
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Загальна характеристика і класифікація електричного транспорту................……………..................................5
- •2. Вимоги до тягового електрообладнання
- •3. Особливості характеристик тягових електричних двигунів постійного струму ..........................................................14
- •5. Способи перегрупування
- •6. Управління збудженням тягових
- •1 Загальна характеристика і класифікація електричного транспорту
- •Пасажирський
- •Вантажний
- •Спеціальний
- •2 Вимоги до тягового електрообладнання рухомого складу міського електричного транспорту і його класифікація
- •3Особливості характеристик тягових електричних двигунів постійного струму
- •3.1Електромеханічні характеристики двигунів послідовного збудження
- •3.2 Електромеханічні характеристики двигунів паралельного збудження
- •3.3 Електромеханічні характеристики двигунів змішаного збудження
- •4 Способи пуску тягових електродвигунів
- •4.1 Плавний реостатний пуск
- •4.2 Ступінчатий реостатний пуск
- •4.4 Енергетика пуску
- •5 Способи перегрупування тягових електродвигунів
- •5.1 Перегрупування двигунів шунтуванням тед резистором
- •5.2 Перегрупування двигунів з використанням діодів
- •5.3 Перегрупування двигунів за схемою моста
- •6. У чому особливості перегрупування двигунів шунтуванням резисторами?
- •6 Управління збудженням тягових електродвигунів
- •6.1 Процеси, що відбуваються в тед при шунтуванні обмотки збудження активним опором
- •6.2 Призначення і вибір параметрів індуктивного шунта
- •6.3 Характеристики двигунів при регулюванні їхнього магнітного потоку
- •При ослабленні збудження
- •61002, Харків, вул. Революції, 12.
- •61002, Харків, вул. Революції, 12.
3.2 Електромеханічні характеристики двигунів паралельного збудження
У цих електродвигунів паралельна обмотка збудження підключається до мережі через регульований реостат (рис. 3.5). Струм збудження пропорційний напрузі, що прикладена до обмотки збудження. При цьому магніторушійна сила практично не залежить від струму якоря, але при збільшенні струму якоря вона зменшується за рахунок реакції якоря.
Рис. 3.5 –Схема включення ТЕД паралельного збудження
Електромеханічні характеристики двигунів паралельного збудження зображені на рис.3.6. Швидкісна характеристика "жорстка" і швидкість практично не залежить від навантаження. Із збільшенням навантаження швидкість зменшується за рахунок падіння напруги на активних опорах і розмагнічуючої дії реакції якоря.
Характеристика електромагнітної сили тяги FEM = f (I) є прямою лінією, яка проходить через початок координат, тому що магнітний потік практично незмінний. Корисна сила тяги F відрізняється від FEM на значення витрат ∆F і виходять із струму холостого ходу.
Якщо прикласти до рухомого складу зовнішню силу, яка діятиме в тому ж напрямку, що й відбувається рух, то швидкість рухомого складу V та ЕРС почнуть збільшуватись. При деякій швидкості V0 ЕРС буде дорівнювати U. Струм двигуна дорівнюватиме нулю. При подальшому збільшенні швидкості ЕРС стане більшою від прикладеної напруги і струм в двигуні зміниться на протилежний.
Оскільки напрямок магнітного потоку не зміниться, то сила тяги поміняє свій знак і буде спрямована проти руху і перетвориться на гальмівну силу. Тяговий двигун при цьому автоматично перейде в генераторний режим і буде віддавати енергію в тягову мережу. Такий режим називається рекуперативним гальмуванням. При цьому двигуни гальмують рухомий склад, повертаючи електричну енергію в живлячу мережу. За рахунок такого гальмування можна зменшити витрати енергії на тягу до 20%.
Швидкісна характеристика двигуна паралельного збудження в генераторному режимі розміщена в другому квадранті, а характеристика електромагнітної сили і сили тяги - в третьому квадранті і є продовженням характеристики при роботі машини в режимі двигуна.
Рис. 3.6 - Електромеханічні характеристики ТЕД паралельного збудження
Залежність ККД η = f (I) двигуна паралельного збудження в тяговому режимі має такий же вигляд, як і у двигуна послідовного збудження. У генераторному режимі ККД це відношення відданої електричної енергії до підведеної механічної потужності. Він дорівнює нулю при струмі якоря, рівному струму паралельної обмотки і потім збільшується до максимуму при номінальних навантаженнях і далі зменшується за рахунок електричних витрат при струмах, що перевищують номінальний.
3.3 Електромеханічні характеристики двигунів змішаного збудження
Двигуни змішаного збудження мають дві обмотки: послідовну і паралельну (рис. 3.7).
Рис. 3.7 – Схема включення ТЕД змішаного збудження
При їх згідному включенні магнітні потоки обох обмоток складаються, а їх сумарна магніторушійна сила визначається як
,
(3.5)
де Іс, ωс – струм і кількість витків якірної обмотки;
Іш, ωш – стум і кількість витків шунтової обмотки.
Якщо
у виразі (3.5) позначити величину
=
І0
, то можна записати: ωс
(І + І0).
Таким чином, двигун змішаного збудження можна подати як машину з однією серієсної обмоткою, по якій тече струм якоря І і деякий додатковий струм І0.
Електромеханічні характеристики двигунів змішаного збудження зображені на рис.3.8. Для цього двигуна залежність СФ = f (І) має такий же вигляд, як у двигуна послідовного збудження з тією лише різницею, що вона зсунута від початку координат на струм І0.
Рис. 3.8 - Електромеханічні характеристики двигунів змішаного збудження
Швидкісна характеристика має приблизно такий же вигляд, як у двигуна послідовного збудження, але зміщена вліво на величину струму І0..
При струмі якоря, рівному нулю, в двигуні залишається магніторушійна сила паралельної обмотки ωш. Цей факт забезпечує автоматичний перехід у генераторний режим. При цьому струм якоря змінює свій напрямок, а струм у паралельній обмотці проходить в тому же напрямку, що й до генераторного режиму. В режимі гальмування машина працює як генератор змішаного збудження із зустрічно включеними обмотками. Тому з підвищенням гальмівного струму магнітний потік в машині буде зменшуватися, швидкість значно збільшиться і буде наближатися до нескінченності при струмі рекуперації І0 = .
При переході в генераторний режим момент змінює свій напрямок і стає гальмівним для рухомого складу. У міру збільшення струму гальмування електромагнітний момент спочатку збільшується, а потім зменшується і при струмі, який дорівнює І0 = стає рівним нулю, тому що намагнічувальна сила також рівна нулю.
Корисний момент на валу машини при гальмівному режимі більший від електромагнітного на величину втрат. У двигуновому режимі, навпаки, - електромагнітний момент більший від корисного.
Характеристика ККД як в двигуновому так і в генераторному режимах, має такий же вигляд як і в двигуна послідовного збудження. ККД дорівнює нулю в двигуновому режимі при І = Іх при гальмівному режимі при І = Іш.
Контрольні запитання:
Які двигуни застосовуються на рухомому складі міського електричного транспорту ?
Як знімається навантажувальна характеристика тягового електродвигуна постійного збудження?
Що є електромеханічними характеристиками тягових двигунів?
Які особливості мають двигуни змішаного збудження?
Яку перевагу мають двигуни послідовного збудження в порівнянні з двигунами паралельного збудження?