- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
2.6.9. Колективні сади і городи
В Україні на початку 80-х років на одного міського жителя припадало 6,4 м2 садово-городніх ділянок. В 90-х роках нормативна площа садів і городів зросла до 12 м2 на одного мешканця. Все це позитивно вплинуло на розвиток придомових колекційних ділянок декоративних рослин. Багато садівників-любителів створюють розарії, сирінгарії, жоржинарії, широко займаються розведенням однорічних і багаторічних квіткових рослин.
В цілому озеленення територій колективних садів і городів нагадує озеленення присадибних ділянок. Особливо це стосується нової забудови із збільшеною площею земельної ділянки.
2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
Спортивні споруди розташовують у зелених масивах або компактно на відокремлених ділянках, які безпосередньо прилягають до парку і є його продовженням (стадіон “Україна” і Снопківський парк у Львові). Рекомендують такий баланс території спортивного комплексу, % :
Спортивні споруди:
обємні 10-20
площинні 15-25
Проїзди, пішохідні дороги,
Розвантажувальні майданчики 10-15
Господарська зона 2-5
Зелені насадження 40-50
Зелені насадження слід обовязково включати в кожну із груп спортивних споруд. Головним елементом озеленення є газони, які не лише відіграють важливу архітектурно-планувальну та санітарно-гігієнічну роль, але й можуть бути використані для розвантаження спортивних споруд у випадку екстренної евакуації глядачів.
Якщо звичайно в загальній площі зелених насаджень газони становлять до 60%, то на території спортивних споруд ними може бути зайнято (залежно від спеціалізації спортивного комплексу) до 90% ділянки.
Деревно-чагарникові групи, куртини та невеликі гаї, створювані на парковій території, покликані забезпечувати комфортні умови відпочинку, регулюючи інсоляційний режим та затишок. Ефективність затінення забезпечується за рахунок переважання доріг і алей з орієнтацією Пн-Пд, посадки дерев з крупними розложистими кронами (тополі, клени, дуби, гіркокаштан) та розташування їх з урахуванням режиму інсоляції.
Великі можливості у формуванні інсоляційного режиму мають перголи, навіси, трельяжі з щільнолистими ліанами.
При підборі рослин і їх розташуванні на території керуються такими вимогами:
рослини довкола спортивних майданчиків розташовують на такій віддалі, щоб тінь не падала на майданчик;
для створення довкола тенісних, волейбольних і баскетбольних майданчиків однобарвного фону, на якому мяч мав би різко виділятися, слід впроваджувати дерева і кущі з однаковим забарвленням листя;
слід уникати посадки дерев і чагарників, які дають велику кількість летючого насіння, особливо з наявністю пуху, а також таких, які рано скидають листя.