10. Поняття програмного забезпечення та його класифікація

Без програм інформаційна система працювати не може і являтиме собою лише набір електронних пристроїв.

Інформаційна складова інформаційної системи – сукупність програм і даних, призначених для розв’язування різноманітних завдань, у тому числі для управління комп’ютером. Програма – це впорядкований набір певних вказівок, які може виконати комп’ютер.

Програми інформаційної складової комп’ютера поділяються на:

• системні;

• прикладні;

• інструментальні.

Системні програми, або системне програмне забезпечення, призначені для керування роботою всієї інформаційної системи. Вони в свою чергу поділяються на операційні системи і допоміжні програми.

За допомогою системних програм забезпечується ефективне функціонування комп’ютера та спрощується робота користувача щодо управління комп’ютером. Основою системного ПЗ є операційні системи (наприклад, Windows XP, Windows Vista, Linux та ін.).

Операційна система – це набір керуючих програм, які призначені для:

• управління роботою апаратної та інформаційної складових інформаційної системи, координування взаємодією окремих частин цих складових;

• забезпечення зв’язку користувача з інформаційною системою.

Допоміжні програми (утиліти) – це програми для підвищення ефективності роботи комп’ютера та розширення можливостей його використання.

До них належать програми роботи з архівами (наприклад, WinRAR), оптимізації розміщення даних на диску (наприклад, Defrag), антивірусні програми (наприклад, Dr. Web), програми тестування комп’ютера (наприклад, ScanDisk) тощо.

Прикладні програми призначені для комп’ютерної підтримки виконання прикладних завдань. Вони поділяються на прикладні програми і програми загального призначення.

До прикладного програмного забезпечення загального призначення належать:

• текстові та графічні редактори,

• програми опрацювання електронних таблиць,

• системи управління базами даних,

• системи підтримки комунікацій,

• електронні довідники,

• енциклопедії тощо.

Проблемно-орієнтовані програми потрібні для вузькоспеціалізованого використання. У них враховується специфіка конкретних задач, властивих для конкретної галузі практичної діяльності людей. До таких програм належать:

• програми для проведення математичних обчислень (наприклад, Mathlab, MathCad),

• системи автоматизованого проектування (наприклад, AutoCad),

• програми для проведення бухгалтерських операцій (наприклад, 1C-бухгалтерія),

• редактори тривимірної графіки та анімації (наприклад, 3D MAX Studio) тощо.

Інструментальне програмне забезпечення (системи програмування) – це програми для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення, необхідного для роботи інформаційної системи. Такими інструментальними засобами є системи програмування, призначені для сприймання та опрацювання програм, записаних певними мовами програмування (наприклад, Pascal, Visual Basic, Delphi, C та ін.).

Крім того, є системи, що підтримують кілька мов програмування. Прикладом такої системи є Microsoft Visual Studio.NET.