- •1. Мета, завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •1.2 Задачі вивчення дисципліни
- •2. Загальні відомості про склад самостійної роботи
- •Пророблення лекційного матеріалу
- •4. Підготовка до лабораторних робіт
- •5. Пророблення окремих розділів навчальної програми, які не викладалися на лекція
- •5.1 Стандарти класифікації мастил
- •5.2 Класифікація арі моторних мастил за експлуатаційними властивостями
- •5.3 Класифікація ссмс (асеа) моторних мастил за експлуатаційними властивостями
- •5.4 Специфікації мастил виробників автомобілів
- •Перелік посилань
Пророблення лекційного матеріалу
Протягом навчального семестру кожен студент самостійно повинен систематично проробляти теоретичні матеріали, які викладаються на лекційних заняттях. Контроль засвоєння лекційного матеріалу здійснюється шляхом проведення опитування на лекціях.
При засвоєнні лекційного матеріалу студенти користуються навчальною літературою та навчально-методичними матеріалами, перелік яких рекомендується ведучим викладачем.
4. Підготовка до лабораторних робіт
В процесі вивчення дисципліни для закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих на лекціях, студенти повинні виконати лабораторні роботи згідно з методичними вказівками
4.1. Палива карбюраторних двигунів.
4.2. Палива для дизельних двигунів.
4.3. Моторні трансмісійні мастила та консистентні мастила.
. Визначення кінематичної в'язкості нафтопродуктів
. Визначення якості низько-замерзаючої охолоджуючої речовини і її здатність випаровуватися
5. Пророблення окремих розділів навчальної програми, які не викладалися на лекція
В процесі самостійної роботи кожен студент повинен самостійно вивчати наступні теми:
5.1 Стандарти класифікації мастил
ААМА — Асоціація американських виготовлювачів автомобілів
АСЕА — Асоціація європейських виготовлювачів автомобілів
AFNOR — Французька асоціація стандартизації нафти
AGMA — Американська асоціація виготовлювачів передач
ANSI — Американський національний інститут стандартизації
АРІ — Американський інститут нафти
ASTM — Американська асоціація випробувань і матеріалів
ССМС — Комітет виготовлювачів автомобілів спільного ринку
замінено на АСЕА
DIN — Німецькі промислові стандарти
EEC — Європейське економічне співтовариство
IP — Інститут нафти (Великобританія)
ISO — Міжнародна асоціація стандартизації
JAMA — Японська асоціація виготовлювачів автомобілів
AIS — Японські промислові стандарти
NLGI — Національна асоціація пластичних мастил (СІЛА)
SAE — Товариство інженерів-автомобілістів
NMMA — Національна організація виробників суднових двигунів
У Європі тільки європейський ССМС (АСЕА) і американський АРІ стандарти відіграють важливу роль.
Стандарти |
Застосування |
||
АРІ |
ССМС |
АСЕА |
|
SF |
G2 |
— |
Для старих бензинових двигунів |
SG/SH |
G4 |
А2-96 |
Для сучасних бензинових двигунів |
SG/SH(EC-II) |
G5 |
А2-96 |
Мастила найвищого якісного рівня |
SJ (1-7-97) |
— |
АЗ-96 |
Для високопродуктивних сучасних двигунів |
CC/CD |
D1/D2 |
Е1-96 |
Для старих дизельних двигунів |
CF/CF-4 |
D4 |
Е2-96 |
Для сучасних дизельних двигунів вантажівок |
|
D4 |
ЕЗ-96 |
Мастило з тривалим терміном заміни для двигунів вантажівок |
|
PD2 |
В2-96 |
Для дизельних двигунів сучасних легкових автомобілів |
На ринку України є багато імпортних мастил. При виборі мастила увагу покупця привертає в першу чергу назва фірми, що є важливим чинником, але не завжди. Мастило повинне з урахуванням особливостей конструкції двигунів відповідати визначеному типу двигуна й умовам експлуатації.
В'язкісні властивості необхідні для визначеного двигуна і сезонності експлуатації, підбираються відповідно до міжнародної класифікації SAE (Society of Automobile Engineers — Товариство автомобільних інженерів), за якою мастила поділяються на зимові (біля цифри є буква W, наприклад, SAE 20W), літні (без букв, наприклад SAE 30), всесезонні, що мають подвійне позначення (наприклад, SAE 15W/30 або SAE 15W-30/40, або SAE 10W-40). Відповідність класів в'язкості вітчизняних стандартів класам в'язкості за SAE наведено в табл. 5.1.
