- •Розділ 2. Озеленення в ландшафтно-планувальній організації населених місць
- •2.1. Соціально-екологічні передумови озеленення
- •2.1.1. Дерево – соціально значущий елемент поселення
- •2.1.2. Урбанізація й озеленення
- •2.1.3. Містобудівельна й архітектурно-художня функції зелених насаджень
- •2.1.4. Рекреаційна функція зелених насаджень
- •2.1.5. Екологічна функція зелених насаджень
- •2.1.5.1. Роль зелених насаджень у формуванні фітоклімату
- •Альбедо деяких поверхонь (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.2. Роль зелених насаджень у киснезбагаченні і регулюванні складу со2
- •Накопичення лісовими формаціями нетто-продукції сухої речовини і виділення кисню (за Молчановим, 1973)
- •2.1.5.3. Фільтрувальна здатність зелених насаджень
- •Кількість пилу, осадженого листяною поверхнею дерев і чагарників різних порід (за Гороховим, 1991)
- •Кількість пилу, яка осідає на 1 м2 грунту і затримується 1 м2 листової поверхні (за Гороховим, 1991)
- •2.1.5.4. Газозахисні властивості зелених насаджень
- •Газопоглинальна здатність деревних рослин та середня відносна стійкість до газопилових викидів (за Вергелес, 2000)
- •2.1.5.5. Іонізація повітря зеленими насадженнями
- •2.1.5.6. Фітонцидні властивості рослин
- •2.1.5.7. Шумопоглинальна властивість зелених насаджень
- •2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення
- •2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць
- •2.2.2. Проект районного планування
- •2.2.3. Генеральний план міста
- •2.2.4. Проект детального планування (пдп)
- •2.2.5. Проект забудови
- •2.2.6. Система озеленення в містах
- •2.2.7. Перспективне планування озеленення
- •2.3. Тематика проектування і проектні матеріали
- •2.3.1. Тематика та категорії об’єктів озеленення
- •2.3.2. Процес проектування обєкта озеленення
- •2.3.2.1. Передпроектний період
- •2.3.2.2. Склад і зміст проекту
- •2.3.2.3. Проектування і формування паркового ландшафту
- •2.4. Нормативна база проектування об’єктів озеленення
- •Норми озеленення території міської забудови, м2/мешканців.
- •Співвідношення елементів території
- •Розподіл типів посадок у насадженнях загального користування
- •Кількісні показники елементів озеленення для насаджень
- •Площі, зайняті різними елементами озеленення для різних природних зон України, в обєктах зеленого будівництва,
- •2.5. Насадження загального користування
- •2.5.1. Парки
- •Характеристика паркових споруд
- •Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
- •Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
- •Розподіл відвідувачів по території зоопарку
- •Містобудівельна класифікація ботанічних садів
- •Планувальна організація багатофункціонального ботанічного саду
- •Розподіл відвідувачів за зонами пішохідної доступності
- •Ширина паркових алей і доріг
- •Типи паркових освітлювальних установок
- •Склад та місткість споруд
- •Функціональні групи архітектурних форм та їх характеристика
- •2.5.2. Міські сади і сквери
- •Баланс території скверів, %
- •2.5.3. Бульвари і набережні
- •2.6. Насадження обмеженого користування
- •2.6.1. Насадження житлових районів і мікрорайонів
- •2.6.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ
- •2.6.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл
- •Розміри земельних ділянок загальноосвітніх шкіл
- •2.6.4. Дитячі дошкільні установи
- •2.6.5. Насадження на ділянках вищих навчальних закладів
- •2.6.6. Озеленення територій лікарень
- •2.6.7. Зелені насадження на території санаторіїв, будинків відпочинку і дитячих таборів
- •2.6.8. Насадження при житлових будинках садибної забудови
- •2.6.9. Колективні сади і городи
- •2.6.10. Озеленення територій спортивних споруд і комплексів
- •2.6.11. Озеленення промислових територій
- •2.7. Насадження спеціального призначення
- •2.7.1. Вуличні насадження
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель та до інженерних комунікацій
- •2.7.2. Захисні смуги
- •2.7.3. Дендрологічні сади (арборетуми)
- •2.7.4. Озеленення кладовищ
Розподіл території дитячих парків за видом використання, %
Території |
При нормі паркової території, м2/чол. |
|
100 |
60 |
|
Спортивні майданчики Закриті приміщення Ігрові площадки Дороги й алеї Газони Відкриті простори під деревами |
10 5 20 8 27 30 |
3 1.5 15-18 3 21-23 14 |
Планувальна структура дитячого парку передбачає формування спеціального середовища для відпочинку і пізнавальної діяльності дітей.
Меморіальні парки. Призначення таких парків – відзначення видатних подій чи осіб, які відіграють роль у житті народу. Меморіальні садово-паркові масиви можна створювати на історично обумовленій (яка містить або й не містить памятні меморіальні обєкти) або ж на довільно вибраній території.
Архітектурно-планувальне завдання проектування меморіальних парків і комплексів вимагає: по-перше, створення архітектури адекватного ідейного змісту; по-друге, використання “середовищного” підходу до проектування (об’єкт у середовищі); по-третє, ансамблевість меморіальної споруди; по-четверте, збереження дійсності предметно-просторового середовища пам’ятної події (природних форм ландшафту, історичних будівель, споруд і техніки тощо).
