1.2 Стан та аналіз виробничого потенціалу галузі

Розвиток економічних процесів вимагає глибокого та всебічного дослідження економічних категорій – головних одиниць економічного мислення. Економічну категорію ’’ потенціал ’’ в широкому науковому вжитку почали використовувати в кінці 70- х – на початку 80-х років хх століття. Саме на цей період припадає розвиток методологічних досліджень і термінологічного визначення різних аспектів даного поняття.

Основна мета виробничого потенціалу підприємства полягає у створенні нових вартостей, тому його склад і характеристики елементів повинні відповідати й визначатися вимогами продукції, яку виробляють.

Виходячи з цього складовими виробничого потенціалу галузі рослинництва є земля, основні виробничі й оборотні засоби і технологія. Не будучи речовим елементом виробництва, технологія є тим ланцюгом виробничого процесу, в якому в першу чергу реалізуються наукові та технічні рішення. Важливими компонентами технології є послідовність виконання технологічних операцій, кожна з яких базується на певних природних процесах і людській діяльності й у сукупності спрямовані на створення певного продукту.

Для виконання свого головного завдання і здійснення безперебійного й постійного відтворюваного процесу виробництва, виробничий потенціал повинен ефективно використовуватися і мати здатність до постійного й безперервного відтворення, яке проявляється в можливостях підвищення родючості грунтів, технічного і технологічного переозброєння підприємства.

Найважливішим природним ресурсом, джерелом багатства України по праву вважаються грунти, унікальні чорноземи. В Україні зосереджено 8.4% світових запасів чорноземів, які є її національним надбанням. Проте сучасне використання земельних ресурсів призвело до порушення науково обґрунтованих систем ведення землеробства. Стан в якому нині знаходяться сільськогосподарські угіддя незадовільний – від чого природна родючість грунтів знижується.[18]

Таблиця 1.5

Використання земель	Загальна земельна площа	Всі сільськогосподарські угіддя	З них:
			рілля	сіножаті	пасовища
Всього земель	60354.8	41800.4	32544	2410.2	5528
Землі сільськогосподарських підприємств і громадян	39671.0	37877.2	31314	1819.3	3576
У т. ч.
Сільськогосподарських підприємств	28284.4	26938.3	23408	984	1994
З них:
колективних	411.1	266.9	177.3	24.8	48.9
державних	1789.9	1519.7	1246	49	159.2
кооперативних	3662.2	3433.0	2899.4	166.2	293.4
товариств	13774.1	13275.1	11560	494.8	935.2
громадян	11386.6	10938.9	7905	835.2	1581
Землі інших користувачів	20683.8	3923.2	1230	590.9	1952

Загальна земельна площа і розподіл сільськогосподарських угідь по землевласниках і землекористувачах у2011році ( тисяч гектарів )

Отже, загальна земельна площа України становить 60354.8 тис. га, площа сільськогосподарських угідь 41800.4 тис. га. Біліша частина земельного фонду України належить підприємствам і громадянам.

Рис. 1.1 - Земельна площа України

З рисунку видно, що основну площу земель України займають сільськогосподарські угіддя – 71.3% площі, ліси та лісовкриті займають 17.3%, забудовані землі –4.1%, води – 4.0%, інші землі – 3.3%.

Рис. 1.2 – Структура сільськогосподарських угідь у 2011 році.

Структура сільськогосподарських угідь представлена ріллею, пасовищами, сіножатями, перелогами, багаторічними насадженнями. В структурі переважає рілля і складає 83%, пасовища займають 9%, сіножаті 5%, перелоги 1%, багаторічні насадження 2%.

Останнім часом спостерігається високий рівень розорюваності земель, виснажливе використання земельних ресурсів. Без господарське ставлення до землі проявляється і в розвитку ерозійних процесів.[40]

Загальний аналіз й оцінка землекористування свідчить, що воно в Україні зорієнтовано на досягнення максимальних вигід без відповідних заходів щодо підвищення родючості грунтів і земле охоронних витрат.

Свідченням цього є невтішні результати господарювання. Щоб прослідити ці тенденції розглянемо структуру посівних площ основних культур.

