2.5.2. Міські сади і сквери

Міський сад – структурний елемент системи озеленення міста – призначений для короткочасного відпочинку населення. Обмежена площа (від 2 до 6 га) і розташування в системі житлових районів або центру міста не допускають широку номенклатуру функціональних зон. Головні входи в сад влаштовують у місцях концентрації пішоходів. Баланс території наведений в т. 2.31.

За характером використання міські сади можуть бути прогулянковими і видовищними (р. 2.19).

Таблиця 2.31

Баланс території міських садів, %

Функціональні елементи	Міський сад
	Прогулянковий	При видовищних спорудах	Прогулянковий з видовищними елементами
Зелені насадження Доріжки і площадки Садові споруди	70 29 1	65 31 4	45 40 15

Міські сади для прогулянок, що межують з міськими вулицями і площами, часто використовують для транзитного руху пішоходів. У цьому випадку їх планувальна структура повинна будуватися з урахуванням напрямку і величини пішохідних потоків. Основними елементами такого саду є головна алея, яка зєднує всі площі і споруди і достатня за шириною для руху двох зустрічних потоків (ширина однієї смуги руху 0,75 м).

Сади при видовищних спорудах можуть розташовуватися всередині квартальної забудови і, на відміну від прогулянкових, не мати спільних меж з вулицями і площами. Їх планувальну структуру слід вирішувати у вигляді своєрідного відкритого фойє для глядачів. Тому напрямок алей і розташування площадок потрібно повязувати з основними входами видовищних споруд. Пропускну здатність таких садів слід розраховувати з урахуванням ємності споруд. Транзитний рух пішоходів тут має бути виключеним.

Сади житлових районів призначені для періодичного відпочинку в природному оточенні населення даного району (р. 2.20, 2.21). Планувальна організація території такого саду повинна задовільняти потреби населення в різних видах відпочинку, забезпечувати пішохідний звязок найкоротшим шляхом з громадським центром, зупинками громадського транспорту, місцями праці. Пішохідну доступність саду слід приймати від 0,75-1,2 км (з урахуванням кліматичних підрайонів). Площа саду без спортивного комплексу повинна становити не менше 3 га з розрахунку 5-7 м²/жит. (на І чергу) і 8-11 м²/жит. (на перспективу).

Рекомендують такі співвідношення функціональних зон і територій саду житлового району, %:

Зона активних видів відпочинку і розваг 15-20

Зона прогулянок і тихого відпочинку 80-85

Зелені насадження 70-73

Доріжки і майданчики 27-24

Споруди 3

Міджквартальні сади при житлових комплексах являють собою озеленені території, розташовані в радіусі не більше 500 м від житлових будинків, площею не менше 1 га, призначені для проведення щоденного вільного часу за місцем проживання. Спостерігається тенденція організації садів спортивної спеціалізації. На їх території повинні бути створені умови для занять фізкультурою і спортом, спортивних ігор, проведення навчально-тренувальних занять.

Озеленені спортивно-ігрові центри житлового комплексу призначаються для ігор і спортивних занять дітей і підлітків, а також одиночної і сімейної фізкультури. Їх розташовують у радіусі 300-500 м від житла і 200-300 м від шкіл. Рекомендують такий приблизний склад елементів спортивно-ігрового центру на 24 тис. жителів площею, м²:

Футбольне поле 110

Поле для вільних ігор 1000

Тематична площадка для ігор дітей 7-12 років 1800

Майданчик для ігор з водою 250

Майданчик для ігор з піском 250

Майданчик з гірками 150

Ігрові майданчики для дітей 4-6 років 400

Ігровий майданчик для дітей 3-4 років 150

Майданчик з каруселями 150

Мощені і асфальтовані майданчики для ігор 80+80+250

Озеленені майданчики, захисні зелені смуги, доріжки 3000-5000

Сквери – це зелені насадження на площі чи вулиці, які відіграють архітектурно-декоративну роль і використовуються для короткотривалого відпочинку (рис. 2.22). Влаштовуючи сквери на території міста, можна більш рівномірно розмістити зелені насадження, одержати швидкий декоративний і санітарно-гігієнічний ефект. Залежно від функціонального призначення сквери поділяють на найбільш типові групи: тихого відпочинку і прогулянок, меморіальні, історико-архітектурні, музичні, розважальні, виставкові (квітів, скульптури і т.д.), декоративні (без відпочинку), інформаційні (з алеями і без алей), розмежовувальні, ігрові (дитячі, молодіжні).

Англійське слово “сквер”, як ми вже довідалися з історії озеленення, виявилося містким і однозначним: це громадський сад. Вживане в українській мові слово “сад” більше стосується зелених насаджень обмеженого призначення (навчальних закладів, дошкільних установ, лікарень, приватних), спеціального (ботанічні, зоологічні, дендрологічні) та плодово-ягідних.

За розташуванням в міській забудові сквери поділяються на дві групи:

сквери на площах, які можуть займати всю їх територію або частину. Вони вирішуються компактно або розчленовано;

сквери на вулицях, які можна розташовувати між проїжджими частинами або будинками, перед окремими будівлями (т. 2.32).

Таблиця 2.32