- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
Містобудівельна класифікація ботанічних садів
Типи садів за переважаючим профілем діяльності* |
Розташування |
Розміри території, га |
Розподіл території, зон, % від загальної площі |
|||
Науково-дослідна |
Експеримен-тально-виробнича |
Природна рослинність із заповідним або вільним використанням |
Відвідуваність |
|||
Науково-дослідні і експериментальні з напрямком: природоохоронним
сільськогосподарським озеленювальним |
На межі міста
Міжміська територія Приміська зона На межі міста |
30-100
100-300 і більше -“- 30-100 |
20-40
10-20
40-50 10-20 |
60-80
20-30
50-60 80-90 |
-
50-60
20-40 - |
Епізодична
-“-
-“- періодична |
Учбово-допоміжні: університетів
спеціалізованих вузів і технікумів |
Місто, на межі міста На межі міста, селища |
До 30
До 30, 30-100 |
10-20
20-25 |
80-90
75-80 або відсутня |
-
відсутня або 75-80 |
Періодична, щоденна Епізодична, періодична |
Культурно-просвітницькі |
Місто |
До 30, 30-100 |
5-10 5-10 |
90-95 75-80 |
10-20 |
Епізодична, періодична, щоденна |
* Поділ умовний, так як переважання одного з профілів може змінюватися залежно від загального напрямку в розвитку господарства, державного замовлення та інших причин.
Таблиця 2.24
Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
Підзони |
Режим відвідування |
Види маршрутів |
Категорія доріг |
Елементи благоустрою |
Прийоми архітектурно-планувальної організації |
Експозиційна зона (40-70% території) |
|||||
Ботанічних експозицій |
Необмеже-ний, інтенсивний |
Оглядовий, локальний, тематичний, сезонний |
Транспортні прогулянкові, пішохідні магістральні алеї, доріжки, підїзди службового призначення |
Навіси від дощу та інші елементи благоустрою, малі архітектурні форми, паркові меблі, підпірні стінки та ін. |
Регулярний, вільний, комбінований |
Неекспозиційних територій |
Необмеже-ний |
Прогулянковий |
Те саме |
Інформаційний центр, музей, лекторій, екскурсбюро, облад-нання площадок, малі архітектурні форми і т.д. |
Регулярний, комбінований |
Захищених територій |
-“- |
-“- |
Транспортні прогулянкові, підїзди службового призначення |
Навіси від дощу, малі архітектурні форми |
Вільний |
Експозицій закритого грунту |
Обмежений |
Незалежна локальна система |
|
Експозиційні оранжереї |
Відповідно до принципу композиції |
Науково-дослідна зона (20-40% території) |
|||||
Експериментальних, дослідних, селекційних ділянок |
Суворо обмежений |
Спеціалізовані |
Дороги і підїзди службового призначення |
Лабораторні корпуси, лекторій, бібліотека, гербарій, теплиці, вегетаційний будино-чок, метеостанція |
Переважає регулярний, можливий комбінований |
Інтродукційних, колек-ційних ділянок і розсадників |
Суворо обмежений |
Спеціалізовані |
Дороги і підїзди службового призначення |
- |
Переважає регулярний, можливий комбінований |
Закритого грунту |
Те саме |
-“- |
- |
- |
- |
Науково-виробнича зона (10-20% території) |
|||||
Адміністративно-господарська |
Обмежений |
- |
Дороги і підїзди службового призначення |
Оранжереї (фондові, колекцій-ні, експериментальні, каран-тинні) |
Регулярний |
Виробнича, розсадники |
Суворо обмежений |
- |
Те саме |
Адміністративно-господарський корпус, гаражі, склади |
Залежності від місцевих умов |
Заповідна зона* |
|||||
|
-“- |
Оглядовий, спеціалізований |
Пішохідні дороги |
- |
- |
* Величина території не регламентується; може входити до складу експозиційної або науково-дослідної зони.
2.5.1.3. Організація паркових доріг, алей, площадок
Паркова дорожно-стежкова мережа повинна забезпечити зручність пересування відвідувачів по території, доступність всіх паркових елементів, швидку і зручну трансформацію і відповідність вимогам експлуатації парку.
Пішохідні зв’язки рекомендується передбачати з урахуванням пропуску необхідної кількості відвідувачів в основних напрямках та їх нерівномірного розподілу залежно від пішохідної доступності об’єктів (т. 2.25). Пішохідні зв’язки повинні сприяти пересуванню відвідувачів по можливо найкоротших маршрутах парку.
Таблиця 2.25