- •1 Курсу 2 потоку 2 групи
- •Загальна характеристика нотаріату в україні та його основні завдання
- •Правова основа діяльності органів нотаріату в україні
- •Порядок створення, структура та діяльність нотаріальних органів в україні
- •Компетенція, права та обов’язки нотаріусів
- •Історія нотаріату україни
- •Сучасний нотаріат в україні
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Сучасний нотаріат в україні
Нотаріат України сьогодні – це така ланка юридичного механізму, в якій прийняті закони набувають реальної сили і перед якою безсилим виявляється беззаконня. Праця нотаріусів сприяє утвердженню верховенства права, а високий престиж цієї професії втілено у заповідях латинського нотаріату: „ Віддай належне Правді”, „ Радься з честю”, „ Керуйся справедливістю”, „ обмежуйся законом”, „ Працюй з гідністю”, „ Утримайся, якщо навіть найменший сумнів робить незрозумілими твої дії”, „ Дій обережно”, „ Вивчай з пристрастю”, „ Пам’ятай, що твоя місія полягає у тому, щоб не було спорів серед людей”.
Сьогодні нотаріус стоїть на шляху до перетворення в одну з ключових фігур, що стабілізує і розвиває практику належного застосування чинного законодавства. Нотаріус – це особа, якій держава делегувала свої повноваження по встановленню та захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, основними функціями якої є складання нотаріальних документів, яким громадяни чи організації бажають надати вірогідного характеру. Таким чином, розвиток системи нотаріату в Україні є одним з пріоритетних напрямків роботи Міністерства юстиції України.
На сьогодні нотаріат в Україні базується на двох типах: публічному (державному) і латинському (вільному). Сучасний нотаріат як орган безспірної юрисдикції захищає суб'єктивні права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, надаючи правочинам публічної довіри і більш доказової сили документам. Завдяки цьому нотаріальна діяльність отримала офіційне визнання від імені держави.
Нотаріат у СРСР – це система державних органів, завданням яких відповідно до Закону СРСР „ Про державний нотаріат” від 19.07.1973р. були охорона соціалістичної власності, прав і законних інтересів громадян, державних установ, підприємств і організацій, колгоспів, інших кооперативних та інших громадських організацій, укріплення соціалістичної законності і правопорядку, попередження правопорушень шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів та інших угод, оформлення спадкових прав, вчинення виконавчих написів та інших нотаріальних дій.
Для здійснення нотаріальних дій у СРСР було створено мережу державних нотаріальних контор. Нотаріальні дії у державних нотаріальних конторах вчиняли державні нотаріуси (старші державні нотаріуси, заступники старших державних нотаріусів, державні нотаріуси).
Для вчинення найбільш складних нотаріальних дій і виконання інших функцій у столиці союзної, автономної республіки, крайовому, обласному центрі одна з державних нотаріальних контор встановлювалась у якості першої нотаріальної контори.
Прийняття 02.09.1993 року Закону України „ Про нотаріат” диктувалося новими економічними умовами, в яких опинилася наша держава, ставши на шлях побудови ринкової економіки. Закон містив чимало нових положень, а саме: створення державних нотаріальних архівів, більш детальну регламентацію правового статусу нотаріуса та допущення осіб до нотаріальної діяльності, – але основним і революційним було створення інституту приватного нотаріату.
Таким чином, вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 Закону України „ Про нотаріат”, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування..
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і довіреностей, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 Закону України „ Про нотаріат”.
Протягом періоду з 1993 до 2008 року до Закону України „ Про нотаріат” неодноразово вносились зміни та доповнення, але кардинальні зміни до даного Закону внесено у 2008 році.
Одним з пріоритетних напрямків роботи Міністерства юстиції України у 2008-2010 роках є реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.
01.10.2008 Президент України підписав Закон України „ Про внесення змін до Закону України „ Про нотаріат”. Даним нормативно-правовим актом зрівняно повноваження державних та приватних нотаріусів по вчиненню нотаріальних дій (ст. 34 Закону України „ Про нотаріат”). Найголовніше: з 1 червня 2009 року набрали чинності норми даного Закону щодо оформлення спадкових прав та видачі свідоцтв про право на спадщину приватними нотаріусами.
Таким чином, зроблено перший і найсуттєвіший крок у напрямку створення єдиного нотаріату.