Таблиця 1.6

Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур, %

Культури	2000 рік	2005 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
1	2	3	4	5	6	7	8
Вся посівна площа	100	100	100	100	100	100	100
Зернові та зернобобові культури	45.0 100	45.7 100	47.6 100	46.5 100	50.2 100	55.8 100	56.1 100
1	2	3	4	5	6	7	8
- озимі зернові	59.1	44.6	47.4	51.0	46.3	53.0	52.9
у т. ч.:
пшениця	51.9	37.6	40.4	43.8	39.0	43.8	44.2
жито	3.6	4.3	5.4	4.9	4.9	5.9	5.1
ячмінь	3.6	2.7	1.6	2.3	2.5	3.3	3.6
- ярі зернові	40.9	55.4	52.6	49.0	53.7	47.0	47.1
У т. ч.
Пшениця	0.1	1.3	1.8	2.1	2.2	1.8	1.9
ячмінь	15.1	29.2	26.8	25.2	26.7	23.0	25.8
овес	3.4	4.0	4.5	4.4	3.8	3.8	3.6
- кукурудза на зерно	8.5	8.3	7.5	6.0	10.0	8.3	8.5
- просо	1.4	1.2	2.7	2.6	3.2	2.3	1.1
- гречка	2.4	3.2	4.3	4.4	4.2	4.6	2.8
- рис	0.2	0.2	0.2	0.2	0.2	0.1	0.1
- зернобобові	9.8	7.8	4.6	3.9	3.0	2.8	3.1
Технічні культури	11.6 100	12.1 100	13.1 100	15.3 100	15.4 100	13.5 100	14.8 100
У т. ч.:
Цукрові буряки	42.8	39.4	27.0	23.6	20.4	25.7	22.0
Соняшник	43.6	53.9	67.1	66.6	70.3	66.2	69.6
Соя	2.5	0.7	0.9	1.1	1.6	2.2	2.7
Льон- довгунець	4.6	2.6	0.8	0.6	0.5	0.7	0.7
1	2	3	4	5	6	7	8
Картопля і овоче-баштанні культури	6.4 100	7.0 100	7.2 100	7.6 100	8.4 100	7.9 100	7.8 100
1	2	3	4	5	6	7	8
У т. ч.
Картопля	68.9	70.7	73.2	71.7	71.6	73.3	73.6
Овочі	22.0	23.2	22.2	22.9	23.6	22.4	22.2
Кормові культури:	37.0 100	35.2 100	32.1 100	30.6 100	26.0 100	22.8 100	21.3 100
Кормові коренеплоди	5.2	4.4	3.7	3.6	4.0	5.0	5.6
Кукурудза на силос	38.6	31.9	30.8	32.3	27.2	28.5	25.1
Однорічні трави	21.5	26.4	23.6	24.1	25.0	24.1	26.2
Багаторічні трави	33.2	35.8	40.6	38.4	42.3	40.8	41.4

Структура посівних площ представлена зерновими та зернобобовими, технічними культурами, картоплею і овоче-баштанними культурами, кормовими культурами. Питома вага кожної із складових поступово змінюється. Це можна проаналізувати за допомогою малюнка:

Рис. 1.3 – Зміна структури посівних площ основних видів сільськогосподарських культур.

Негативною тенденцією є зростання частки соняшнику серед технічних культур до 70% проти 43.6% площ у 1990 році. Це спричинило суттєві порушення науково обґрунтованої структури посівів і виснаження грунтів.

Структура посівних площ здійснює безпосередній вплив на результати діяльності. Ефективно використовувати землю в сільському господарстві означає одержувати максимальну кількість сільськогосподарської продукції з одиниці площі з мінімальними витратами.[40]

