2.2. Ландшафтно-планувальні особливості озеленення

2.2.1. Загальні поняття про планування населених місць

Головним завданням містобудування є створення оптимальних умов для життя і праці населення. Одним із основних засобів оптимізації цих умов є озеленення. Тому воно є частиною загальних містобудівельних заходів із планування і забудови міст і селищ.

У визначенні розмірів озеленених територій провідну роль відіграє показник чисельності населення. За цим показником міста поділяють на дуже крупні (понад 500 тис. чол.), крупні (250-500 тис. чол.), великі (100-250 тис. чол.), середні (50-100 тис.), малі (50 тис.); селища – на крупні (понад 10 тис.), великі (5-10 тис.), малі (до 3 тис. чол.).

Існує чотири містобудівельних етапи або стадії проектування: 1) проект районного (або регіонального) планування; 2) проект планування міста, або генеральний план; 3) проект детального планування будь-якої частини міста або населеного пункту (наприклад, житлового району із мережею вулиць); 4) проект забудови міської території житлових мікрорайонів, магістралей, площ, громадських центрів. У подальшому ведеться проектування окремих обєктів.

Для малих міст і селищ приймають більш спрощений характер проектування. В таких випадках розробляють узагальнену схему районного планування і генплан суміщають з проектом детального планування.

2.2.2. Проект районного планування

Його розробляють з урахуванням комплексу природних факторів, дотримуючись економічних, технічних, архітектурно-планувальних і санітарно-гігієнічних вимог і такого порядку проектування:

1. складається техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) районного планування, в якому виявляють перспективи розвитку продуктивних сил району, дають пропозиції щодо розташування промислових і сільськогосподарських підприємств, електростанцій, міст, селищ, місць і районів відпочинку та туризму;

2. розробляють схему районного планування у вигляді креслення в масштабі 1:10000 або 1:50000 з розрахунку на розвиток району впродовж 10 років (перша черга) і 25 років (перспективна). Схемою визначається система розселення і розрахункова чисельність населення району, його межі, зонування, передбачається організація транспортних звязків та інженерного обладнання територій, формуються принципи архітектурно-планувальної організації міст і селищ району з врахуванням ландшафтних особливостей місцевості і характеру забудови;

3. складається пояснювальна записка;

4. до основної схеми докладають окремі плани селищ, заповідних територій, місць відпочинку.

2.2.3. Генеральний план міста

Генеральний план є головним містобудівельним документом. У ньому визначаються перспективи розвитку міста і комплексне вирішення усіх його функціональних елементів, а також технічний і естетичний рівні планування і забудови. Порядок розробки генерального плану, наприклад дуже крупного міста, такий:

1. розробляється ТЕО;

2. на його основі складається генеральний план.

Для малих міст розробляють єдиний генеральний план, який включає техніко-економічні основи.

До проектування міст входять:

основне креслення генерального плану в масштабі 1:10000 (для дуже крупних міст) або 1:5000 (для решти міст і селищ), на якому представлена планувальна структура населеного пункту;

макет і панорама міста (М 1:2000);

схема функціонального зонування (р. 2.7);

транспортна схема;

схема розташування культурно-побутового обслуговування населення;

схема озеленення (р. 2.8);

плани і карти, які відображають інженерну підготовку (М 1:2000);

схема приміської зони;

пояснювальна записка і техніко-економічні показники.