Розподіл території дитячих парків за видом використання, %

Території	При нормі паркової території, м2/чол.
	100	60
Спортивні майданчики Закриті приміщення Ігрові площадки Дороги й алеї Газони Відкриті простори під деревами	10 5 20 8 27 30	3 1.5 15-18 3 21-23 14

Планувальна структура дитячого парку передбачає формування спеціального середовища для відпочинку і пізнавальної діяльності дітей.

Меморіальні парки. Призначення таких парків – відзначення видатних подій чи осіб, які відіграють роль у житті народу. Меморіальні садово-паркові масиви можна створювати на історично обумовленій (яка містить або й не містить памятні меморіальні обєкти) або ж на довільно вибраній території.

Архітектурно-планувальне завдання проектування меморіальних парків і комплексів вимагає: по-перше, створення архітектури адекватного ідейного змісту; по-друге, використання “середовищного” підходу до проектування (об’єкт у середовищі); по-третє, ансамблевість меморіальної споруди; по-четверте, збереження дійсності предметно-просторового середовища пам’ятної події (природних форм ландшафту, історичних будівель, споруд і техніки тощо).

Головна функціональна зона парку – експозиційна. Маршрути можуть проектуватися як за замкненим, так і за лінійним принципами. Основні елементи розташовуються ближче до вхідної зони і домінують у ландшафті. Елементи, які використовують для масових заходів, – ритуальних мітингів, літературних читань – розташовують компактно стосовно один одного, щоб створити умови для масових заходів. За межами основної експозиції, не порушуючи характеру основної зони, планування має вільний пейзажний вигляд.

Створення меморіальних парків вимагає вирішення особливих ідейних і композиційних завдань, а тому важливо визначити місце об’єкта, який проектується, в містобудівельній ієрархії та його планувальну структуру (т. 2.21).

Таблиця 2.21

Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів

Архітектурно-планувальна характеристика	Розташування в системі розселення	Ієрархічний рівень містобудівельної організації	Приклади
Меморіальний обєкт	Локальна ділянка в місті, населено-му пункті і на межі сельбищної території	Планувальний район, загальноміський, міжсельбищний, унікальний	Памятник, мемо-ріальний знак, братська могила, скульптурна група
Архітектурно-планувальний або скульптурний ансамбль	Локальна ділянка в місті, населено-му пункті і на межі сельбищної території	Загальноміський, міжсельбищний, унікальний	Піскаревське кладовище (С.-Петербург), Пагорб Слави (Мінськ, Львів)
Меморіально-парковий або музейно-меморіальний ансамбль	Розвинута плану-вальна структура в місті і на міжсельбищній території	Загальноміський, міжсельбищний, унікальний	Марсове поле, Бабин Яр (Київ) та ін.
Меморіально-парковий або меморіально-лісопарковий комплекс, музей-но-меморіальний комплекс	Розвинута плану-вальна структура в місті, населено-му пункті і на міжсельбищній території	Загальноміський, міжсельбищний, унікальний	Ясна Поляна, Історичний буль-вар (Севастополь)
Меморіальні ландшафтно-планувальні комплекси	Розвинута ланд-шафтно-плану-вальна структура на міжсельбищній території	Унікальний	Михайловсько-Тригорське, Бородінське поле, Хатинь

Планувальна структура меморіальних об’єктів залежить від їх величини, розташування, змісту і розподіляється наступним чином:

Зона парку	Ємність	Розмір площі, м2
Меморіальна зона: під час мітингів після мітингів	2000-3000 100-130	500-5000
Зона огляду		100-300
Площа покладання вінків		25-100
Площа з твердим покриттям для проведення: мітингів лекцій		1.0 2.0
Те саме, для екскурсій і покладання вінків		2.0
Територія для прогулянок і відпочинку		3.0

У меморіальних парках поєднані архітектура, скульптура, монументальний живопис і садово-паркове мистецтво. Вся оточуюча обстановка має створювати відповідний настрій – урочистості, смутку чи радості.

Парки-виставки. Призначені для організації виставок місцевого значення або тематичних міжнародних виставок.

Великою популярністю користуються експозиції різних творів образотворчого мистецтва. Особливе місце займають виставки квітів і кращих зразків садово-паркового мистецтва: альпійські гірки, топіарні форми, бонсаї, килимові бордюри. Це можуть бути виставки досягнень науки і техніки, а також господарські.

Виділяють такі функціональні зони із співвідношенням площ, %: експозиційна – 40-60; клубної, музейної і науково-методичної роботи – 10-20; відпочинку і громадського обслуговування – 15-30; адміністративно-господарська – 2-10. Як правило, парки-виставки – це ансамблі, які синтезують твори архітектури і садово-паркового мистецтва, де тісно пов’язані архітектура і природа.

Етнографічні парки. Це парки-музеї народної творчості, побуту, архітектури. Вони покликані забезпечити довговічність цінних етнографічних обєктів і водночас пропагувати народні традиції. Можуть бути розташовані в місті, на його околиці, у приміській зоні і на міжміській території. Залежно від цього перебування в них відвідувачів коливається від 1-2 год до 2-3 діб. У парках тривалого перебування влаштовують кемпінги, мотелі, обєкти харчування, місця відпочинку в лісі або біля води, відкриті естради.

В умовах внутріміського розміщення бажане прилягання етнографічного парку до транспортних вузлів і магістралей. Транспортна доступність від 1-1,5 до 3-7 год. Розміри території 15-50, 50-100 і більше 100 га.

Територія етнографічного парку має функціональні зони, які розподіляються таким чином, %: експозиційна – 40-70, науково-методична – 2-5, обслуговування – 10-20, відпочинкова – 10-20, адміністративно-господарська – 3-10 га.

Організація паркового ландшафту базується на відповідності його місцевим природним умовам, а архітектура споруд підпорядкована історико-культурному стилю парку і його експонатам. Наприклад, у Львівському музеї народної архітектури і побуту окремі етнографічні райони Західної України розташовані в таких елементах ландшафту, які відповідають рельєфу цих країв: Бойківщина і Гуцульщина – в горбистих куточках парку, а Полісся – на рівнинному плато.

Зоологічні парки. Призначені для проведення акліматизаційних робіт з представниками фауни та природничо-пізнавальної діяльності і екологічного виховання населення.

Функціональне зонування території зоопарків відображає їх комплексний характер (т. 2.22).

Таблиця 2.22