2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями

У здоров’ї людей та їх нормальній психофізіологічній діяльності велику роль відіграє іонізація кисню, яка надає йому високої біологічної активності. За даними С.В. Бєлова (1983), високим ступенем іонізації відзначається кисень лісів і гірських місцевостей; який є у 2-3 рази більшим, ніж кисень морський, і в 5-10 разів вищим, ніж кисень атмосфери міст. Поряд з легкими у повітрі присутні важкі іони, які є шкідливими для людей.

Підвищена концентрація важких іонів погіршує видимість, негативно впливає на дихальний процес людей, спричиняє втому. Легкі від’ємні іони сприяють покращенню серцево-судинної діяльності.

Вважають, що кількість легких іонів 25-50 шт. в 1 см³ є мінімальною для людського дихання. В дослідах лікаря І.І.Княнидина у повітрі, яке мало земний кисень, але без іонізованих молекул, кролики і морські свинки гинули.

Отже, зелені насадження поліпшують електрогігієгічні властивості атмосфери: вони приблизно в 3 рази збільшують кількість легких іонів з від’ємним зарядом. У лісовому повітрі ступінь іонізації кисню у 2-3 рази більший, ніж у морському або у повітрі над лугом і в 5-6 разів більший, ніж у міському. Ступінь іонізації залежить від породного складу, віку і повноти насадження. Водночас зазначено, що дуже великий вплив на загальний стан іонізації повітря мають кліматичні умови, погода, земне випромінювання і кількість ядер конденсації як фактор забруднення повітря.

Найбільша концентрація легких іонів спостерігається там, де лісистість території становить 35-60 %. У лісовому повітрі ступінь іонізації у 2 рази більша, ніж на відкритому просторі, що підвищує біологічну ефективність кисню

Найсприятливіший вплив на підвищення іонного режиму справляють мішані насадження. Виявляється, що виділення скипідарних парів певної концентрації позитивно позначається на збільшенні кількості легких іонів. Покращенню іонізації повітря, підвищенню в ньому кількості легких іонів сприяє чимало квітучих рослин, які виділяють у повітря леткі органічні речовини.

Знаючи ступінь і характер зміни іонізації повітря під впливом деревно-чагарникової рослинності, можна ефективніше вести озеленення, особливо в місцях масового відпочинку в санаторно-курортних зонах. Тому подальше вивчення ролі зелених насаджень у зміні іонного режиму повітря, а також впровадження в практику зеленого будівництва окремих рослин – іонізаторів – заслуговує більшої уваги як дослідників, так і виробничників.

2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин

У міському повітрі міститься велика кількість хвороботворних бактерій. Наприклад в 1 м³ повітря Парижа було виявлено в середньому за рік 4790 бактерій, тоді як у сільській місцевості – 345. Спостереженнями встановлено, що повітря парку містить бактерій у 200 разів менше, ніж повітря вулиць, що пояснюється бактерицидною, а точніше фітонцидною дією рослинності

(табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Фітонцидність дерев і чагарників

Ступінь фітонцидності	Вид деревних порід і чагарників
Найбільш фітонцидний (5 балів)	Дуб звичайний, клен гостролистий
Сильно фітонцидний (4 бали)	Береза повисла, береза пухнаста, сосна звичайна, ялина звичайна, осика, ліщина, черемха, ялівець звичайний, чорниця, малина
Середньо фітонцидні (3 бали)	Модрина сибірська, липа серцелиста, вільха чорна, кедр сибірський, горобина, карагана, жимолость татарська
Слабо фітонцидні (2 бали)	Бруслина, в’яз
Найменш фітонцидні (1 бал)	Бузина чорна, крушина

Фітонцидність проявляється в тому, що рослини виділяють леткі речовини, здатні вбивати або зменшувати розвиток хвороботворних бактерій і, таким чином, сприяти оздоровленню оточуючого людину середовища.

Необхідно зазначити, що цілющі властивості летких речовин, які виділяють рослини, використовували ще у давнину. Наприклад, Гіппократ лікував легеневі захворювання деревною смолою. Фітонцидні властивості рослин використовували у Стародавньому Египті для бальзамування померлих. У середині минулого століття багато вчених відзначили цілющі властивості сосни, ялини, дуба, берези, модрини.

Вперше описав явища фітонцидів молодий російський вчений Б.П.Токін (1936), який виявив, що окремі рослини (цибуля, часник, хрін, черемха) виділяють леткі речовини, здатні вбивати бактерії, нижчі гриби і найпростіші. Наступні дослідження дали можливість вченому підтвердити універсальність цього явища, характерного для всіх рослин.

Леткі виділення рослин вбивають таких злісних збудників хвороб людини, як туберкульозна паличка, білий і золотистий стафілококи, гемолітичний стрептокок, холерний вібріон і ін.

Н.М. Артем’єва (1955), наприклад, вивчила вплив на туберкульозну паличку Коха 500 видів рослин, які зростають на Південному березі Криму. Встановлено, що багато вічнозелених рослин, зокрема сосна кримська, сосна Монтезуми, кипарис гімалайський, кипарис вічнозелений, здатні стримувати розвиток туберкульозної палички. Четверта частина досліджуваних рослин змінювала морфологічні та біологічні властивості палички Коха. За даними Н.М. Артем’євої, найактивніше на розвиток туберкульозної палички впливали майже всі види клена і магнолії , а також кипарисові.

Заслуговують на увагу дослідження протибактеріальної активності насаджень в природних умовах, які здійснювала Е.С.Лахно (1972) у різних типах приміських лісів Києва. Бактеріальна забрудненість повітря в сосново-листяному лісі з переважанням сосни (на 80 %) була приблизно в 2 рази менша, ніж у листяному. Під впливом летких фітогенних сполук, які виділяє сосна звичайна, кількість колоній білого стафілокока зменшувалася в середньому на 60,6 %, а золотистого – на 53,6 % порівняно з контрольними даними.

Фітонциди дерев і чагарників діють на деяких комах. Наприклад, грецький горіх відлякує мух, які є носіями багатьох хвороб.

Фітонцидні властивості рослин і їх виявлення у різних метерологічних умовах необхідно брати до уваги при озелененні міських територій і, особливо, місць масового відпочинку, санаторно-курортних зон, дитячих навчальних закладів.