2. Вібрація

Вібрація - це такий прийом масажу за допомогою якого тканинам, що підлягають масажу, надаються коливальні рухи різної швидкості та амп­літуди. Розрізняють безперервну та переривчасту вібрацію.

Прийом безперервної вібрації полягає в тому, що рука масажиста, не відриваючись від ділянки тіла, що масажується, здійснює разом з підлег­лими тканинами ритмічні коливальні рухи.

Безперервна вібрація може виконуватися: долонною поверхнею одно­го, двох або декількох пальців, всією долонею або її опорною частиною, кулаком, із захватом тканин кистями.

Допоміжні прийоми безперервної вібрації: стрясання, струшування, підштовхування, потрушування.

Переривчаста вібрація. При проведенні переривчастої вібрації рука масажиста, дотикаючись до поверхні тіла, кожен раз відходить від неї, в результаті чого вібраційні рухи стають переривчастими, періодичними, що ідуть поштовхами один за одним.

Основні прийоми переривчастої вібрації: пунктування, поколочування, поплескування, рубання, шмагання.

1. Прийоми безперервної вібрації

1. Потрушування. Масажованому сегменту надають максимально розслабленого стану. Рука масажиста з широко розведеними пальцями, обхоплюючи м'язи, робить потрушування. При цьому коливальні рухи роблять в поперечному або поздовжньому напрямках. Прийоми потрушування ефективні при лікуванні наслідків поранень і травм м'яких тканин, при рубцях і зрощеннях в м'язах.

2. Струс. Розташовують кінці великого і вказівного пальців або великого пальця і долоні з обох сторін масажованого сегменту. При струсі в горизонтальному напрямку тканини зміщуються вправо і вліво. При струсі у вертикальному напрямку тканини зміщуються вверх і вниз.

3. Струшування. Застосовують на кінцівках для швидкої активізації кровообігу і для зниження м'язової напруги, а також для збільшення рухливості суглобів, зв'язкового апарату і м'язів при контрактурах і спайкових процесах. Для струшування верхньої кінцівки масажист бере обома руками кисть пацієнта, злегка натягує його руку і вслід один за одним коливальними рухами у вертикальному напрямку робить ритмічно з невеликою амплітудою струшування руки, повільно відводячи її і повертаючи на місце. Для струшування нижньої кінцівки одна рука масажиста охоплює ногу з боку п'яткового (Ахіллового) сухожилля, друга - тил стопи. Злегка натягуючи ногу, щоб не відбувалося згинання у суглобах, масажист повільно робить ритмічні струшуючі рухи, відводячи і приводячи її на місце.

4. Підштовхування. Прийом застосовують при масажі внутрішніх органів - шлунка, кишок. При цьому ліва рука масажиста злегка натискає на ділянку масажованого органа, а права короткими ритмічними поштовхами на сусідню ділянку, намагаючись підштовхнути її до лівої руки.

2. Переривчаста вібрація

Переривчаста вібрація являє собою такі впливи, коли тканинам наносять поодинокі ритмічні удари. Рука масажиста після кожного удару відокремлюється від поверхні тканин, щоб нанести наступний удар.

ПРИЙОМИ ПЕРЕРИВЧАСТОЇ ВІБРАЦІЇ

1. Пунктування. Застосовують на невеликих ділянках тіла, які щільно лежать на кістковій основі, в місцях перелому або в ділянці кісткового мозоля, на невеликих м'язах, зв'язках, на нервових стовбурах і в місцях виходу нервів. Пунктування виконують подушками вказівного і середнього пальців або подушечками ІІ-Ш-ІУ-У-го пальців. При цьому удари пальців слідують не одночасно, а послідовно, як на друкарській машинці. Пунктування виконують стабільно (на одному місці) або лабільно, коли рука масажиста переміщується по масажованій ділянці. Сила удару залежить від кута нахилу пальців відносно масажованої поверхні.

2. Постукування. Підвищує тонус м'язів і покращує їх кровопостачання, через що при атонії і атрофії м'язів, при їх парезі постукування в сполученні з розминанням є основними прийомами масажу. Протипоказаннями є центральні спастичні паралічі і гіпертонус м'язів. Постукування виконують кінцями пальців, кистю або кулаком, звичайно двома руками. Постукування кулаком застосовують на великих ділянках: спині, сідницях, стегнах. Виконується ліктьовим краєм кулака (перпендикулярно) або поперечно, коли пальці вільно зігнуті, залишаючи всередині пустий простір.

3. Поплескування. Виконують долонною поверхнею кисті при злегка зігнутих пальцях, однією або двома руками по черзі. Цей прийом виконують на спині, сідницях, стегнах, гомілках, плечах, грудній клітці, животі. Слабкі поплескування викликають звуження кровоносних судин і сповільнюють пульс. При енергійних і більш інтенсивних ударах відбувається розширення судин, гіперемія, місцеве підвищення температури, зниження чутливості нервових закінчень.

4. Рубання. Виконується ліктьовими краями кисті, пальці злегка розведені і розслаблені, що пом’якшує удар. При стулених пальцях рубання стає грубим та болючим, що може травмувати тканини. Прийом застосовують на широких поверхнях тіла: спині, грудній клітці, кінцівках. Прийоми рубання стрясають шкіру, вібрація поширюється вглиб тканин, чинячи вплив на внутрішні органи.

5. Стьобання. Являє собою прийом, коли тканинам наносять удари в косому напрямку одним або кількома пальцями, а також всією долонею. Такий масаж застосовують при парезах м'язів і в косметологічній практиці у вигляді «підхльостуючих» рухів. Стьобання всією долонею показано на великих поверхнях тільки при ожирінні. Цей прийом викликає активну гіперемію шкіри, підвищує її тургор і еластичність, посилює обмінні процеси і покращує видільну функцію шкіри.

Ні один з прийомів мануального масажу окремо в лікувальній практиці майже не застосовують, а використовують їх у вигляді комплексів, включаючи як основні, так і допоміжні прийоми погладжування, розтирання, розминання, вібрації. Масажні прийоми поєднують з активними і пасивними фізичними вправами.

ДОЗУВАННЯ

Дозування масажу здійснюється: вибором прийомів, локалізацією впливів, площею впливу на тканини, кількістю масажних маніпуляцій, швидкістю і ритмом рухів, їх амплітудою, тривалістю процедури, чергуванням процедур з іншими впливами (теплолікуванням, водолікуванням, лікувальною фізкультурою, фізіотерапією та ін.), інтервалами відпочинку між процедурами, кількістю процедур на курс лікування.