Таблиця 5.1 - Відповідність класів в'язкості вітчизняних стандартів класам в'язкості за SAE
SAE
|
Класи в'язкості SAE і вітчизняних стандартів |
||
Вітчизняні стандарти |
величини в'язкості, мм2/с, при температурі (max...min) |
||
100 °С |
-18 С |
||
5W |
3з |
3,8 |
1250 |
10W |
4з |
4,1 |
2600 |
15W |
5з |
5,6 |
6000 |
20W |
6з |
5,6 |
10400 |
20 |
6 |
5,6...7,0 |
|
20 |
8 |
7,0...9,5 |
|
30 |
10 |
9,5...11,5 |
|
30 |
12 |
11,5...13,0 |
|
40 |
14 |
13,0...15,0 |
|
40 |
16 |
15,0...18,0 |
|
50 |
20 і 22 |
18,0... 26,0 |
|
10W/30 |
4з/10 |
9,5...11,5 |
2600 |
15W/30 |
5з/10 |
9,5...11,5 |
6000 |
5W/30 |
5з/12 |
11,5...13,0 |
6000 |
15W/40 |
5з/14 |
13,0...15,0 |
6000 |
20W/30 |
6з/10 |
9,5.. .11,5 |
10 400 |
20W/40 |
6з/14 |
13,0...15,0 |
10 400 |
20W/40 |
6з/16 |
15,0...18,0 |
10 400 |
У подвійному позначенні всесезонних мастил перше число позначає клас в'язкості мастила, з якого виготовлене «товарне» мастило, друге — клас в'язкості готового «товарного» мастила. При доборі мастила для автомобіля варто звертати увагу на значення цих цифр, тому що мале значення першого числа веде до підвищеної випаровуваності малов'язкої основи, збільшенню витрати мастила на угар; високе значення другого числа веде до збільшення втрат енергії на прокачування мастила, отже, погіршує охолодження деталей двигуна і їхньої чистоти, зменшує ККД. Для застосування в Україні кращими малов'язкими основами є мастила з в'язкістю 5...6 мм2/с при 100 °С, тобто SAE 15 і SAE 20; можна використовувати мастила з в'язкістю 4 мм2/с при 100 °С, але друге число при цьому повинне бути за SAE — 40, тобто SAE 10W/40.
Класифікація SAE дає характеристику в'язкості, але не характеризує мастило з точки зору експлуатаційно-технічних властивостей.
Міжнародна класифікація API (Amerikan Petroleum Institute) передбачає поділ мастил за експлуатаційно-технічними властивостями залежно від типу двигуна (бензинового або дизеля, вимоги яких до мастил різні), його конструктивних особливостей, умов застосування і т. д. Моторні мастила для бензинових двигунів позначаються буквою S (наприклад, API SF, API SH), для дизелів — буквою С (наприклад, АРІ ЄС, API CD).
У європейських країнах використовується класифікація ССМС (Об'єднання виробників моторів у Європейському співтоваристві) — АСЕА у зв'язку з тим, що двигуни європейського виробництва і їхні робочі характеристики в дечому відрізняються від американських. В основі класифікації ССМС (АСЕА) лежать класифікації АРІ і військові специфікації. Моторні мастила розділяють за типом двигуна на бензинові (позначають буквою G) і дизельні (позначають буквою D), для легкових автомобілів введено позначення PD (з дизельними двигунами). Відповідність класифікації наших стандартів класифікації АРІ і ССМС (АСЕА) наведена в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. Приблизна відповідність експлуатаційних властивостей моторних мастил для легкових автомобілів наших стандартів класифікаціям АРІ і ССМС (АСЕА)
Класифікація двигунів |
Вітчизняний стандарт |
АРІ |
ССМС |
Бензиновий: |
|
|
|
високофорсований без турбонаддуву |
Г1 |
SF |
G2 iG3 |
високофорсований з турбонаддувом |
немає |
SG |
G4 |
високофорсований з високим тиском |
|
|
|
турбонаддуву |
немає |
SH |
G5 |
Дизельний: |
|
|
|
високофорсований без турбонаддуву |
немає |
СС |
PD1 |
високофорсований з турбонаддувом |
немає |
CD |
PD2 |
Серед всієї інформації про мастила необхідно відшукати відповідний клас в'язкості для конкретного двигуна за SAE й експлуатаційні властивості за АРІ і ССМС (АСЕА) — для європейських автомобілів.
