3.6.1.9. Зелені стіни

Зелені стіни – це високі живоплоти, створені з дуже густо посаджених дерев або чагарників, які регулярно підстригають. Поширені в регулярних садах і парках. Дерева висаджують у два ряди, віддаль між рядами 1-2 м, а в рядах – 0,5 м. Формування стін регулярною стрижкою (2-3 рази за сезон) має забезпечити густе облистнення з самого низу стіни догори.

Для створення зелених стін використовують дерева і чагарники, які добре піддаються стрижці: з хвойних – ялина, туя західна, тис ягідний, ялівець віргінський, кипарисовик Лавсона, модрина; з листяних – липа, вяз, берест, граб, бук, клен польовий, алича.

При висоті живоплотів 3-5 м, які часто називають “живими стінами”, крони дерев формують шляхом бокової і верхівкової стрижки із вирівнюванням на всій довжині їхнього загального поперечного профілю. Для таких живоплотів придатна більшість дерев, які витримують стрижку і дають після неї густе гілкування. Особливо такими властивостями відрізняються тіневитривалі, з невеликим листям і густим розташуванням пагонів деревні породи. Крім того, вони повинні відносно повільно рости.

Надзвичайно декоративними є стіни, сформовані стрижкою з туї західної, деревоподібних форм біоти, тиса ягідного, високих ялівців, ялин, лип, граба, високих глодів, шовковиці, ведмежого горіха, деяких видів дуба, високого садового жасмину. На південному березі Криму можуть бути використані численні вічнозелені рослини – кипарис, лавровишні, лавр благородний, ілекс та ін.

Використовуючи дерева з компактною формою крони (колоноподібні форми туї західної, біоти, ялівцю, тиса ягідного), можна створювати ефектні стіни без бокового формування крони стрижкою. Такі живі стіни потребують лише стрижки їх вершин до визначеної висоти та легкого підрівнювання з боків.

Високі живі стіни (від 4-5 м і вище) створюють із густогіллястих і, якщо це можливо, вузькокронних деревних порід без формування їхньої крони стрижкою. Для створення таких стін використовують породи з колоноподібними вузькоконічними або неширокоциліндричними кронами: ялиця, ялини,туя гігантська, дугласія, тополя (пірамідальна, Болле і Сімона), дуб пірамідальний, робінія пірамідальна, граб, липа, каштан кінський. На південному березі Криму стіни можна також створювати з кипариса пірамідального, лібоцедруса, хурми кавказької. Найдовше зберігають крону внизу, з боку, обернутого до відкритого простору, кипарис пірамідальний, ялиці, смереки, а з листяних – тополя пірамідальна (на півдні на багатих і свіжих грунтах), дуб пірамідальний, граб.

Для прикриття просвітів між стовбурами (за умов оголення їх знизу) створюють уздовж зовнішнього боку живої стіни в невеликому віддаленні від неї другої, низької лінії захисту із невисокого живоплоту.

3.6.1.10. Боскети

Боскети (від італ. boschetto– лісок, гайок) – невеликі простори в регулярних садах і парках, обмежені зеленими стінами, деколи у поєднанні з живоплотами. Всередині боскетів, у “зелених кімнатах”, як згадувалось вище, звичайно влаштовують зелені театри, дитячі й ігрові майданчики, басейни, фонтани, квітники. Особливо цінні боскети в умовах сухого і жаркого клімату.

В регулярному ландшафті боскети відіграють таку ж роль, як гаї і масиви в пейзажних парках.

У боскетах широко використовують стрижені зелені стіни різної висоти (від 0,5 – 1,5 до 2-8 м).

Створюють боскети, як правило, з дерев одного виду (граб, липа, тис, ялина і т.п.). Щоб зелені стіни зберігали надану їм форму, гілки дерев часто привязують до спеціального каркасу, захованого в гущі рослин. Часом у зелених стінах вирізають ніші, в які вставляють скульптуру чи декоративні вази.

Боскети можна створювати у досить короткі строки, використовуючи різноманітні трельяжі – деревяні чи металеві каркаси.

Боскети, незалежно від планувального рішення і призначення, розрізняють за принципом розміщення дерев і кущів і оформлення їх крон. Виділяють такі типи боскетів:

а) боскет, вся рослинність якого як за периметром, так і в середині являє собою стрижені стіни;

б) боскет, у якого периметр виконаний у вигляді стриженої зеленої стіни, а всередині нього дерева мають непідстрижені вільні форми;

в) боскет у вигляді гаю.Розрізняють два типи таких боскетів:

• конс-конс, тобто боскет, в якому дерева із сформованими кронами висаджують рядами в шахматному порядку;

• гай із вільно розміщеними деревами. Цей прийом є, як правило, результатом створення боскета на основі існуючого масиву дерев.

Боскет може мати вигляд одноярусного обрамлення, виконаного з двох рядів дерев (3,0х3,0х1,5). Боскет може бути двоярусний (задня стіна вища, передній виступ нижчий). Часто боскети влаштовують у вигляді шпалер – зелених стін на основі трельяжа. Головне – сформувати виразний геометричний обєм у вигляді щільної зеленої стіни.

Боскети за функціональною приналежністю поділяють на декоративні куліси, місця відпочинку (танцювальна зала, театр, інтимний куточок), ділянка городньо-ягідних культур, аптекарський город.