акціонерні товариства" все ще відсутні ряд ключових положень. Наприклад, необхідно додати заходи щодо захисту прав акціонерів, яким належать незначна кількість акцій. Фахівець з правових питань додав, що, як правило, в українські законопроекти вносяться істотні зміни в період між поданням їх на розгляд Парламенту та їх остаточним прийняттям і що коли вони в решті-решт рахунку стають законом вони часто не дуже схожі на оригінальні формулювання законопроекту.

Існують практичні проблеми, викликані нормативно-правовими актами, положення яких зачіпають статутні фонди товариств, проблеми створення філій і товариств з обмеженою відповідальністю, мінімального регулювання акціонерних товариств в Цивільному Кодексі, а також розбіжності між правовими вимогами стосовно заснування товариств і фактичною реалізацією цих вимог.