Головна функціональна зона парку – експозиційна. Маршрути можуть проектуватися як за замкненим, так і за лінійним принципами. Основні елементи розташовуються ближче до вхідної зони і домінують у ландшафті. Елементи, які використовують для масових заходів, – ритуальних мітингів, літературних читань – розташовують компактно стосовно один одного, щоб створити умови для масових заходів. За межами основної експозиції, не порушуючи характеру основної зони, планування має вільний пейзажний вигляд.
Створення меморіальних парків вимагає вирішення особливих ідейних і композиційних завдань, а тому важливо визначити місце об’єкта, який проектується, в містобудівельній ієрархії та його планувальну структуру (т. 2.21).
Таблиця 2.21
Містобудівельна класифікація меморіальних об’єктів
Архітектурно-планувальна характеристика |
Розташування в системі розселення |
Ієрархічний рівень містобудівельної організації |
Приклади |
Меморіальний обєкт |
Локальна ділянка в місті, населено-му пункті і на межі сельбищної території |
Планувальний район, загальноміський, міжсельбищний, унікальний |
Памятник, мемо-ріальний знак, братська могила, скульптурна група |
Архітектурно-планувальний або скульптурний ансамбль |
Локальна ділянка в місті, населено-му пункті і на межі сельбищної території |
Загальноміський, міжсельбищний, унікальний |
Піскаревське кладовище (С.-Петербург), Пагорб Слави (Мінськ, Львів) |
Меморіально-парковий або музейно-меморіальний ансамбль |
Розвинута плану-вальна структура в місті і на міжсельбищній території |
Загальноміський, міжсельбищний, унікальний |
Марсове поле, Бабин Яр (Київ) та ін. |
Меморіально-парковий або меморіально-лісопарковий комплекс, музей-но-меморіальний комплекс |
Розвинута плану-вальна структура в місті, населено-му пункті і на міжсельбищній території |
Загальноміський, міжсельбищний, унікальний |
Ясна Поляна, Історичний буль-вар (Севастополь) |
Меморіальні ландшафтно-планувальні комплекси |
Розвинута ланд-шафтно-плану-вальна структура на міжсельбищній території |
Унікальний |
Михайловсько-Тригорське, Бородінське поле, Хатинь |
Планувальна структура меморіальних об’єктів залежить від їх величини, розташування, змісту і розподіляється наступним чином:
Зона парку |
Ємність |
Розмір площі, м2 |
Меморіальна зона: під час мітингів після мітингів |
2000-3000 100-130 |
500-5000 |
Зона огляду |
|
100-300 |
Площа покладання вінків |
|
25-100 |
Площа з твердим покриттям для проведення: мітингів лекцій |
|
1.0 2.0 |
Те саме, для екскурсій і покладання вінків |
|
2.0 |
Територія для прогулянок і відпочинку |
|
3.0 |
У меморіальних парках поєднані архітектура, скульптура, монументальний живопис і садово-паркове мистецтво. Вся оточуюча обстановка має створювати відповідний настрій – урочистості, смутку чи радості.
Парки-виставки. Призначені для організації виставок місцевого значення або тематичних міжнародних виставок.
Великою популярністю користуються експозиції різних творів образотворчого мистецтва. Особливе місце займають виставки квітів і кращих зразків садово-паркового мистецтва: альпійські гірки, топіарні форми, бонсаї, килимові бордюри. Це можуть бути виставки досягнень науки і техніки, а також господарські.
Виділяють такі функціональні зони із співвідношенням площ, %: експозиційна – 40-60; клубної, музейної і науково-методичної роботи – 10-20; відпочинку і громадського обслуговування – 15-30; адміністративно-господарська – 2-10. Як правило, парки-виставки – це ансамблі, які синтезують твори архітектури і садово-паркового мистецтва, де тісно пов’язані архітектура і природа.
Етнографічні парки. Це парки-музеї народної творчості, побуту, архітектури. Вони покликані забезпечити довговічність цінних етнографічних обєктів і водночас пропагувати народні традиції. Можуть бути розташовані в місті, на його околиці, у приміській зоні і на міжміській території. Залежно від цього перебування в них відвідувачів коливається від 1-2 год до 2-3 діб. У парках тривалого перебування влаштовують кемпінги, мотелі, обєкти харчування, місця відпочинку в лісі або біля води, відкриті естради.
В умовах внутріміського розміщення бажане прилягання етнографічного парку до транспортних вузлів і магістралей. Транспортна доступність від 1-1,5 до 3-7 год. Розміри території 15-50, 50-100 і більше 100 га.
Територія етнографічного парку має функціональні зони, які розподіляються таким чином, %: експозиційна – 40-70, науково-методична – 2-5, обслуговування – 10-20, відпочинкова – 10-20, адміністративно-господарська – 3-10 га.
Організація паркового ландшафту базується на відповідності його місцевим природним умовам, а архітектура споруд підпорядкована історико-культурному стилю парку і його експонатам. Наприклад, у Львівському музеї народної архітектури і побуту окремі етнографічні райони Західної України розташовані в таких елементах ландшафту, які відповідають рельєфу цих країв: Бойківщина і Гуцульщина – в горбистих куточках парку, а Полісся – на рівнинному плато.
Зоологічні парки. Призначені для проведення акліматизаційних робіт з представниками фауни та природничо-пізнавальної діяльності і екологічного виховання населення.
Функціональне зонування території зоопарків відображає їх комплексний характер (т. 2.22).
Таблиця 2.22
