- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
Типи паркових освітлювальних установок
Об’єкти освітлення |
Типи освітлювальних установок |
Потужність ламп, Вт |
Головні площі Основні алеї, дороги Паркові будівлі і павільйони Пам’ятники, скульптура Атракціони
Малі форми архітектури (навіси, альтанки, стінки) Тераси, площадки для відпочинку, другорядні алеї Фонтани, басейни, каскади
Дерева, чагарники
Квітники, газони |
Ліхтарі заввишки 25-35 м Ліхтарі заввишки 5-10 м Прожектори Прожектори Прожектори, аплікативні світи-льники, гірлянди ламп Дзеркальні лампи, прожектори, аплікативні світильники Ліхтарі заввишки 2,5-4,5 м, торшери заввишки 1,5-1,8 м Прожектори, дзеркальні лампи Прожектори, дзеркальні лампи Торшери заввишки 0.6-1.8 м |
12000-20000 400-1000 500-3000 500-1000 300-3000 75-300 300-500
250-400 100-150 500-1000 200-300 350-1000 75-300 100-150 |
Теплопостачанням парку вирішується подача тепла до будівель і споруд цілорічного функціонування для опалення, вентиляції і гарячого водопостачання.
Радіофікацію і телефонізацію парку проектують відповідно до будівельних вимог, при цьому:
радіофікуються спортивні комплекси і споруди, водні станції, пляжі, приміщення і майданчики культурно-масових заходів;
телефонним зв’язком забезпечуються об’єкти адміністративно-господарського, комунального, спортивного і культурно-побутового обслуговування;
проводку по території парку проектують кабельною.
2.5.1.5. Паркові споруди, малі архітектурні форми
Масовий характер відвідування парків при розмаїтті рекреаційних процесів змушує розташовувати в них значну кількість споруд, малих форм архітектури і предметів обладнання, які активно впливають на вирішення багатьох функціональних, інженерних і естетичних завдань і часто визначають якість усього паркового ансамблю. Значення паркових споруд і малих форм особливо велике на початкових стадіях формування ландшафту паркової території. Озеленені трельяжі і перголи можуть компенсувати неповноцінність молодих насаджень, а комплекси ігрових і спортивних площадок в поєднанні з павільйонами дають можливість організувати простір для найбільш масових видів відпочинку.
Паркові споруди поділяють на об’ємні і площинні. До об’ємних належать багатозальні будівлі, павільйони, монументи, мости; до площинних – видові, ігрові та спортивні майданчики, стадіони, басейни. Склад і кількість споруд визначаються завданням на проектування, яке бере до уваги призначення, величину і природний характер парку. Їх розрахунок слід здійснювати після розподілу відвідувачів за функціональними зонами парку. Приблизний склад споруд для ПкіВ середньої величини, їх місткість і площа наведені в т. 2.29.
Таблиця 2.29
Склад та місткість споруд
Споруди |
Кількість, шт. |
Одночасна місткість, чол. |
Площа, м2 |
Концертний зал Відкрита естрада Кінолекторій Читальний зал Малий планетарій Танцювальна веранда Виставковий павільйон Павільйон настільних ігор Біліардна на 2 столи Тир (50 м) Площадки для настільного тенісу (5х10 м) Майданчики для волейболу (9х18 м) Майданчики для баскетболу (14х26 м) Майданчики для городків (15х30 м) Майданчики для тенісу (20х40 м) Майданчики для бадмінтону (6.1х13.4) Спортивний павільйон База прокату інвентаря Дитяча естрада Дитяча читальня Дитяча ігротека Павільйони для занять дітей База прокату дитячого інвентаря Крупні атракціони Дрібні атракціони Альтанки Заклади харчування (ресторан, кафе) Туалети Адміністративно-господарські заклади |
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4
2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 10 20 8 - 5 |
800 500 500 75 - 200 50 - 4 - 8-16 24
24 4-12 4-8 4-8 - - - - - - - - - - 250 100 |
800 500 500 150 150 500 400 200 100 300 200
720 1100 900 1600 400 1000 400 200 180 200 300 150 3000 1000 250 650 150 1500 |
ВСЬОГО |
|
|
17500 |
При організації в парку громадського харчування для відпочиваючих бажано використовувати можливості сусідньої з нею мережі громадського харчування – столових, кафе, ресторанів. Якщо така можливість відсутня (заміські парки), передбачається будівництво кафе-їдалень із кількістю посадкових місць з розрахунку одночасного забезпечення 12% відпочиваючих при шестиразовій посадці (на першу чергу) і 16% при п’ятиразовій посадці (на перспективу).
Паркові споруди бажано групувати в комплекси і розміщувати відповідно до функціональних зон території. Об’ємні споруди краще будувати на підвищених, а площинні – на понижених ділянках рельєфу паркової території. Деякі паркові споруди розміщують нижче поверхні землі з обваловуванням або врізкою їх в схил. Такий прийом дає змогу зменшити кількість видимих споруд, збагатити мікрорельєф паркової ділянки, створити ефект незвичайності обстановки.
Паркові споруди повинні бути співрозмірними людині, підпорядковуватися композиції озеленених просторів і тільки у виключних випадках домінувати над ними. Їх вертикальні розміри не повинні перевищувати 1/3-2/3 висоти оточуючої деревної рослинності (Н). Виключенням можуть бути композиційні домінанти, висота яких становитиме 1/4 Н. Горизонтальні розміри споруд не повинні перевищувати розмірів основних природних елементів пейзажної картини, що формується.
Паркові об’ємні споруди мають бути оригінальними за формою і простими за конструкцією, відрізнятися гармонійними пропорціями, чітким силуетом і виразним кольоровим вирішенням.
Малі форми архітектури разом з елементами інженерного благоустрою і предметами обладнання включають близько ста найменувань. За призначенням їх поділяють на функціональні групи, кожна з яких має свої характерні особливості (т. 2.30).
Таблиця 2.30
