- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
У дендрологічних садах (арборетумах), як і у ботанічних садах, здійснюється акліматизація й інтродукція деревних порід – дерев, чагарників і ліан. В окремих випадках вони входять у структуру ботанічних садів.
Дендрарії створюють, користуючись такими принципами:
еколого-типологічний (в основу покладено тип лісорослинних умов);
фітоценотичний (беруться до уваги біотичні стосунки між рослинами);
систематичний (рослини групують за родовими ознаками);
декоративний (створюють пейзажні картини).
Одним з найбагатших і найстаріших арборетумів (від лат. “арборо” - дерево) України є дендрарій УкрДЛТУ у Львові на вул. О.Кобилянської, 1 (кафедра екології та ландшафтної архітектури), закладений в кінці ХІХ ст. на території лісової школи (створена у 1874 р.). В.Тинецький, професор лісової школи, закладаючи дендрарій вважав, що він має поєднати “корисне з красивим”, а тому передбачав не лише заповнення його території різноманітними деревно-чагарниковими породами, але й продумане планування з урахуванням вимог садово-паркової архітектури.
Детальний план дендрарію розробив міський садівник А.Рерінг - відомий як творець Стрийського парку. Розгалужена система доріжок розмежувала територію дендрарію на окремі куртини. Більшість дерев і чагарників розташували вздовж доріжок, що й сьогодні дає можливість краще розглянути рослини, ознайомитися з написами на табличках. До груп рослин, близьких за родинною схожістю, підсаджували рослини з інших родин, передусім садові високодекоративні форми. Таким чином групи компонувалися за систематичним і декоративним принципами.
Справу, розпочату В.Тинецьким, продовжили професори лісової школи С.Соколовський і В.Веєдрак. Завдяки їх зусиллям в арборетумі зібрано багато екзотів: тюльпанове дерево, болотний кипарис, каштан їстивний, гікорі, горіхи чорний і сірий, бархат амурський, багряник, туя гігантська, магнолії та ін. В 1957 р. тут зареєстровано 213 порід, з яких лише 39 місцевих. Незважаючи на невелику площу дендрарію – близько 1 га, більшість дерев і чагарників розвиваються задовільно.
2.7.4. Озеленення кладовищ
Кладовища, які займають значну територію і знаходяться поблизу житлових районів, відіграють важливу роль у комплексному озелененні міста. При формуванні кладовищної зелені враховують її утилітарне значення як місця захоронення і як паркової зони після закриття кладовища. В 60-х роках, коли Личаківське кладовище було діючим, міський садівник К.Бодер спланував його як садово-парковий обєкт. У даний час воно закрите для захоронення і є архітектурно-парковим заповідником, повязаним з іменами Івана Франка, Івана Труша, Марії Конопницької та ін.
Зелень Личаківського кладовища творить суцільний зелений масив разом із зеленню Винниківського лісопарку, меморіального парку Пагорба Слави, Ботанічного саду Львівського Національного університету
Озеленення на території кладовищ представлене алеями вздовж основних доріг, захисною зеленою смугою вздовж межі кладовища, захисно-роздільними смугами між спорудами; декоративними композиціями на ділянках поховання.
Розташування насаджень повинно забезпечувати достатні провітрюваність та інсоляцію.
Алеї формують з насаджень одного виду, однак для кращої орієнтації відвідувачів бажано, щоб вони відрізнялися за породами. Класичні алеї - липові, каштанові, кленові, березові, модринові. Висаджувати живоплоти або групи чагарників на задньому плані алей не рекомендується, оскільки це погіршує орієнтацію.
Захисна зона по межі кладовища створюється з щільних посадок дерев першої та другої величин і крупних чагарників, які забезпечують досить потужний візуальний захист від зовнішнього впливу.
Головний вхід і центральну алею при строгому регулярному вирішенні оформляють найбільш урочисто, однак алею не слід перевантажувати рослинами, особливо квітами. Тут можливе розташування невеликих рабаток, партерів, квіткових груп.
Оформлення кожної ділянки поховання вирішується індивідуально залежно від традицій, а також прийнятих в даному регіоні прийомів оформлення і благоустрою місць поховань. При озелененні таких місць найбільш доцільні низькорослі форми переважно хвойних дерев і чагарників, які уособлюють траурні мотиви. Також використовують квітково-декоративні рослини в асортименті і кольорових поєднаннях за особистим смаком. В якості фону для квіткових рослин використовують квіткові грунтопокривні рослини, догляд за якими значно простіший, ніж за газоном.
