Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій

Назва обєкту	Віддаль (м) до осі стовбура дерева	Віддаль (м) до осі чагарника
Від зовнішніх стін будівель і спорід	5.0	1.5
Від осей трамвайних шляхів	5.0	3.0
Від краю тротуару і садових доріжок	0.7	0.5
Від краю проїжджої частини та бровок канав	2.0	1.0
Від опор освітлювальної мережі	4.0	-
Від підошв відкосів, терас	1.0	0.5
Від підпірної стіни	3.0	1.0
Від підземних мереж: газопровід, каналізація еплопровід водопровід, дренаж силові кабелі та кабелі звязку	1.5 2.0 2.0 2.0	- - - 0.7

Слід брати до уваги, що наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крони не більше 5 м і мають бути збільшені для дерев великого діаметру. Дерева, висаджені поблизу будинків, не повинні негативно впливати на інсоляцію житлових і громадських приміщень.

Озеленення вулиць значною мірою залежить від їх розміщення в структурі міської забудови.

На магістральних вулицях з інтенсивним рухом транспорту для кращого захисту пішоходів від вихлопних газів, пилу, шуму з обох боків проїжджої частини висаджують два ряди дерев і живопліт з чагарників. Ширина смуги при цьому не менше 6 м. На смугах шириною 7,6 м можуть висаджуватися групи дерев і чагарників з одночасною посадкою вздовж проїжджої частини.

На магістралях загальноміського значення створюють смуги завширшки не менше 25 м з щільними багатоярусними насадженнями.

Враховуючи складні екологічні умови місцезростання (загазованість, задимленість, запилення), для вуличних посадок підбирають дерева і чагарники, які мають високу фітомеліоративну ефективність.

2.7.2. Захисні смуги

Висвітлюючи особливості озеленення промислових підприємств, окремо розглянемо питання формування санітарних зон.

В цьому розділі зупинимося на характеристиці вітрозахисних смуг, які належать до насаджень спеціального призначення. Їх створюють для поліпшення вітрового режиму в містах, для захисту від снігових і піщаних заносів. Про ефективність їх дії йшлося в розділі 2.3.

Вітро- і снігозахисні смуги формують з урахуванням панівних вітрів і рельєфу місцевості. Якщо в населеному пункті переважають сильні вітри якогось одного напряму, то захисна смуга створюється поза межами забудови з цього боку. Якщо ж вітри в цій місцевості мають різний напрям, то тоді створюють захисні смуги з усіх боків міста.

Оскільки захисна смуга зменшує швидкість вітру на віддалі, яка дорівнює приблизно дванадцятикратній ширині смуги, вітрозахисні насадження мають являти собою систему паралельних зелених смуг з інтервалами між ними 150-200 м. Конструкція захисних посадок має забезпечити максимальну щільність смуги.

Вітрозахисні смуги є досить ефективними і в середині міської забудови. Наприклад, зелені смуги, розташовані перпендикулярно до основних напрямів вітру, можуть знизити швидкість вітру на вулицях, паралельних напряму вітру.

Смуги і групи дерев, розташовані перед фасадами будинків як з боку напряму вітру, так і з протилежного боку, можуть значно знизити швидкість повітряного потоку, спрямованого перпендикулярно фасаду.

Як свідчать спостереження за вітровим режимом, зелені смуги перед будинками з боку напряму вітру спрямовують потік повітряних мас, що несуться з великою швидкістю, вверх над будинком, а насадження поза будинком захищають цей простір від завихрень.

Грунтозахисні, або яружно-балкові насадження створюють на еродованих схилах. У посадках використовують рослини, які добре розмножуються вегетативним шляхом – кореневими паростками, кореневищами і відводками (псевдоакація, лох, карагана, глід, шипшина, тополя та ін.).

Водоохоронні насадження запобігають замулюванню водойм і сприяють зменшенню випаровування з поверхні води, а також зсувам з крутосхилів берегів і змиванню з них грунту в ріки та потоки. Як і у випадку з грунтозахисними насадженнями, тут віддається перевага рослинам, які добре розмножуються кореневими паростками, кореневищами і відводками (верби, робінія, карагана, лох, скумпія і т.д.).