20. Internet браузери їх призначення та можливості

Перегляд гіпертекстових документів в мережі Internet здійснюється за допомогою спеціальних програм –браузерів.

Браузер (browse - переглядати, оглядач) - це вікно у світ Інтернету, без якого не може обійтися жоден користувач. Часто вживають терміни навігатор, переглядач. Практично всі популярні сучасні браузери поширюються безкоштовно або у комплекті з іншим застосуванням.

Спочатку браузери призначалися для обробки інформації за протоколом HTTP – перегляд гіпертекстових документів. Проте, в даний час браузери все більше стають універсальними клієнтами, які можна використати для інших популярних служб Інтернету. За допомогою браузерів можна пересилати файли з віддалених комп’ютерів на локальний і навпаки, доступатися до віддаленого комп’ютера і працювати на ньому як на власному, приймати участь в відео конференціях, прослуховувати радіопередачі, спілкуватися за ІР-телефонією тощо.

Серед найпоширеніших комерційних програмних продуктів слід назвати Internet Explorer фірми Microsoft та Netscape однойменної фірми. Обидва браузери розраховані для роботи під управлінням операційної системи Windows.

Microsoft Internet Explorer – умовно безкоштовний браузер, який, починаючи з 1998 року, йде в комплекті програм з операційною системою Windows.

Аналогом браузера Netscape є браузер Mozilla, та браузери,розроблені на його основі - MozillaFirefox та Firefox. За своїми функціональними можливостями Mozilla є повним аналогом Netscape (і складається з тих самих функціональних компонентів. Зі іншими характеристиками вони також рівноцінні. Браузер Firefox є лише навігатором.

Великими перевагами браузеру Mozilla є дві обставини:

• по-перше він випускається як для операційної системи Windows, так і для операційної системи Linux, що матиме велике значення під час перенавчання користувачів після переходу на нову операційну систему;

• по-друге - це вільне програмне забезпечення і кошти на його придбання -мінімальні.

Великого поширення набуло в Україні і використання браузера Opera. Це маленький компактний програмний продукт, який до того ж працює швидше від інших програм того ж призначення.

Google Chrome. Це браузер, який розробляється гігантом Google на основі їх же вільного браузера Chromium. Він використовує для відображення одержуваних веб-сторінок движок WebKit (Вебком). Перша публічна доступна бета-версія хрому для операційної системи Microsoft Windows була випущена 2 вересня 2008. Трохи пізніше, 11 грудня 2008 року побачила стабільна версія. Якщо вірити даним StatCounter, то браузер знаходиться на даний момент на першому місці за популярністю в світі.

21. Інформаційно-пошукові системи internet, технологія пошуку

У Internet міститься інформація практично про усе і доступ до неї забезпечений цілодобово. Єдина проблема полягає в тім, як її витягти. І отут на допомогу приходять пошукові служби.

У WWW існують десятки пошукових систем (search engines), що мо­жуть надати мільйони й мільйони потрібних вам посилань на сторінки WWW. Є глобальні, регіональні, орієнтовані на якусь мову або спеціа­лізовані по визначених типах об'єктів (музика, живопис, реферати і т.п.). Приклади найбільш відомих пошукових служб: AltaVista, Northern Light, HotBot, Excite, Infoseek, Lycos і Yahoo!, Google, Rambler, АПОРТ!, Яндекс, Uaport, TopPing.

На серверах пошукових служб виконується спеціальна програма, називана роботом (robot). Іноді такі програми називають павуками (spider) або гусеницями (crawler). Робот збирає інформацію про вміст Web, повертаючи на свій сервер усі виявлені сторінки. По них склада­ється докладний опис доступних ресурсів – індексна база даних. Індек­сування виконується таким чином, щоб усі слова (за винятком союзів) могли використовуватися при обробці запиту від потенційного корис­тувача. При кожному новому обході мережі індексна база обновляється.

Накопичена роботами інформація проглядається редакторами, що відкидають свідомо недостовірні, маревні відомості і складають ката­логи ресурсів – бази даних з адресами ресурсів.

