- •Розділ 3. Основи ландшафтної архітектури
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •3.2. Елементи ландшафту
- •3.3. Компоненти ландшафту
- •Похідні асоціації
- •Ландшафтно-екологічна класифікація біоти (Кучерявий, 1991).
- •3.4. Антропогенні ландшафти та їх класифікація
- •Сучасні ландшафти – ландшафтна сфера Землі
- •Змінені ландшафти
- •Культурні ландшафти
- •Таксономічні одиниці антропогенного ландшафту
- •3.5. Садово-парковий ландшафт
- •Естетична оцінка садово-паркових ландшафтів та їх елементів
- •Таксаційно-фітоценотична шкала естетичної оцінки біоценозу
- •Емоційна шкала естетичної оцінки фітоценозу
- •Результати естетичної (таксаційно-фітоценотичної) оцінки корінної волосисто-осокової грабово-букової асоціації і її похідних
- •3.5.2. Естетична оцінка дерев і чагарників
- •3.5.3. Комплексна оцінка декоративності деревних рослин
- •3.6. Природно-кліматичне зонування, принципи створення та формування зелених насаджень
- •8А. Підзона західної та східної частин Південного берега Криму.
- •3.6.1. Деревно-чагарникові насадження
- •3.6.1.1. Масив
- •Результати естетичної (таксаційно-фітоценотичної) оцінки корінної волосисто-осокової грабово-букової асоціації й її похідних
- •3.6.1.3. Куртина
- •3.6.1.4. Групи
- •3.6.1.6. Рядові посадки
- •3.6.1.7. Алея
- •3.6.1.8. Живоплоти і фігурна стрижка
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Густота посадки живоплотів
- •3.6.1.9. Зелені стіни
- •3.6.1.10. Боскети
- •3.6.11. Бордюри
- •Бордюри з травяних рослин
- •3.7. Вертикальне озеленення
- •Основні види вюнких деревних рослин для вертикального озеленення
- •3.8. Рокарії і альпінарії
- •3.9. Водойми
- •3.10. Газони
- •3.11. Квіткове оформлення
- •Ділянка ландшафту
- •Відчуття
- •Горизонтальна ділянка.
Ділянка ландшафту
природний
рівнинний
Характер ландшафту
Інтелект, ідея,
концепція
Фактори проектування
на схилі
антропогенний
Відчуття
зорові
слухові
нюх
дотик
смакові
Рис. 3.25. Фактори ландшафтного проектування.
Перед тим як розпочати проектування, необхідно “усвідомити” фізичні характеристики та природу ділянки і її оточення. Лише після цього, наголошує Дж.Саймондс, проектувальник може виконати будь-яке із наступних завдань:
Визначити ті види використання, які явно не підходять до даної ділянки.
Визначити види використання, які найбільш підходять до даної ділянки і які розкриють її потенційні можливості.
Розвивати види використання розумно, в обумовленому взаємовідношенні із властивостями ландшафту.
Стосовно видів використання організовують ландшафтну ділянку. Добре організованим вважається такий ландшафт, організація якого витікає з найбільш узгоджених між собою співвідношень. “В кожному випадку, - пише Дж.Саймондс, - вдалими проектами будуть ті, які розкривають системи єдності, впливають на обєднання природних і штучних сил і створюють таким чином новий ландшафт порядку і спокою”.
Найголовнішими елементами ландшафту, в яких здійснюється проектування, є ті, які практично не змінюються: гори, долини рік, озера і моря. Сюди належать також такі природні сили, як вітер, мороз, сонячна радіація, земне тяжіння, цикли розвитку.
Другорядними елементами ландшафту є ті, які можна змінити, наприклад, пагорб, ліс, річка, болото. Виділяють чотири підходи до зміни названих елементів ландшафту, які виразно проглядаються на прикладі можливої зміни пагорба (рис. 3.26).
Збереження природної форми (рис. 3.26, а). В такому вигляді він може існувати як домінанта, оглядовий майданчик. Водночас його можна озеленити і він буде залісненим горбом.
Руйнування природної форми (рис. 3.26, б). Горб можна просто знести, використовуючи землерийні машини і вже на плоскій ділянці створити задуманий садово-парковий елемент.
Зміна природної форми (рис. 3.26, в) шляхом часткового зрізування грунту чи підсипки, а також можливої посадки дерев, створення терас тощо.
Підкреслювання природних форм (рис. 3.26, г). Найцікавіший прийом, оскільки вимагає творчих рішень. Підсилення (посадка високих дерев) може створити враження високої гори. Це ж до певної міри можна зробити шляхом будівництва якоїсь видовженої споруди, яка тягнеться в небо (церква, дзвіниця, альтанка, монумент тощо).
Слід враховувати особливості проектування в умовах горизонтальних площин і крутосхилів або ж нахилених площин (Саймондс, 1965).
Ділянка на крутосхилі.
1. Горизонталі є основними факторами проектування. Розташування об’єкта паралельно горизонталям.
2. Площі приблизно однакового рівня розташовані перпендикулярно осі.
3. Відсутність горизонтальної площі значної величини.
4. Вершини схилів піддаються негативним впливам стихій. Слід або опускати об’єкт дещо вниз, або створювати захист.
5. Передбачається створення системи терас.
6. Нахил ділянки передбачає пішохідний підйом (за рахунок поєднання пандусів і сходів).
7. Якщо схил є крутим для підйому транспорту, передбачається нарізка доріг вздовж горизонталей.
8. Сила тяжіння направлена вздовж схилу, тому споруди мають не лише володіти міцністю, але й здаватися стійкішими.
9. Нахилена ділянка характеризується динамічністю ландшафту. Тому й вимагають проектування динамічних форм.
10. Виразною якістю схилу є очевидна зміна нахилу, яку можна забезпечити шляхом повислих в повітрі терас, оглядових майданчиків та балконів, розташованих терасами.
11. Схил завжди підкреслює змикання землі і повітря.
12. Схил дає значні можливості для розкриття пейзажу. Можна в таких випадках не створювати якихось привертаючи увагу об’єктів. Це робить красивий пейзаж.
13. Схил розкривається назовні.
14. Ділянка зі схилом вимагає дренажу.
15. Схил виявляє цінні якості води – водоспадів, каскадів, фонтанів, потічків.