Таблиця 1.7

Виробництво основних сільськогосподарських культур

Назва культур	2000	2005	2008		2009		2010	2011	2012	2012 в % до 2000
1	2	3	4		5		6	7	8	9
Валовий збір, тисяч тонн
Зернові і зернобобові	51009	33929.8	26470.7		24580.6		24459	39706.1	38804.3	76.07
Цукрові буряки	44264	29650.4	15522.6		14063.8		13198	15574.6	14452.5	32.65
Соняшник	2570.8	2859.9	2266.3		2794.4		3457.4	2250.6	3270.5	127.2
Картопля	16732	14729.4	15405.2		12722.8		19838	17343.5	16619.5	99.33
Овочі	6666.4	5879.8	5492.2		5323.9		5821.3	5906.8	5827.1	87.41
Плоди і ягоди	2901.7	1897.4	1178.0		766.0		1452.6	1106.3	1211.1	41.74
Урожайність з 1 гектара зібраної площі , центнерів
Зернові і зернобобові	35.1	24.3		20.8		19.7	19.4	27.1	27.3	77.78
Цукрові буряки	275.7	204.7		173.8		156.3	176.7	182.6	189.3	68.66
Соняшник	15.8	14.2		9.3		10.0	12.2	9.4	12.0	75.95
Картопля	116.8	96.2		101.8		82.0	121.6	108.1	104.4	89.38
Овочі	149.0	120.2		123.2		110.6	112.3	123.2	123.7	83.02
Плоди і ягоди	42.7	29.8		28.6		19.2	38.4	30.5	36.5	85.48
Зібрана площа , тисяч гектарів
Зернові і зернобобові	14522	13962.5		12756.0		12452.1	12586	14654.5	14242.4	98.07
1	2	3		4		5	6	7	8	9
Цукрові буряки	1605.4	1448.5		893.1		899.8	747.0	853.1	763.3	47.55
Соняшник	1626.3	2007.6		2430.9		2800.4	2841.6	2396.1	2719.5	167.2
Картопля	1432.7	1530.6		1513.2		1551.1	1631.0	1604.7	1592.3	111.1
Овочі	447.2	489.3		445.8		481.3	518.6	479.4	471.0	105.3
Плодово – ягідні насадження	679.8	639.9		411.9		399.8	378.0	363.0	332.2	48.87

Аналізуючи виробництво основних сільськогосподарських культур відразу можна сказати, що відбулося суттєве зниження валових зборів, урожайності та скорочення збираємих площ з 2000 по 2012 рік. Так по зернових валові збори, урожайність скоротились на 25%, а площа лише на 1%. По цукровому буряку валові збори і площа посівів скоротилися більше ніж у 2 рази, а урожайність на 40%. Зросли валові збори і площі посівів по соняшнику при цьому урожайність скоротилась на 25%. В 2 рази скоротилися площі плодово – ягідних насаджень, що призвело до скорочення валових зборів на 50% .

На скорочення урожайності основних сільськогосподарських культур здійснює вплив і недовиконання основних технологічних операцій. Це зумовлено високою їх вартістю.

Таблиця 1.8 – Витрати на виконання технологічних операцій при вирощуванні основних сільськогосподарських культур, гривень

( в розрахунку на 1 гектар )

Вид сільсько господарських робіт	Озима пшениця 40 ц/га	Жито 25ц/га	Ярий Ячмінь 26ц/га	Горох 22ц/га	Овес 22ц/га	Куку- рудза 50ц/га	Соняш- ник 15ц/га	Цукровий буряк 300ц/га
Основний обробіток грунту та внесення добрив	120 - 150	110 - 140	100 - 130	110 - 140	100 - 130	120 - 150	100 - 130	140 - 160
Передпосівний обробіток і сівба	70 - 90	70 - 90	70 - 90	80 - 100	70 - 90	90 - 110	90 - 110	90 - 110
Догляд за посівами	50 - 70	20 - 30	10 - 20	20 - 30	10 - 20	80 - 100	80 - 100	110 - 130
Збирання врожаю	270 - 300	240 - 270	230 - 260	250 - 280	230 - 260	300 - 350	250 - 280	750 - 850
Усього витрат на виконання технологічних операцій	510 - 610	440 - 530	470 - 500	460 - 550	410 - 500	590 - 710	520 - 620	1090 - 1250
Матеріалів:
- насіння	200 - 250	180 - 200	180 - 200	220 - 260	180 – 200	60 - 80	30 - 60	180 - 190
- мінеральні добрива	350 - 400	80 - 100	80 - 100	80 - 100	80 - 100	350 - 400	80 - 100	450 - 500
- засоби захисту рослин	120 - 130	60 - 70	40 - 50	40 - 50	30 - 40	150 - 180	100 - 120	300 - 350
Транспортні витрати	70 - 90	40 - 50	40 - 50	40 - 50	40 - 50	60 - 80	40 - 50	350 - 400
Інші витрати	50 - 70	40 - 50	30 - 40	40 - 50	40 - 50	70 - 80	40 - 50	110 - 140
Витрати від реалізації	60 - 70	30 - 40	40 - 50	35 - 40	30 - 40	60 - 70	35 - 45	100 - 110
Усього витрат	1360- 1620	870- 1040	820 - 990	915 - 1100	810 - 980	1340-1600	815 - 1015	2580 - 2940

