2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень

Міське повітря забруднюється твердими частинками, пилом, сажею, золою, аерозолями, газами, парами, димом, пилком, спорами рослин тощо. Активними забруднювачами атмосфери слід передусім вважати промислові підприємства, теплові електростанції, транспорт (р. 2.5). Встановлено, що із загальної кількості забруднень 27% надходить від електростанцій, 24,3% - від підприємств чорної металургії, 10,5% - від кольорової металургії, 15,5% - від нафтовидобутку і нафтохімії, 13,1% - від транспорту, 8,5% - від промисловості будівельних матеріалів і 1,5% - з інших джерел.

Численні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених доводять, що зелені насадження значно знижують вплив пилу і шкідливих газів на людину. Встановлено, що під деревами запиленість повітря менша, ніж на відкритій території: в травні – на 20 %, в червні – на 21,8 %, в липні – на 34,1 %, в серпні – на 27,7 % і у вересні – на 38, 7%. За весь вегетаційний період середня концентрація пилу на відкритому майданчику становила 0,9 мг/м³ повітря, а під деревами – 0,52 мг/м³, або ж на 42,2 % менше. За даними А.Бордулаєва і С. Мальцева (1977), деревні і трав’яні рослини уловлюють з повітря в середньому до 50 % пилу влітку і до 37 % – взимку.

Фільтрувальна здатність насадження пояснюється архітектонікою будови крони і листя рослин. При проходженні запиленого повітря через цей природний лабіринт відбувається своєрідна його фільтрація. Значна частина пилу затримується на поверхні листя, гілок і стовбура. При випаданні опадів вона змивається і разом з водяними радіальними потоками виноситься в каналізаційну мережу.

Пиловловлювальні властивості рослин є різними (т. 2.4, 2.5). Підтвердженням цьому служать дані досліджень пилозахисних особливостей різних порід, які свідчать, що запиленість на 1 м² поверхні листя в’яза дорівнювала 3,39 г, бузку східно-карпатського –1,61 г, липи дрібнолистої –1,32 г, клена гостролистого – 1,05 г, тополі бальзамічної – 0,55 г. Підраховано, що насадження з 400 молодих тополь затримують за літо близько 400 кг пилу. Хвойні породи, пилезахисні властивості яких зберігаються протягом усього року, в 1,5 раза більше осаджують пилу в розрахунку на одиницю маси листя, ніж листяні породи.

Таблиця 2.4

Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)

Рослина	Сумарна площа листової пластинки, м2	Загальна кіль- кість осаджено- го пилу, кг	Рослина	Сумарна площа листової пластин-ки, м2	Загальна кількість осад-женого пилу, кг
Дерева			Чагарники
Айлант Робінія В’яз шорсткий Гледичія Верба Клен польовий Тополя канадська Шовковиця Ясен звичайний Ясен зелений	208 86 223 130 157 171 267 112 124 195	24 4 23 18 38 20 34 31 27 30	Карагана Бересклет європейський Бирючина звичайна Бузина червона Лох вузьколистий Бузок звичайний Спірея Виноградовник п’ятилистий	3 13 3 8 23 11 6 3	0,2 0,6 0,3 0,4 2 1,6 0,4 0,1

Рослинність міських парків і скверів площею 1 га за вегетаційний період очищує від пилу 10 - 20 млн. м³ повітря.

Таблиця 2.5