2. Лікувальний масаж

Лікувальний масаж включає в себе 4 основних прийоми:

1. Поглажування.

2. Розтирання.

3. Розминання.

4. Вібрація.

ПРИЙОМИ МАСАЖУ Таблиця №2.

ОСНОВНИЙ	ВИДИ ОСНОВНОГО МАСАЖУ	ДОПОМІЖНИЙ
Погладжування	Площинний: Поверхневий Глибокий Обхоплювальний: Безперервний Уривчастий	Гребенеподібний Гладіння Граблеподібний Хрестоподібний Щипкоподібний
Розтирання		Гребенеподібний, пиляння, штрихування, стругання.
Розминання	Безперервний Уривчастий	Валяння, накочування, зміщення, пощипування, розтягування (витягування), стискування, натискування.
Вібрація	Безперервний Уривчастий	Стрясання, струшування, підштовхування, постукування, рубання, поплескування, поштовхування, стьобання.

З допоміжних прийомів погладжування найчастіше використовують щипцеподібне, граблеподібне, гребенеподібне, хрестоподібне погладжуван­ня та гладження.

Починається і закінчується кожен вид масажу і сеанс поглажуванням.

Починається кожен сеанс масажу з більш легкої дії з поступовим підсиленням дії до середини сеансу і з поступовим зменшення дії до кінця сеансу.

Точно так проводиться і курс масажу: з поступовим збільшення до середини і зменшенням до кінця курсу.

МАСАЖ ПО ВИДАМ РОЗДІЛЯЄТЬСЯ НА:

1. Збуджуючий.

2. Заспокійливий.

3. Розсмоктуючий

ПРИЙОМИ МАСАЖУ

Д олонна поверхня

1. Долонь

2. Долонна поверхня пальців

3. Подушечки пальців

4. Підвищення 1 пальця

5. Основання долоні

Тильна поверхня

4. Променевий край

5. Ліктьовий край

1. ПОГЛАДЖУВАННЯ

Погладжування – це такий прийом при якому кисть масажиста ковзає по поверхні шкіри, не зміщуючи її, здійснює різного ступеня натискування. Погладжування можна виконувати:

• подушечками великих пальців (на обличчі, міжкісткових м'язах на кисті, стопі, в місцях виходу нервів на поверхню, а також за ходом нерва);

• подушечками кількох пальців - другим або третім, або другим, третім, четвертим, п'ятим (на обличчі, при масажі пальців, слизових оболонок, окремих м'язів, сухожиль);

• тильною поверхнею кисті;

• опорною поверхнею долоні;

• кулаком.

Погладжування можна виконувати однією або двома руками : порізно одночасно, коли обидві руки рухаються одночасно, порізно послідовно, коли одна рука прямує за другою, сумісно (обтяженою кистю), коли одна кисть накладається на другу. Погладжування виконується поздовжньо, поперечно, зигзагоподібно, спіралеподібно, колоподібно або циркулярно.

1. ПОЗДОВЖНЄ

2. ПОПЕРЕЧНЕ

3. ЗИГЗАГОПОДІБНЕ

4. КОЛОПОДІБНЕ

5. СПІРАЛЕПОДІБНЕ

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ПОГЛАДЖУВАННЯ:

1. Площинне поверхневе і глибоке.

2. Обхоплююче безперервне і переривчасте.

1. При площинному погладжуванні долоні масажиста вільно, без напруги ковзають по поверхні шкіри пацієнта, не викликаючи шкірно-судинних реакцій (почервоніння) як за ходом, так і проти течії лімфи.

2. При обхоплюючому погладжуванні кисть і пальці масажиста мають форму жолобу, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений. Кисть, обхоплюючи масовану поверхню тіла, щільно прилягає поверхнею долоні до масажованої ділянки. Прийом використовується, в основному, на кінцівках, бокових поверхнях тулуба, сідницях та ін. поверхнях тіла округлої конфігурації. Глибоке погладжування стимулює течію крові, лімфи, активно впливає на кровообіг в масажованій ділянці, сприяє швидкому видаленню із тканин продуктів обміну, застійних та набрякових явищ. Під час площинного глибокого погладжування долоня масажиста більш щільно прилягає до тіла пацієнта і ковзає по шкірі, не зсуваючи її.

3. Обхоплююче переривчасте прогладжування виконується у вигляді стрибкоподібних ритмічних рухів.

ДОПОМІЖНІ ПРИЙОМИ ПОГЛАДЖУВАННЯ

1. Граблеподібне погладжування. Виконується кінцями випрямлених і широко розведених пальців. Можна виконувати цей прийом обтяженою кистю, коли пальці однієї руки накладаються на пальці другої. Граблеподібне погладжування застосовують під час масажу волосистої частини голови, міжреберних проміжків, живота, спини, грудей, а також при ураженні окремих ділянок шкіри, при варикозно-розширених венах на кінцівках, коли потрібно обходити осередки ураження.

2. Гладіння. Виконується тильною поверхнею кисті, зігнутої під прямим кутом до долоні. Прийом використовується при масажі обличчя, на ділянках з підвищеною чутливістю шкіри і м'язів, на шиї, спині, грудях, животі.

3. Гребенеподібний прийом. Виконується кістковими виступами основних фаланг зігнутих в кулак пальців. Пальці вільно, без напруги зігнуті, розслаблені і злегка розведені. Погладжування виконується міжфаланговими суглобами. Прийом використовується для глибокого погладжування великих м'язів і товстих м'язових пластів, при великому відкладенні жиру, на долонній і підошвовій поверхнях, де м'язи і сухожилля покриті щільним апоневрозом.

4. Хрестоподібний прийом. Виконується долонними поверхнями обох рук. Пальці скріплені в замок. Застосовують, в основному, на кінцівках, частіше в спортивній практиці. Спортсмен кладе вільно руку або ногу на плече масажиста, край столу або підкладний валик.

5. Щипцеподібний прийом. Виконується щипцеподібно складеними пальцями. Захопивши черевце м'яза, сухожилля, складку шкіри великим і вказівним пальцями або великим і решта, роблять погладжувальні рухи у прямолінійному напрямку.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРИ ПОГЛАДЖУВАННІ

1. М'язи мають бути розслабленими.

2. Погладжування застосовують самостійно при травмах м'яких тканин, при підвищеній чутливості, а також в комплексі з іншими масажними прийомами.

3. Поверхневе погладжування є підготовкою до глибокого.

4. Погладжуванням починається і закінчується кожний сеанс масажу.

5. Площинне поверхневе погладжування можна робити як за ходом, так і проти течії лімфи тому, що в поверхневій лімфатичній мережі клапани відсутні, а в глибокій є в незначній кількості, через що течія лімфи може відбуватися в цих мережах по всіх напрямках.

6. Для розвантаження лімфатичної та кров'яної мережі погладжування здійснюється за ходом лімфатичних та кровоносних судин до регіональних лімфатичних вузлів.

7. При набряках обхоплююче глибоке погладжування має починатися з вищерозташованого сегменту.

8. Погладжування здійснюється повільно, ритмічно.

9. При масажуванні м’язів погладжування робиться за ходом м'язових волокон.

10. Сила тиску збільшується в місцях проходження великих судин на згинаючій поверхні, а також в місцях, покритих додатковим шаром м'язів та жиру, і зменшується в ділянках кісткових виступів, за наявності болючості і підвищеної чутливості.