Таким чином витрати на основні види продукції достатньо високі, але підприємству потрібно використовувати всі можливі способи щоб виконувати технологічні операції.[43]

У процесі аграрної реформи у підприємствах аграрної сфери відбулися зміни у формах власності та господарювання, але методи управління на мікрорівні не відповідають вимогам ринкової економіки. Внаслідок цього спостерігається тенденція невикористання внутрішніх резервів та неадекватна реакція на зміну зовнішнього середовища.

Одним із важливих факторів раціонального ведення сільськогосподарського виробництва є формування розмірів підприємств відповідно до умов господарювання. При всіх організаційно – правових формах розміри підприємства повинні бути такими, щоб ефективно використовувалася земля, основні виробничі і оборотні засоби. Однак, встановленню оптимальних розмірів підприємств не приділялась належна увага. Розміри підприємства вважаються тоді оптимальними, коли забезпечується ефективне використання наявного виробничого потенціалу і досягаються кращі результати виробничої діяльності.[31]

Підвищення економічної ефективності галузей рослинництва зумовлює необхідність розширення та удосконалення матеріально – технічної бази аграрного сектора економіки, введення в дію нових і реконструкцію існуючих виробничих потужностей, встановлення оптимальних розмірів технічної оснащеності підприємств, впровадження новітніх технологій. Аналіз стану основних виробничих засобів свідчить про звужений тип їх відтворення. За балансовою вартістю на кінець року їх вартість зменшилась з 118.3 до 57.6 млрд грн.., а їхня частка в структурі основних засобів зменшилась з 85.4 до 80.3%.

За 2000 – 2012 роки тракторний парк скоротився на 40.4%, зернозбиральні комбайни на 41.7%, картоплезбиральні на 67.4%, бурякозбиральні машини на 39.7%. Основними машинами галузь забезпечина на 48 – 66%. Спрацьованість машино – тракторного парку досягає 75%, а окремих видів машин – знаходиться на критичній межі. Готовність тракторів до виконання робіт на 1 березня 2011 року становила 75%. Вичерпання експлуатаційного ресурсу більшості сільськогосподарських машин значно здорощує вартість їх ремонту, оскільки замість профілактичних і поточних необхідно проводити відновлювальні ремонти. Зношені основні засоби не забезпечують відповідного рівня і темпів збільшення обсягів виробництва продукції, а також підвищення продуктивності праці.

Внаслідок низького рівня забезпеченості підприємства засобами виробництва не виконуються окремі технологічні операції. Загальні втрати господарств становлять за недобором урожаю понад 30%, за перевитратами пального близько 15%.

Наведена ефективність використання засобів виробництва свідчить, що рівень потенційних можливостей підприємств залежить не тільки від концентрації виробничих засобів на одиницю земельної площі, а й від збалансованості матеріальних ресурсів, їх раціонального кількісного і якісного співвідношення, відповідності вимогам новітніх технологій, які в свою чергу підвищують ефективність біологічних засобів виробництва.

Пряма залежність між забезпеченістю підприємства основними засобами виробництва і ефективністю господарювання унеможливлюється і таким чином, як невідповідність між кількісними, якісними і ціновими характеристиками виробничих засобів; нераціональне співвідношення основних і оборотних виробничих засобів, яке порушує принцип цілісності виробничої системи; неорганічне поєднання наявної матеріально – технічної бази з обраним напрямом спеціалізації, що характерно для більшості підприємств.[38]

Проведений аналіз дає можливість зробити слідуючи висновки: сучасному стану галузей рослинництва притаманний екстенсивний шлях розвитку, зменшення впровадження у виробництво досягнень науково – технічного прогресу, відсутність нормального машино – тракторного парку, зниження урожайності основних видів культур, без господарське ставлення до землі, втрати через недбалість. Виправлення наявних помилок є пріоритетом розвитку галузей рослинництва.