Наприклад, найбільший пошуковий каталог Yahoo! містить більш мільйона записів, і формують його біля півтори сотень редакторів. Ка­талоги мають ієрархічну структуру і дозволяють досить близько підій­ти до шуканого матеріалу.

Слід зазначити, що пошук у Internet досить творчий процес, що вимагає від користувача деякої гнучкості мислення. Справа в тім, що комп'ютери в мережі не вміють нічого, крім як одержувати й передава­ти інформацію. Задача користувача – чітко задати їм, що конкретно він хоче одержати.

Існують два основних методи пошуку:

• по ключових словах (key words) і

• логічному дереву (subject tree).

За допомогою ключових слів завжди легше знайти щось конкрет­не, і важче – щось загальне й невизначене. А за допомогою каталогів зручно шукати інформацію на загальні теми (природа, мистецтво, ком­п’ютери, медицина і т.д.). Любий каталог має рубрікатор. Таким чином, інформація деякою мірою відсортована. Кожна адреса поставляється анотацією представлених матеріалів. При рішенні досить стандартної по­шукової задачі саме каталог, а не пошукова машина виявляються більш прийнятними для початку пошуку.

При звертанні до пошукової служби користувач попадає на почат­кову сторінку, що дозволяє формулювати критерій пошуку і задавати оператори, що визначають параметри пошуку.

Пошук ведеться шляхом находження відповідності між заданими користувачем ключовими словами й умістом web-сторінок, повідом­лень груп новин, файлів РТР-серверів і інших ресурсів Internet. Пошу­кова служба повертає список вузлів (звичайно порціями по 10 або 20 вузлів), причому першими будуть повернуті вузли з найвищою ймовір­ністю відповідності сформульованому критерію.

При індексації документів пошукові машини вираховують так нази­вану «вага» слова на сторінці – співвідношення кількості повторів на сто­рінці заданого слова до загальної кількості слів на сторінці документа. Якщо заданий запит, що складається з декількох слів, то більш релевантними будуть документи, у яких сукупна вага слів буде максимальною. Однак, при підрахунку ваги не враховується, поруч або окремо стоять да­ні слова, і тому немає гарантій, що в перших документах міститься максимальна кількість повторень словосполучень. Цілком можливо, що тако­го словосполучення там узагалі не буде.

Звернутися до пошукових служб можна безпосередньо з вікна бра­узера Internet Explorer за допомогою убудованої панелі пошукової слу­жби або через вікно пошуку (кнопка Поиск), прямо задавши адресу пошукової служби. На рисунку 6.9 показане вікно з убудованою панел­лю інструментів пошукової служби MSN search, що набудована як мегапошукова система.

Якщо користувачу необхідна інша пошукова служба, то в таблиці 6.4 показані адреси найбільш популярних служб.

Практично всі пошукові служби використовують для створення запитів той самий підхід. За допомогою знаків "плюс" (+) і "мінус" (-) можна визначити наявність або відсутність визначеного слова на шука­ній Web-сторінці або в статті. Наприклад, заданий запис у полі запиту +chocolate -cake означає, що буде знайдена інформація, у якій міс­титься слово chocolate і є відсутнім слово cake.

Фраза в лапках («Фізичні явища») буде оброблена як єдине ціле. Більшість пошукових служб також підтримує логічні вираження, що визначають комбінацію слів при завданні критерію - це И, ИЛИ, НЕ (вони ж AND, OR, NOT або & (+), |, - ). Наприклад, Jazz AND (Stockton OR Malone) означає, що в результатах пошуку повинне обо­в'язково згадуватися слово Jazz і бути присутнім слово Stockton або Malone. Два останніх слова не можуть бути присутнім одночасно.

При пошуку зручно використовувати функції «розширений по­шук», «пошук у знайденому», за допомогою яких можна деталізувати умови пошуку. Пошук безкоштовної програмної продукції можна виконувати на FTP-серверах. Легше це зробити за допомогою російських сховищ, що дають опис програм і коментарі до них.