- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
2.6.4. Дитячі дошкільні установи
Розташовують безпосередньо поблизу житла на внутріквартальних територіях. Ділянка має бути добре освітленою, сухою, з природним стоком дощових і талих вод. Радіус обслуговування дитячих установ в містах становить 300 м, в селах – 500 м. Віддаль від будівель до червоної лінії – не менше 25 м.
Для захисту території дитячих садів і ясел від вітру, шуму, пилу по периметру створюють живу огорожу з рядових посадок дерев і чагарників, збільшують ширину смуги з боку проїздів.
Розміри земельних ділянок дитячих дошкільних установ: при місткості до 100 чол. норма на одне місце 40 м2, загальна площа 0.4 га; 100-350 чол. – відповідно 35 м2 і 1.22 га; понад 500 чол. – 30 м2 і 1.5 га. При реконструкції житлової забудови, а також в умовах прилягання дитячих дошкільних установ до лісу чи парку розміри земельних ділянок допускають зменшувати за рахунок скорочення площі їх озеленення, але не більше ніж на 25%.
Майданчики для занять дітей різних вікових груп ізолюють один від одного живоплотами. Вільно розміщені дерева мають затінювати протягом усього дня частини майданчиків, але при цьому не затіняти будівлю садів-ясел, городу, басейну. Дерева висаджують не ближче 5 м від будівель, 2 м від підземних комунікацій і 10 м від краю дороги. В південних районах створюють, як правило, нерегулярні посадки, оскільки алеї і замкнені ряди дерев і кущів сприяють застою гарячого повітря.
Ігрові майданчики для дітей молодшого віку обладнують альтанками, павільйонами, макетами, шведськими стінками. Особливе місце відводять куточкам природи. Для дітей старшого віку (3-7 років) встановлюють качелі, влаштовують город, плодово-ягідний сад, створюють плескальний басейн. На фізкультурному майданчику розташовують обладнання для лазання, стрибків, рухомих ігор.
Майданчики для дітей ясельного і старшого віку можуть блокуватися. Це дає змогу краще використовувати міжгрупові території.
Зелені насадження розташовують, виходячи із функцій, які вони виконують, – захисних, сануючих, декоративних, навчально-виховних. Крім створення комфортних умов для дітей, зелені насадження мають бути обєктом пізнання рослинного світу, його краси, формувати любов до природи.
З метою забезпечення оптимальної інсоляції приміщень садів-ясел дерева висаджують на віддалі не менше 10 м, а чагарники - не менше 5 м. У південних районах ці відстані можуть бути зменшені відповідно до 5-7 м і 2-3 м.
Захисні смуги формують по периметру території завширки 3,5-5,0 м із одного-двох рядів дерев, висаджених з інтервалом 4-5 м, доповнених живоплотом. З боку господарських майданчиків мікрорайону ширина смуги може збільшуватися до 7-10 м (2 ряди дерев і 2 смуги чагарників).
Групові ділянки також відокремлюють одна від одної стриженими живоплотами завширки 1,0-1,2 м з трьох рядів чагарника, а від проїздів і тротуарів захисною смугою завширки 5-6 м з одного ряду дерев і двох рядів живоплоту.
Ступінь озелененості садів-ясел досить висока і сягає 55-59% і більше, на одну дитину припадає 35-40 м2. Велику увагу приділяють розбивці квітників, в які вводять багаторічники (дельфініум, рудбекію, флокс метельчастий, піон, ромашку та ін.) та однорічні довгоквітучі рослини (петунію, портулак, айстру китайську, сальвію, космею та ін.). Перед головним входом розбивають регулярні квітники у вигляді рабаток і клумб, в садовій частині на фоні газону створюють із низьких рослин квіткові плями, з високих – групи. Квітники можуть займати 1,0-1,5% усієї площі. Щоб прищепити дітям трудові навички, створюють мініатюрні городи-ягідники з розрахунку 0.5 м2 на одну дитину 3-7 років.
Для захисту майданчиків тихого відпочинку від шуму та надмірної інсоляції навколо них, особливо з південного боку, висаджують дерева з густою кроною (дуб, липу, каштан, клен, явір, платан), а також високі чагарники на віддалі 0.5-1.0 м від краю майданчика. Крім того, влаштовують перголи з вюнкими рослинами.
При формуванні зелених насаджень беруть до уваги такі особливості, як масштабність, декоративність і корисність. Масштабність проявляється в посадці на території саду-ясел дерев І-ІІ величин (дуб звичайний, клен гостролистий, каштан і т.д.). Декоративність забезпечується використанням красивоквітучих рослин, а також рослин з декоративним листям, кроною, корою, плодами. Корисність озеленення полягає в раціональному використанні фітонцидних, тонізуючих, повітроочищуючих властивостей рослинного покриву. Все це в комплексі створює здорове і естетичне середовище для дітей.
Для дітей ясельного і молодшого дошкільного віку передбачені групові майданчики, розміри яких залежать від вікової категорії дітей: від 1 до 2 років - 100 м2, від 2 до 3 років - 150 м2, від 3 до 4 років - 180 м2. Ці майданчики знаходяться близько від приміщення і мають з ним безпосередній звязок через навіси, призначені для денного сну та ігор дітей на свіжому повітрі.
Для дітей дошкільного віку (4-7 років) створюють тематичні і спеціалізовані за видами діяльності майданчики, розміри яких 220 м2 (рис. 2.31). Для цієї вікової категорій прийнятий такий набір майданчиків:
“транспортні” - для вивчення правил руху;
“театральні” - для сюжетно-рольових ігор;
“пригодницькі” - для рухомих ігор.
Особливе місце відведене для спеціалізованих майданчиків: фізкультурних, студійних, біологічних тощо. Всі вони обєднані системою озеленення, яка для кожної групи майданчиків передбачає свої прийоми і елементи озеленення: стрижені стіни і бордюри, перголи, трельяжі і альтанки, обвиті вюнкими ліанами. При підборі рослин для озеленення слід запобігти використання отруйних і колючих.
