2. Розминання

Розминання - найскладніший за технікою виконання прийом, при якому залежно від анатомічних особливостей тканин, що підлягають ма­сажу (в першу чергу, м’язів) проводять: обхоплювання, піднімання, відтягу­вання, відтискання тканин; захоплювання і поперемінне стискання; стис­кання та розтягування; стискання та перетирання тканин.

Основними прийомами розминання є поздовжнє та поперечне роз­минання.

Допоміжні прийоми розминання: валяння, накочування, зміщення, роз­тягування, натискування, щипцеподібне розминання, посмикування, стис­кання, гребенеподібне розминання.

Розминання призначене, головним чином, для впливу на м'язи. Суть цього прийому полягає в тому, що масажист захоплює руками м'язи, піднімає і відтягує, стискає і ніби віджимає їх. Посилюючи кровопостачання масажованої ділянки, розминання активізує живлення тканин, видалення продуктів втоми, посилює тонус та зміцнює м'язи, а також сприяє відновним процесам. Розминання підвищує еластичні властивості тканин і посилює скоротливу функцію м'язів. Прийоми розминання ефективні за умови максимального розслаблення м'язів. Темп розминань тільки повільний. Вплив повинен бути глибоким, але абсолютно безболісним, недопустимі різкі ривки і перекручування м'язів.

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ РОЗМИНАННЯ

1. Розминання у поздовжньому напрямку.

2. Розминання у поперечному напрямку.

3. Розминання в спіралеподібному напрямку.

1. Розминання у поздовжньому напрямку проводяться однією або двома руками. М'язовий вал захоплюється між великими пальцями по один бік і рештою по другий, щільно захоплюючи м'яз. Кисть масажиста повинна долонями нібито прилипати до тканин, уникаючи повітряних зазорів. М'яз припіднімають, відтягують його від кісток, і, не відпускаючи з рук, поступовими віджимаючими рухами роблять поздовжнє його розминання за напрямком до центру. Поздовжнє розминання найчастіше використовують для масажу м'язів кінцівок, країв трапецієподібних і найширших м'язів спини, великого грудного м'яза, прямого м'яза живота, сідничних м'язів. Техніка переривчастого розминання така ж сама, що й при безперервному розминанні, тільки рука масажиста переміщується по масажованому сегменту стрибкоподібно (вибірково). Ритмічними короткими рухами роблять розминання окремих ділянок м'язів.

2. Розминання в поперечному напрямку. Руки встановлюють під кутом 45° до масажованої поверхні так, щоб з одного боку були розташовані великі пальці, а з другого - решта. Захоплений м'яз відтягують обома руками вверх, стискують і віджимають однією рукою в напрямку від себе, а другою рукою - до себе, потім в зворотньому напрямку, поступово переміщуючись вздовж сегмента. Поперечне розминання застосовують на кінцівках, спині, животі.

3. Розминання в спіралеподібному напрямку. Руки масажиста розташовуються поздовжньо або поперечно і роблять спіралеподібні рухи. Руки не повинні торкатися одна одної. Застосовується прийом на великих поверхнях у тих випадках, коли потрібно щадити шкіру, обходити її окремі ділянки.

ДОПОМІЖНІ ПРИЙОМИ РОЗМИНАННЯ

1. Валяння. Тканини піддаються стисканню і перетиранню між витягнутими долонями обох рук масажиста, які рухаються в протилежних напрямках. Валяння застосовують в основному на кінцівках для розминання м'язів плеча, передпліччя, стегна і гомілки, при великому ожирінні або коли інші види розминання болючі.

2. Накочування. Ліва рука масажиста ліктьовим краєм кисті, ніби врізуючись, занурюється в товщу черевної стінки, по можливості якнайглибше, а в цей час права рука, захопивши м'які тканини (шкіру, підшкірну клітковину), накочує їх на ліву долоню і відтак колоподібними рухами розминає їх. Прийом застосовується в основному при масажі передньої стінки живота.

3. Зрушення. Великими пальцями припіднімають і захоплюють підлеглі тканини в складку, відтак ритмічними рухами зміщують складку вбік. Застосовують прийом на спині, тилі стопи, кисті, при рубцевих зрощеннях.

4. Розтягування (витягування). Масажист розташовує руки по краях м'язового пласта і, натискаючи на тканини, робить їх розтягання в різних напрямках. Розтягування еластичних волокон шкіри, шкірних рубців і зрощень роблять великими пальцями обох рук, які розташовують одна проти одної на ділянці, що підлягає впливу.

5. Натискання. Виконується подушечками пальців долонної або тильної поверхні, або опорною поверхнею кисті. Прийом виконується у вигляді переривчастих натискань на тканини. На волосистої частині голови натискання роблять подушечками пальців, граблеподібно розставлених, на передній поверхні живота - долонею або тильною поверхнею кисті.

6. Граблеподібне розминання. Пальці кисті вільно зігнуті в усіх суглобах і злегка розведені. Легким рухом, натискаючи підлеглі тканини, захоплюють, ніби защемляючи, між пальцями і роблять в напівколових напрямках розминання. Прийом застосовують при масажі передньої і бокових поверхонь шиї, обличчя, передньої стінки живота, а також при відновному лікуванні млявих паралічів і парезів, різкому зниженні м'язового тонусу і м'язових атрофій.

7. Щипцеподібне розминання. Виконують пальцями, складеними у вигляді щипців. Тканини захоплюють по можливості глибше, відтягують вверх і відтак ніби пропускають між великим і вказівним пальцями або між великим пальцем і рештою. Застосовують при масажі невеликих м'язів, країв долонь, підошов.

8. Посмикування (пощипування, поскубування). Прийом виконують великим і вказівним пальцями. Тканини захоплюють, відтягують і відпускають. Рух нагадує посмикування струни. Застосовують при масажі обличчя для стимуляції мімічних м'язів і підвищення тургору шкіри, при парезах і паралічах м'язів кінцівок, на передній стінці живота. Для підвищення еластичних властивостей шкіри, при рубцях і зрощеннях посмикування використовується в основному у відновному лікуванні опіків.

9. Стискання. Роблять кистями або пальцями у вигляді ритмічних короткочасних рухів, стискуючих і віджимаючих тканини. Застосовується на обличчі для підвищення еластичності і покращення живлення шкіри.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. Розслаблення м'язів при добрій фіксації кінцівки.

2. Розминання може робитися як у висхідному, так і в низхідному напрямках.

3. При виконанні розминання слід пам’ятати про підвищену чутливість тканин.

4. Починати треба з легких і поверхневих розминань і тільки після кількох процедур переходити до більш енергійних і глибоких розминань.

5. Розминання потрібно робити повільно, плавно, ритмічно, без ривків, різкого посмикування, перекручування м'язів.

6. Чим повільніше розминання, тим сильніший його вплив.

7. Після розминання має проводитись погладжування.